Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/336/2017
Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП
Іменем України
02 лютого 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року,
Відповідно до постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Арменії, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_2, на користь держави, судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.
Як встановлено постановою судді, 28 листопада 2016 року приблизно о 02 год. 37 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Drager», результат тесту 0,99 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року, а провадження у справі щодо нього закрити.
В обґрунтування поданої скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що оскаржувану постанову було прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, з недоведеністю підстав, що мають значення при визначенні виду стягнення, в результаті чого до нього, ОСОБА_2, застосовано необґрунтовано суворий вид стягнення.
Як вважає скаржник, при розгляді справи та застосуванні до нього відповідного стягнення, суддею не було дотримано вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, а саме не враховано дані про особу правопорушника, який характеризується як законослухняний громадянин.
Крім того, оскаржувана постанова не містить викладу обставин, які б підтверджували скоєння скаржником протягом року порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, на думку скаржника, при винесенні оскаржуваної постанови, Святошинським районним судом м. Києва було безпідставно застосовано до ОСОБА_2 обраний вид адміністративного стягнення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_2 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння вчиненому повторно протягом року.
Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_2, той факт, що останній керував автомобілем НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується актом його огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який було складено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Drager», дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом у присутності двох свідків.
Результат тесту ОСОБА_2 на стан сп'яніння дав позитивну пробу та наявність 0,99 проміле алкоголю в його крові, з яким останній погодився, про що свідчить його особистий підпис у вказаному вище акті.
Підстав вважати вказаний вище висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння недійсним судом апеляційної інстанції не встановлено, оскільки відповідний акт було складено, а сам огляд проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, зазначені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодним доказом, слід визнати безпідставними, оскільки вони є голослівними та суперечать наявним у справі доказам, які не викликають сумніві у своїй достовірності.
Безпідставними слід визнати і доводи апеляційної скарги щодо відсутності в постанові викладу обставин, які б підтверджували скоєння ОСОБА_3 протягом року порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ця обставина підтверджена довідкою адмінпрактики (а.с. 5).
Більш того, сам ОСОБА_2 не заперечував того факту, що в серпні 2016 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП Франківським районним судом м. Львова.
Що ж стосується накладеного на ОСОБА_2 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, то воно відповідає вимогам закону, оскільки прямо передбачено санкцією ч. 2 вказаної вище статті та не може бути пом'якшено.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 не може бути задоволена, оскільки вона не містить в собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Ул'яновська О.В.