[1]
31 січня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та її захисника - адвоката Гнатенка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу адвоката Гнатенка О.А. в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно постанови, ОСОБА_2, 30.09.2016 року о 18 год. 30 хв., на вул. М.Гречка, 26-а в м. Києві, керувала автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.9а ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотестера «Драгер», тест №1263, за результатами якого у ОСОБА_2 виявлено рівень алкоголю в крові в розмірі 2,90 ‰.
На зазначену постанову судді адвокат Гнатенко О.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17.11.2016 року та на підставі п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
При цьому, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права зазначає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції неповністю з'ясував фактичні обставини справи, не прийняв до уваги доводи та докази захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначивши при цьому мотиви їх відхилення, і як наслідок виніс незаконне судове рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу в порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», проводився за відсутності двох свідків, що підтверджується примірником протоколу про адміністративне правопорушення, який був вручений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак суддя, не зважаючи на розбіжність цього протоколу з протоколом про адміністративне правопорушення, який міститься в матеріалах справи, залишив ці обставини поза увагою, не надавши їм жодної оцінки.
Крім цього зазначає, що висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 на підставі особисто підписаного протоколу і невнесення до нього жодних зауважень з приводу недостовірності обставин, є помилковим, оскільки остання свою вину не визнавала, про що зазначала у своїх поясненнях під час судового розгляду.
У поданій апеляційній скарзі захисник також звертає увагу, що спеціальний технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння - «Alkotest 6810», не дозволений Держспоживстандартом до застосування в Україні поліцейськими при проведенні оглядів водіїв на стан сп'яніння, внаслідок чого дані, отримані з використанням саме цього виду спеціального технічного засобу, не можуть бути використані судом першої інстанції як належний та допустимий доказ, як того вимагають положення ст.ст. 251 КУпАП і практика ЄСПЛ при оцінюванні судом доказів, які долучаються сторонами до матеріалів провадження.
Таким чином захисник вважає, що під час проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу було порушено вимоги ст. 266 КУпАП та інструкції щодо порядку огляду водія ОСОБА_2 на стан сп'яніння в присутності двох свідків та складення акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, внаслідок чого висновок про стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 слід вважати недійсним, відповідно до частини 5 статті 266 КУпАП, в якій зазначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушеннями вимог цієї статті, вважається недійсним.
Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката Гнатенка О.А., поданої в інтересах ОСОБА_2, вислухавши його пояснення та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати оскаржувану постанову судді від 17.11.2016 року, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення; перевіривши матеріали справи та доводи на обґрунтування апеляційних вимог, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Гнатенка О.А. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинення правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у порушенні нею п.2.9а Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 30.09.2016 року (а.с. 2), в якому зазначено, що ОСОБА_2 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; даними проведеного тесту №1263 за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків, за результатами якого було виявлено рівень алкоголю в крові 2.90 проміле (а.с. 1); поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 3), які підтвердили результати проведеного огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, розпискою гр. ОСОБА_6 (а.с. 4), який зобов'язався доставити на стоянку автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, а тому вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена.
Під час апеляційного розгляду справи, за клопотанням адвоката Гнатенка О.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також інспектори поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Так, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали суду аналогічні за своїм змістом пояснення, в яких зазначили, що 30.09.2016 року приблизно о 18 год. 30 хв., вони рухались в своєму автомобілі по вул. М.Гречка в м. Києві і на прохання інспектора поліції були свідками проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» водія автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2
Пояснили, що коли вони підійшли до працівників поліції, де також перебувала ОСОБА_2, від останньої відчувався різкий запах алкоголю, при цьому остання погодилась на пропозицію інспектора пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та не заперечувала проти його результатів. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складався у їх присутності, в якому вони поставили свої підписи, а також надали працівникам поліції свої пояснення.
Інспектори поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що під час патрулювання 30.09.2016 року, приблизно о 18 год. 00 хв., рухаючись по вул. М.Гречка, побачили білий автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, який рухався з порушенням Правил дорожнього руху, в результаті чого вони увімкнули проблисковий маячок червоного кольору та звуковий сигнал з вимогою про зупинку, однак водій вказаного транспортного засобу на їхню вимогу не реагував, внаслідок чого вони випередили даний автомобіль та зупинили його примусово.
Під час перевірки документів були підстави вважати, що водій даного автомобіля - ОСОБА_2, перебуває в стані алкогольного сп'яніння на що вказували відповідні ознаки такого стану, зокрема різкий запах алкоголю, не чітка мова, порушення координації рухів. Остання не заперечувала, що вживала алкогольні напої, при цьому спочатку відмовлялась пройти огляд на стан сп'яніння мотивуючи це тим, що вона поспішає, однак згодом погодилась пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків та не заперечувала проти його результатів, який показав вміст алкоголю в крові в розмірі 2,90 ‰, після чого, в присутності двох свідків, відносно ОСОБА_2 був складений протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, в якому остання поставила свій підпис.
Крім цього, інспектор поліції ОСОБА_7 зазначив, що гр. ОСОБА_2 не надавала свої письмові пояснення, оскільки остання перебувала в стані сильного алкогольного сп'яніння, внаслідок чого була порушена координація рухів, а її поведінка об'єктивно вказувала, що особа знаходиться у нетверезому стані.
Також, на запит суду з Управління патрульної поліції в місті Києві надійшов відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано всі обставини проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу - алкотестеру «Драгер», який був досліджений в суді апеляційної інстанції. Дані вказаного відеозапису повністю підтверджують всі обставини зазначені працівниками поліції та свідками, вказаними в протоколі про адміністративне правопорушення, які відображені в матеріалах справи та які спростовують твердження ОСОБА_2 та її захисника про те, що огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння проводився за відсутності двох свідків, тобто з порушенням процедури, передбаченої статтею 266 КУпАП.
Що стосується доводів апелянта про те, що спеціальний технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння - «Alkotest 6810», не дозволений Держспоживстандартом до застосування в Україні поліцейськими при проведенні оглядів водіїв на стан сп'яніння, внаслідок чого дані, отримані з використанням саме цього виду спеціального технічного засобу, не можуть бути використані як належний та допустимий доказ, то такі доводи є безпідставними, оскільки адвокат ГнатенкоО.А. не надав жодних доказів на підтвердження таких доводів, а долучені до матеріалів справи за клопотанням захисника листи з Міністерства юстиції України (а.с. 49) та Мінекономрозвитку України (а.с. 50) не підтверджують його доводів щодо незаконності проведення працівниками поліції огляду осіб на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest 6810» та не спростовують висновків суду щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги захисника Гнатенка О.А., зокрема, щодо відсутності у копії протоколу, який був наданий ОСОБА_2, підписів свідків, не впливають на доведеність її винуватості у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки цей стан було зафіксовано у встановленому законом порядку за допомогою приладу - алкотестер «Драгер» та об'єктивно підтверджується відеозаписом з нагрудної камери інспектора поліції.
За наведеного, вважаю постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування та закриття провадження в справі, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року, якою ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Гнатенка О.А., подану в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова
Справа№ 33/796/258/2017 Категорія КУпАП: ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.