АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Рейнарт І.М.
при секретарі: Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Федорової Тетяни Володимирівни в інтересах публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, -
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», Компанія) про скасування наказу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від 11 лютого 2016 року № 45-К про його звільнення з посади заступника директора департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення ПАТ «НАК «Нафтогаз України»; поновлення позивача на посаді заступника директора департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення в ПАТ «НАК «Нафтогаз України»; стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди - 60 000 грн.; допущення негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.
Зазначав, що з 2006 року працював у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на керівних посадах. Наказом № 99-К від 04 травня 2011 року він був призначений на посаду заступника директора департаменту матеріального, господарського та інформаційно - технічного забезпечення ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а наказом керівника ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від 05 лютого 2015 року № 42-К звільнений з посади з 14 лютого 2015 року, який рішенням Дніпровського районного м. Києва від 03 червня 2015 року скасовано.
Наказом в.о. голови правління НАК «Нафтогаз України» від 14 серпня 2015 року № 228-К ОСОБА_2 поновлено на посаді та прийнято рішення попередити його про наступне звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, обумовленими ліквідацією департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення відповідача.
Наказом керівника НАК «Нафтогаз України» від 11 лютого 2016 року № 45-К ОСОБА_2 звільнено з посади заступника директора департаменту матеріального, господарського та інформаційно - технічного забезпечення з 12 лютого 2016 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. У видану трудову книжку внесено запис № 22 від 12 лютого 2016 року про звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Проведено частковий розрахунок на день звільнення.
Посилаючись на незаконність звільнення з підстав порушення відповідачем ст.ст. 40, 42, 49-2 КЗпП України, того, що йому не були йому запропоновані інші посади відповідної професії та спеціалізації відповідача, а також будь-яка інша робота в компанії за період часу з моменту попередження про наступне вивільнення до дати його звільнення, на які б він погодився з огляду на те, що він є єдиною працюючою особо в сім'ї і на його утриманні перебувають дружина і двоє неповнолітніх дітей, просив позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника директора Департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічно забезпечення НАК «Нафтогаз України» з 15 лютого 2016 року. Стягнуто з НАК «Нафтогаз України» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 лютого 2016 року по 23 листопада 2016 року у розмірі 175 221 грн. 15 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.В іншій частині - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду в частині поновлення позивача на посаді заступника директора Департаменту матеріального, господарського та інформаційно - технічного забезпечення та стягнення на користь позивача 175 221 грн. 15 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.
Колегія суддів, вислухавши представника позивача, який просив апеляційну скаргу відхилити, представників відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу НАК «Нафтогаз України» № 45-к від 11 лютого 2016 року та відшкодування моральної шкоди не оскаржено, тому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення районного суду в оскаржуваній частині зазначеним нормам процесуального права в повній мірі не відповідає.
Як убачається з матеріалів справи, наказом № 99-К від 04 травня 2011 року ОСОБА_2 було призначено на посаду заступника директора Департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення компанії.
Наказом НАК «Нафтогаз України» № 436 «Про затвердження змін до штатного розпису апарату Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 04 грудня 2014 року ліквідовано Департамент матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення (а.с.48 т. 1).
05 лютого 2015 року, відповідно до наказу № 42-К, ОСОБА_2 було звільнено із зазначеної посади - з 09 лютого 2015 року на підставі - п.1 ст. 40 КЗпП України.
Наказом № 60-К від 14 лютого 2015 року відповідачем було змінено дату звільнення позивача - з 09 лютого 2015 року на 14 лютого 2015 року.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року скасовано накази НАК «Нафтогаз України» «По особовому складу» № 42-к від 05 лютого 2015 року та № 60-к від 14 лютого 2015 року про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора Департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення. Поновлено ОСОБА_2 на роботі в НАК «Нафтогаз Україна». Стягнуто з Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на корись ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного 132 769 грн. 12 коп. (а.с.38-47 т.1).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2015 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року в частині задоволення позовну вимог про скасування наказів про звільнення скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення суду змінено, вказавши, що ОСОБА_2 підлягає поновленню на посаді заступника директора Департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення НАК «Нафтогаз України» з 15 лютого 2015 року, а також зменшивши суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу до суми 110 138 грн. 02 коп. та суму судового збору до 1344 грн. 98 коп. В решті рішення суду залишено без змін (а.с.42-47 т.1).
Обставина ліквідації департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення, на посаді заступника якого позивача було поновлено підтверджується судовими рішеннями першої і другої інстанцій у справі 22-ц/796/9291/2015, а відтак не потребує доказування (а.с.38-47 т.1).
Встановлено, що на виконання рішення суду, наказом від 14 серпня 2015 року № 228-К «По особовому складу» позивача було поновлено з 15 лютого 2015 року на посаді заступника директора департаменту матеріального, господарського та інформаційно - технічного забезпечення та доручено Департаменту управління персоналом та соціальної сфери та рекомендовано у встановленому порядку попередити ОСОБА_2 про наступне вивільнення у зв'язку з скороченням штату, а також на період до переведення його на іншу посаду чи звільнення з роботи у встановленому порядку тимчасово ОСОБА_2 було підпорядковано начальнику Управління матеріального та господарського забезпечення, утвореного у зв'язку з ліквідацією Департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення (а.с.50-51 т.1).
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 було ознайомлено з наказами від 04 червня 2015 року № 160-К та від 14 серпня 2015 року № 228-К про поновлення його на роботі в перший день з'явлення його на підприємстві - 10 вересня 2015 року.
Як убачається з матеріалів справи, 31 серпня 2015 року НАК «Нафтогаз» направила лист на адресу позивача, який останній отримав 03 вересня 2015 року, з проханням надати трудову книжку для здійснення запису про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника директора Департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення та повідомити про намір продовження трудових взаємовідносин з Компанією (а.с.52, 53 т.1).
ОСОБА_2 було поновлено на виконання рішення суду, одночасно запропонувавши йому іншу роботу, що відповідає його професії, спеціальності, кваліфікації та досвіду роботи.
В матеріалах справи містяться відомості про посади НАК «Нафтогаз України», які були вакантними в період з дня попередження ОСОБА_2 про наступне вивільнення (16.09.2015) до дня звільнення його з роботи (12.02.2016) включно (а.с.36-37 т.2), про працівників НАК «Нафтогаз України», які були прийняті на роботу в зазначений період (а.с.38-39 т.2) та про працівників, які були переведені на інші посади в даний період (а.с.40-50 т.2).
Встановлено, що тимчасово ОСОБА_2 було підпорядковано начальнику Управління і матеріального та господарського забезпечення, утвореного у зв'язку з ліквідацією Департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення - ОСОБА_3 (а.с.50,51 т.1).
ОСОБА_2 має повну вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальністю «менеджмент організацій» та досвід роботи у сфері матеріально-технічного постачання та забезпечення матеріально-технічними ресурсами (а.с.239-240 т.1).
Відповідно до матеріалів справи, НАК «Нафтогаз України» було запропоновано ОСОБА_2 для переведення його на іншу роботу 10 посад, які відповідали його професії, кваліфікації та досвіду роботи шляхом письмових пропозицій в період з 23 вересня 2015 року по 07 жовтня 2015 року, а саме :
- провідного фахівця Відділу розвитку нафтової галузі та нормативного убезпечення Управління обліку нафти і нафтопродуктів та логістики за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду ОСОБА_4, до дня фактичного виходу її на роботу, але не пізніше 19 жовтню 2015 року, з посадовим окладом 7 700 грн.;
- головного фахівця Відділу управління ризиками фінансово-господарської діяльності Управління економічної та інформаційної безпеки Департаменту економічної, промислової, інформаційної безпеки та управління ризиками за строковим трудовим договором на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5, до дня фактичного виходу його на роботу, але не пізніше 09 лютого 2016 року, з посадовим окладом 11 540 грн. ;
- головного фахівця Відділу організації внутрішнього аудиту Компанії Управління координації внутрішнього фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_6, до дня фактичного виходу її на роботу, але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_1, з посадовим окладом 11 540 грн. на місяць;
- головного фахівця Відділу супроводу кредитних договорів та договорів застави Управління позичкового капіталу Казначейського департаменту за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду ОСОБА_7, до дня фактичного виходу її на роботу, але не пізніше 30 листопада 2015 року, з посадовим окладом 11 540 грн. на місяць;
- головного фахівця Відділу інформаційно-аналітичної роботи та розрахунків попередніх періодів Управління імпорту природного газу з Російською Федерацією та розрахунків Департаменту співробітництва з питань транзиту і постачання природного газу за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду ОСОБА_8, до дня фактичного виходу її на роботу, але не пізніше 14 листопада 2015 року, з посадовим окладом 11 540 грн. на місяць;
- головного фахівця Відділу трансфертного ціноутворення Управління обов'язкової звітності за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду ОСОБА_9, до дня фактичного виходу її на роботу, але не пізніше 19 січня 2016 року, з посадовим окладом 11 540 грн. на місяць;
- заступника начальника Відділу формування планових розподілів газу Центрального диспетчерського управління Департаменту балансів газу, метрології та обліку газу і нафти за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_10, до дня фактичного виходу її на роботу, але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_2, з посадовим окладом 12 990 грн. на місяць;
- головного фахівця Відділу податкового планування Управління податковою планування та розрахунків Департаменту податковою планування і регуляторної політики за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічною віку ОСОБА_11, до дня фактичною виходу її на роботу, але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_3, з посадовим окладом 11 540 грн. на місяць;
- помічника заступника голови правління Служби забезпечення роботи правління за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною, яка погребує домашнього догляду ОСОБА_12, до дня фактичного виходу її на роботу, але не пізніше 30 листопада 2015 року, з посадовим окладом 14 430 грн. на місяць;
- головного фахівця Відділу податковою планування Управління податкового планування та розрахунків Департаменту податковою планування і регуляторної політики за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_13, до дня фактичного виходу її на роботу, але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_4, з посадовим окладом 11 540 грн. на місяць (а.с.54-63 т.1).
Між тим, як свідчить зміст пропозицій, ОСОБА_2 по жодній із запропонованих посад не надав своєї згоди на переведення та не повідомив про свою відмову від пропонованої роботи.
Встановлено, що свідоцтво про освітній кваліфікаційний рівень знань англійської мови позивача, ОСОБА_2 було отримано після наказу про його звільнення, а тому пропозиції вакантних посад, які потребують досконалого знання англійської мови йому правомірно не пропонувалися (а.с.51-54 т.2).
Встановлено, що позивач не перебував на робочому місці у період з 04 листопада 2015 року по 05 лютого 2016 року на підставі листків непрацездатності, які за результатами перевірки виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності від 16 лютого 2016 № 5.1-31-196 та Київського міського відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності від 24 лютого 2016 року № 712-08 визнані необґрунтованими (а.с.81-83 т. 1).
Відповідно до витягу з протоколу № 17 засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації НАК «Нафтогаз України» від 10 лютого 2016 року, профспілковим комітетом надано згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_2, заступником директора Департаменту матеріального, господарського та інформаційно-технічного забезпечення, за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.68, 69 т.1).
Наказом керівника НАК «Нафтогаз України» від 11 лютого 2016 року № 45-К ОСОБА_2 звільнено з посади заступника директора департаменту матеріального, господарського та інформаційно - технічного забезпечення з 12 лютого 2016 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. У видану трудову книжку внесено запис № 22 від 12 лютого 2016 року про звільнення у зв'язку зі скороченням штату (а.с.74а т.1).
Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що ОСОБА_2 відповідачем не було запропоновано всі вакантні посади, які були вільними в період його вивільнення та те, що більш ніж 20 посад йому було запропоновано лише 10.
Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до положень ст. 49-2 КЗпП України Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. З ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року № 6-40цс15, від 1 липня 2015 року № 6-491цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Матеріали справи свідчать, що у даній справі відповідач належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. З ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, запропонувавши йому десять посад, які відповідали його професії, кваліфікації та досвіду роботи шляхом надання письмових пропозицій в період з 23 вересня 2015 року по 07 жовтня 2015 року (а.с.54-63 т.1)
Натомість ОСОБА_2, з дня попередження про вивільнення, по жодній із десяти запропонованих посад, не дав своєї згоди на переведення та не повідомив про свою відмову від пропонованої роботи.
Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач вжив всіх можливих заходів щодо працевлаштування ОСОБА_2 на іншій посаді.
За таких обставин, за відсутності посади, яка відповідає освіті, досвіду та кваліфікації ОСОБА_2, підстав для надання йому пропозицій щодо інших вакантних місць у відповідача не було.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, невірно витлумачив норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням норм трудового законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення районного суду в частині вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Федорової Тетяни Володимирівни в інтересах публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року в частині вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.
Ухвалити по справі в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 755/4576/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/16254/2016; 22-ц/796/1949/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Астахова О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.