06 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівПікуль А.А., Кравець В.А.
при секретаріГоін В.С.
за участю: позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_8, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с.70-72/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції проігноровано та не надано належної оцінки беззаперечним доказам на підтвердження позовних вимог, а саме: акту КП «Господар» та показам свідка ОСОБА_9, зі змісту яких вбачається, що відповідачі в спірній квартирі не проживають без поважних причин більше шести місяців підряд; відсутнє у квартирі майно відповідачів та особисті речі; відсутні дитячий одяг, іграшки та речі малолітньої дитини ОСОБА_8; відсутності комунальних платежів за надані послуги з боку відповідачів. Крім того, апелянт посилається на те, що будь - яких намірів вселитися до квартири відповідачі не здійснюють, не висловлюють, квартирою не цікавляться, витрат по утриманню квартири не несуть, ОСОБА_10 не звертався до наймодавця із заявою про продовження йому терміну відсутності у квартирі у зв'язку з поважними причинами. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
№ справи 753/2842/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/1038/2017
Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_11
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, яка з'явилась у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що згідно копії ордера від 05.11.1972 року квартира АДРЕСА_1 була надана батькові позивачки та відповідача - ОСОБА_12 на сім'ю з 5 осіб, у тому числі на позивачку ОСОБА_5 та її брата - відповідача ОСОБА_7 /а.с.7-8/.
Згідно довідки форми №3 від 23.11.2015 року вказана квартира є трикімнатною, житловою площею 40,60 кв. м; власником особового рахунку по квартирі був ОСОБА_12 (батько), який помер у 2006 році, особовий рахунок після його смерті не переведений на іншу особу (сторін) по теперішній час; квартира є не приватизованою; зареєстровані в квартирі 4 особи - позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (син позивачки) та відповідач ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (брат позивачки), з 2013 року в зазначеній квартирі значиться зареєстрованою донька відповідача ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.36/.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 71 ЖК України, про те, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї (колишніх членів сім'ї) за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Встановивши, що позивачами не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог, надані позивачами письмові пояснення (свідчення) сусідів не можуть бути прийняті судом як належні докази, довідка новоствореного КК «Центр комунального сервісу» від 10.06.2016 року про те, що ОСОБА_7 не звертався до Центру з будь-яких питань (без зазначення періоду), а також показання свідка, яка проживає в іншому будинку, про те, що відповідач не з'являвся у спірній квартирі після 2000 року, не можуть бути покладені в основу рішення суду по даній справі про визнання відповідача та малолітньої дитини такими, що втратили право користування квартирою, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги не доведені в судовому засіданні достатніми та допустимими доказами, тому в задоволенні позову має бути відмовлено.
Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності у квартирі АДРЕСА_1 майна відповідачів, відсутності з їхньої сторони сплати за комунальні послуги та те, що відповідач не цікавиться квартирою, колегія суддів не приймає до уваги як такі, яким була надана відповідна оцінка судом першої інстанції.
Крім того, відповідно до пояснень відповідача ОСОБА_7, наданих суду апеляційної інстанції, останній у спірній квартирі з'являється, позивач чинить перешкоди у користуванні, особисті його речі знаходяться у квартирі, а його донька має право на приватизацію частини квартири, що не може свідчити про те, що відповідач не цікавиться квартирою, оскільки протилежне, на підтвердження своїх позовних вимог в порядку ст. 60 ЦПК України, позивачем не доведено.
Крім того, відповідач ОСОБА_10 в своїх заперечення зазначив, що позивач замінила вхідні двері в квартиру та замки, від яких ключі йому не передавала.
Доводи апеляційної скарги щодо неприйняття до уваги показів свідка ОСОБА_9, не заслуговують на увагу колегії суддів, як такі, яким була надана відповідна критична оцінка судом першої інстанції, як і не підлягають задоволенню клопотання про виклик свідків та дослідження додаткових доказів, наданих суду апеляційної інстанції, оскільки такі клопотання не заявлялись в суді першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: