Ухвала від 02.02.2017 по справі 760/11804/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/363/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Л.В.

справа №760/11804/16-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника заявника ОСОБА_1

боржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на судовий наказ Солом»янського районного суду м.Києва від 11 липня 2016 року у справі за заявою Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, інфляційних втрат та 3% річних,-

ВСТАНОВИЛА:

11 липня 2016 року Солом»янським районним судом м.Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Башта» 34200,49 грн. заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, 12700,89 грн. інфляційних втрат та 1348,41 грн. 3% річних.

В серпні 2016 року ОСОБА_2 подано заяву про скасування судового наказу. У заяві посилається на те, що вартість платежів із ЖКП визначає Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», на користь якого ОСОБА_2 і справляються платежі та заборгованості із цих платежів він немає. При цьому зазначає, що ОСББ «Башта», звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, не зазначило розміру сум та конкретних послуг, які не були оплачені.

Посилається на безпідставність твердження заявника про відсутність договірних відносин між ними; вказує, що заява підписана не уповноваженою особою; зазначає, що в червні 2014 року заявник вже звертався з аналогічними вимогами із заявою про видачу судового наказу та ухвалою суду від 25 липня 2014 року судовий наказ було скасовано.

УхвалоюСолом»янського районного суду м.Києва від 02 вересня 2016 року заяву про скасування судового наказу залишено без задоволення.

Не погодившись із судовим наказом, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати судовий наказ.

Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами, на які посилався у заяві про скасування судового наказу, звертає увагу на неправильність розрахунків.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав.

Представник стягувача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Відповідно до ст.95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін;

2) постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Відповідно до ч.1 ст.309-1 ЦПК України судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Як убачається з матеріалів наказного провадження, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.

В будинку АДРЕСА_1, яке є є балансоутримувачем цього будинку.

Заявником ставиться питання про стягнення суми заборгованості за період з травня 2013 року по квітень 2016 року за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення, водопостачання холодної води та водовідведення, водопостачання гарячої води, що свідчить про наявність правовідносин, передбачених ст.96 ЦПК України.

З огляду на наведене, оскільки апеляційним судом установлено наявність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу, відсутні підстави для скасування судового наказу відповідно до ч.1 ст.309-1 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 309-1, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Судовий наказ Солом»янського районного суду м.Києва від 11 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов

Попередній документ
64653712
Наступний документ
64653714
Інформація про рішення:
№ рішення: 64653713
№ справи: 760/11804/16-ц
Дата рішення: 02.02.2017
Дата публікації: 13.02.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом