01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРО'Я», ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно з забороною його відчуження, а саме на нежитлову будівлю - корпус № НОМЕР_1 , загальною площею 4975, 9 кв.м, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я».
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
В апеляційній скарзі з доповненнями представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так представник зазначає про відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з огляду на ті обставини, що ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я» не має ніякого відношення до кримінального провадження в рамках якого накладено арешт на майно, а є добросовісним його набувачем, що відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України забороняє застосовувати до неї такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Крім того, представник наголошує, що слідчий вже звертався з таким клопотанням до суду, в задоволенні якого Апеляційним судом м. Києва було відмовлено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Так, Головним слідчим управлінням НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012110000000147, за заявами АТ «БТА Банк» щодо розкрадання майна - грошових коштів, цінних паперів та майна, яке перебувало у заставі банку, колишніми службовими особами банку за попередньою змовою із представниками іноземних компаній - нерезидентів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч.ч. 2,3 ст. 358 КК України, а також відносно ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді Голови Ради директорів Акціонерного Товариства «БТА Банк», за попередньою змовою із колишнім Головою правління АТ «БТА Банк» ОСОБА_9 , колишнім першим заступником Голови правління АТ «БТА Банк» ОСОБА_10 , керуючим директором АТ «БТА Банк» ОСОБА_11 , представниками компаній - нерезидентів, які були підконтрольні ОСОБА_8 - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 під приводом видачі кредитів, позики, для ведення фінансово-господарської діяльності на території України та під приводом продажу простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», заволоділи коштами даного товариства в сумі 167 180 000, 00 доларів США, що є особливо великим розміром.
Під час реалізації ОСОБА_8 незаконних схем із заволодіння грошовими коштами АТ «БТА Банк», як зазначено в клопотанні слідчого, використовувались підконтрольні йому міжнародні компанії, в тому числі і ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл».
Так, відповідно до доводів клопотання слідчого до вище зазначеного товариства через злочинну схему скеровувалися грошові кошти, які в подальшому йшли на будівництво та реконструкцію майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому власником даного комплексу стало ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я»
Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на вказаний комплекс, слідчий зазначив, що необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження зумовлена збереженням цього майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення, оскільки в рамках кримінального провадження № 12012110000000147 заявлено цивільний позов.
Слідчий суддя задовольнив подане клопотання, пославшись на доведення стороною обвинувачення необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Однак, перевіривши доводи клопотання слідчого з приводу підстав для накладення арешту на вказане майно та дослідивши додані до нього матеріали, колегія суддів з такими висновками слідчого судді не погоджується.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Проте, на переконання колегії суддів, вказаних вимог закону слідчий суддя не дотримався.
Так, в клопотанні слідчого зазначено, що метою накладення арешту на майно є відшкодування шкоди завданої кримінальними правопорушеннями (цивільний позов).
Проте, в ч. 6 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, а саме з метою відшкодування завданої шкоди (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Також, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арешт на майно третьої особи допускається у разі, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 частини першої ст. 96-2 КК України.
Як вбачається з доводів клопотання слідчого, вказане майно, а саме головний виробничий корпус, адміністративний комплекс, котельня і корпус № 4 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, збудований за кошти АТ «БТА Банк», якими заволоділи ОСОБА_8 та інші особи.
Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на даний об'єкт нерухомого майна належить ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я» на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2016 року.
Відомості про ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я» до ЄРДР не внесено, а його посадовим особам про підозру в рамках кримінального провадження № 12012110000000147 не повідомлено.
Доказів того, що ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я» придбало комплекс за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, безоплатно, за вищу або нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 частини першої ст. 96-2 КК України, слідчим не надано.
Не довів цих обставин в судовому засіданні суду апеляційної інстанції і прокурор.
Крім того, слід зазначити, що відомості про ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл», яке нібито здійснило будівництво цього комплексу за гроші отримані злочинним шляхом, в ЄРДР також не внесено, його посадовим особам про підозру в рамках кримінального провадження № 12012110000000147 не повідомлено.
Дані обставини дають підстави вважати, що ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я» не є юридичною особо відносно якої здійснюється провадження, або яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Хоча, відповідно до ст. 170 КПК України наявність саме цих обставин і є підставою для арешту майна з метою відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов).
Таким чином, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні слідчий, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
У зв'язку з цим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я, ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого суддіГолосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно з забороною його відчуження, а саме на нежитлову будівлю - корпус № НОМЕР_1 , загальною площею 4975, 9 кв.м, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я», скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, а саме на нежитлову будівлю - корпус № НОМЕР_1 , загальною площею 4975, 9 кв.м, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Фармацевтична компанія «ЗДОРОВ'Я», відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/280/2017 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_20
Доповідач ОСОБА_1