Унікальний № 754/20908/14-ц Головуючий в 1 інстанції - Петріщева І.В.
Апеляційне провадження №22-ц/796/1207/2017 Доповідач - Желепа О.В.
07 лютого 2017 року, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Іванченко М.М., Рубан С.М.
при секретарі Перетятько А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року в справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до Деснянського районного суду м. Києва з зазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про збільшення, зменшення позовних вимог, просили стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 11284197000 від 16.01.2008 року в розмірі 256841,78 доларів США та 803189,92 грн., в обґрунтування позовних вимог зазначили, що 16.01.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1, укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11284197000, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в іноземній валюті у розмірі 158700,00 доларів США а відповідач ОСОБА_1 зобов'язалась повертати наданий кредит щомісячними платежами у розмірі та в терміни, встановлені графіком погашення не пізніше 16 січня 2029 року та сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 12,40% річних, але не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
В ході розгляду справи був залучений правонаступник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та гарантія».
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» задоволено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11284197000 від 16 січня 2008 року, у розмірі 256841,78 доларів США та 803189,92 грн.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3654,00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове про відмову в задоволенні позову. Посилалась на недійсність кредитного договору, через відсутність у банку, який давав кредит індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, також позивачем був пропущений строк пред'явлення вимоги до поручителів, а тому їх порука припинилась на підставі ст.559 ЦК України , судом неправомірно було здійснено заміну позивача та одночасно змінено підстави та предмет позову, її взагалі не було повідомлено про заміну кредитора, також при визначенні розміру заборгованості, суд не врахував, що на майно відповідача вже було звернуто стягнення, а рішення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.
В судове засіданні апеляційного суду відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також їх представники не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Так представник ОСОБА_1- ОСОБА_5 повідомлений про розгляд справи 25 січня 2017 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням.
Представник позивача доводи скарги не визнав .
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,
що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.
Згідно вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель-відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Задовольняючи позов, суд вважав встановленими такі обставини.
Судом встановлено, що 16 січня 2008 року між Акціонерним комерційним іноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1, укладено Договір надання споживчого кредиту № 11284197000, за умовами п. 1.1. якого Банк надав відповідачу кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті у розмірі 158700,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язалась прийняти, належним чином користуватись, повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в розмірі 1775,00 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі не пізніше 16 січня 2029 року відповідно до п. 2. даного Договору (а.с. 12-20).
Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором № 11284197000 від 16.01.2008 року між Акціонерним комерційним іноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_7, було укладено договір поруки №172965, за умовами п. 1.4. якого відповідальність поручителя і боржника є солідарною (а.с. 21-22).
Поручитель ОСОБА_7 помер
Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором № 11284197000 від 16.01.2008 року між Акціонерним комерційним іноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3, було укладено Договір поруки №172964, за умовами п. 1.4. якого відповідальність поручителя і боржника є солідарною (а.с. 23-24).
Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором № 11284197000 від 16.01.2008 року між Акціонерним комерційним іноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2, було укладено договір поруки №202555, за умовами п. 1.4. якого відповідальність поручителя і боржника є солідарною (а.с. 25-26).
Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» 29 жовтня 2014 року надсилалися Вимоги про погашення простроченої заборгованості протягом 31-го календарного дня з дати отримання повідомлення, що підтверджується вимогами № 30-11/18300 від 29.10.2014 року, № 30-11/18299 від 29.10.2014 року, № 30- /18298 від 29.10.2014 року, № 30-11/18297 від 29.10.2014 року (а.с. 27-38).
ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, вимоги про погашення простроченої заборгованості залишені без задоволення, в результаті чого у позивача виникло право на отримання всієї суми боргу достроково, розмір заборгованості станом на 19 березня 2015 року становить 256841,78 доларів США та 803189,92 грн., а саме: 127249,81 доларів США - заборгованість за кредитом; 129591,97 доларів США - заборгованість за відсотками; 803 189 грн. 92 коп. - пеня ( 729274,08 грн. - пеня за просрочення сплати відсотків, 73 915 ,84 грн. пеня за просрочення сплати кредиту), що підтверджується Довідкою-розрахунком (а.с. 103-114).
Згідно з умовами Договору факторингу №26 від 21 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» прийняло право грошової вимоги, що належить Публічному акціонерному товариству УкрСиббанк", і стало кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" і Боржниками, в розмірі Портфеля заборгованості, тому до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшли всі права Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" щодо права вимоги до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 11284197000 від 16 січня 2008 року, що підтверджується копіями Договору Факторингу №26 від 21 вересня 2015 року та Додатками до нього.(а.с.6-29 т.2)
Судом також встановлено, що у поручителів, за окремими договорами поруки, виник солідарний обов'язок з боржником повернути борг за кредитним договором.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.
Висновок суду про наявність підстав для стягнення заборгованості з боржника та поручителів, відповідає чим обставинам та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги , про недійсність кредитного договору, з посиланням на його невідповідність вимогам законів в частині визначення грошової одиниці зобов язання в іноземній валюті, не може бути прийняті, тому, що відповідно до законодавства України відсутні нормативні умови для застосування індивідуального ліцензування кредитних операцій в іноземній валюті. Єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операції, отриманої у встановленому порядку. Так як у кредитора, який надавав кредит наявна відповідна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл НБУ, відсутні підстави вважати, укладений кредитний договір недійсним.
Доводи з приводу звернення стягнення на заставлене майно також не впливають на законність рішення, оскільки з розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що на погашення боргу 23 вересня 2012 року була зарахована сума від реалізації заставного майна 31, 450, 19 доларів США., тобто вартість заставного майна врахована при визначенні розміру заборгованості.
Доводи скарги про порушення судом норм процесуального права при здійсненні заміни позивача, колегія суддів не приймає, оскільки суд діяв відповідно до ст. 37 ЦПК України, якою передбачено в разі заміни кредитора залучати до участі в справі його правонаступника на будь-якій стадії цивільного процесу.
Суду були надані належні та допустимі докази на підтвердження факту заміни кредитора ПАТ « УкрСиббанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
Доводи про неповідомлення боржника про заміну кредитора, також не звільняють останнього від обов'язку повертати кредитні кошти. Суду не були надані жодні докази, що боржник в спірний період виникнення заборгованості повертала борг попередньому кредитору.
Доводи про невідповідність змісту рішення ст. 215 ЦПК України є безпідставні.
Доводи скарги про припинення поруки на підставі ст. 559 ЦК України, колегія суддів не приймає, так як рішення оскаржено боржником, а не поручителями, а крім того в даній справі встановлено, що кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання в жовтні 2014 року, надіславши боржнику та поручителям досудову вимоги про повернення кредиту, та встановлення нового строку його повернення, в разі не сплати поточної заборгованості.
З позовом до поручителів кредитор звернувся в грудні 2014 року, що вбачається з штампу на позовній заяві, не пропустивши шестимісячний строк, передбачений ст. 559 ЦК України.
Разом з тим викладаючи резолютивну частину рішення, щодо солідарного стягнення заборгованості, суд не вірно застосував норми права.
Згідно з вимогами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Виходячи зі змісту указаної норми, поручитель відповідає перед кредитором солідарно лише із боржником, солідарний обов'язок поручителів виникає лише між особами, які спільно дали поруку.
У даному конкретному випадку кожен із поручителів ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 поручилися за боржника - ОСОБА_1, окремо за укладеними між кредитором та кожним із поручителів окремо договором поруки ( а.с. 21-26), тому відповідальність кожного із поручителів перед кредитором є солідарною лише із боржником. Солідарного обов'язку поручителів між собою, перед кредитором у даному випадку немає.
Однак суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги до поручителів, не звернув уваги на ці обставини та в порушення вимог ст. 554 ЦК України у резолютивній частині рішення вказав на солідарний обов'язок поручителів перед кредитором.
Відповідно до п. п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо не застосовано закон, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 309 ЦПК).
Оскільки за правилом ч. 3 ст. 303 ЦПК апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, оскаржуване рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів підлягає зміні шляхом викладення резолютивної частин рішення у новій редакції відповідно до вимог параграфу третього глави 49 ЦК України, зокрема, ст. 554 ЦК України.
В іншій частині рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування в повному обсязі та задоволення апеляційної скарги відсутні .
Керуючись ст.ст. 303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року змінити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11284197000 від 16 січня 2008 року, у розмірі 256841,78 доларів США та 803189,92 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11284197000 від 16 січня 2008 року, у розмірі 256841,78 доларів США та 803189,92 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3654,00 грн., в рівних частках з кожної по 1218 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: