30 січня2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю:
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 02 жовтня 2016 року, приблизно о 00 год. 02 хв., ОСОБА_2 керував автомобілем «Кіа», державний номер НОМЕР_1 по вулиці С.Сосніних, 15-а, у м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння, чимпорушив вимоги пункту 2.9 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (надалі - Правил дорожнього руху), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права при розгляді справи.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначала, що відеозапис, наданий на запит суду з управління поліції у м. Києві, не може бути належним доказом у справі, оскільки не відповідає вимогам нормативних актів, які визначають правила використання нагрудних камер поліцейськими патрульної служби. Зокрема, досліджений судом відеозапис з нагрудних камер не безперервний, містить 11 файлів різної тривалості з різницею у часі, що свідчить про їх можливе редагування. Крім того, відеофіксація розпочата з моменту, коли працівники поліції прямували до вже зупиненого транспортного засобу, проте не містить кадрів руху автомобіля ОСОБА_2 та доказів того, що саме ОСОБА_2 перебував за кермом автомобіля. Однак вказані доводи сторони захисту суддею місцевого суду не були взяті до уваги.
Крім того, суддя місцевого суду взяв до уваги лише пояснення допитаних у судовому засіданні свідків - поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5, покази яких містили розбіжності. При цьому матеріалами справи не спростовано пояснення ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 перебував на пасажирському сидінні.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуєтьсяданими протоколу по адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2016 року, у відповідності до якого, 02 жовтня 2016 року, о 00 год. 02 хв., ОСОБА_2 керував автомобілем «КІА», державний номер НОМЕР_1, по вулиці С.Сосніних, 15а, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), огляд на який у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Драгер, у присутності двох свідків /а.с. 1/; даними роздруківки результату тестування ОСОБА_2 за допомогою приладу «Драгер» на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту становить 1,63 проміле /а.с. 2/; даними акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, у зв'язку з виявленими ознаками: запахом алкоголю з порожнини рота, нестійкою ходою та почервонінням очей, у присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проведено огляд особи на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат тесту становить 1,63 проміле /а.с. 3/; письмовими поясненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 02 жовтня 2016 року, з яких убачається, що у присутності вказаних осіб 02 жовтня 2016 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_2 пройшов перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат тесту якого становив 1,63 проміле /а.с. 4/; рапортом інспекторів роти 8 батальйону 2 УПП в місті Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому викладені обставини зупинки автомобіля «КІА» під керуванням водія ОСОБА_2 та проходження ним огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер»/а.с. 6/, даними відеозапису нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Крім того, суддею місцевого суду під час розгляду справи допитано свідків - інспекторів роти 8 батальйону 2 УПП в місті Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини зупинки автомобіля «КІА» під керуванням водія ОСОБА_2, та проходження ним огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», зазначивши, що автомобілем керував ОСОБА_2, а після зупинки транспортного засобу він намагався пересісти на місце пасажира. Під час огляду водія ОСОБА_2 встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, та останній добровільно пройшов огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер».
При цьому, суддя місцевого суду обгрунтовано відкинув показання свідка ОСОБА_6 про те, що вона керувала транспортним засобом «КІА», а її чоловік - ОСОБА_2 перебував на місці пасажира, оскільки такі показання спростовуються дослідженими у справі доказами. Крім того, свідок ОСОБА_6 є дружиною ОСОБА_2, а тому може бути зацікавленою у вирішенні справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, суддею місцевого суду наведено відповідні мотиви про відхилення показань свідка ОСОБА_6
Доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів керування ОСОБА_9 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, спростовуються наявними у справі та дослідженими суддею місцевого суду доказами, яким суддя місцевого суду дав належну оцінку.
Посилання захисника на те, що відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського не може бути належним доказом у справі, а також на відсутність зафіксованого на відеозаписі руху транспортного засобу, з якого можливо було б встановити, хто керував автомобілем, не спростовують висновків судді місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Крім того, як убачається з оскаржуваної постанови, суддя місцевого суду дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі аналізу усіх зібраних по справі доказів в їх сукупності, а не лише на підставі даних відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 не оспорювала розмір накладеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП суддею місцевого суду адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_2
Інші доводи апеляційної скарги висновків судді місцевого суду не спростовують.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2немає.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва Мельник В.В.