Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/351/2017
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
27 січня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року,
Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року,
ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Запоріжжя, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 місяців.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Як встановлено постановою судді, з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, 19 вересня 2016 року о 18 год. 10 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 зі сторони вул. Сиренької в м. Києві, не надала можливість закінчити проїзд перехрестя автомобілю НОМЕР_2, який рухався по вул. Куренівській зі сторони провулку Куренівського, внаслідок чого відбулось зіткнення із ним, що призвело до некерованого наїзду автомобілем НОМЕР_2 на металеву огорожу, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушила п. 16.5 Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, змінити зазначену постанову в частині накладеного адміністративного стягнення, застосувавши до неї замість позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_2, не оспорюючи своє вини у вчиненні адміністративного правопорушення та щиро розкаюючись у вчиненому, посилається на те, що накладене на неї, відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, адміністративне стягнення є занадто суворим, оскільки постанова судді в цій частині не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а судом не було враховано, що позбавлення її права керування транспортними засобами загрожує втраті роботи, що відповідно позбавить її джерел доходу, а іншого заробітку вона не має
Як вважає скаржник, оскільки її не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи, яку було розглянуто за її відсутності, вона не мала змоги надати суду власні пояснення щодо обставин справи, в тому числі повідомити суду про те, що протягом 10 років керування транспортними засобами вона жодного разу не притягувалася до адміністративної відповідальності, не порушувала правил дорожнього руху, а також про те, що наявність у неї права керування транспортними засобами є необхідною умовою збереження місця роботи на посаді керівника проектів у ТОВ «Восьмий колір», що є єдиним джерелом її доходів.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 посилається на те, що вона не брала участі у розгляді справи щодо неї, оскільки не отримувала будь-яких повідомлень про виклик в судове засідання, копія оскаржуваної постанови на її адресу також не направлялась, у зв'язку з чим про наявність оскаржуваної постанови вона дізналася лише 16 грудня 2016 року, коли звернулася особисто до канцелярії Оболонського суду м. Києва, дізнатися про розгляд справи щодо неї.
Крім цього, як зазначає скаржник, до закінчення десятиденного строку на оскарження вказаної постанови в неї лишалося 3 дні, а тому, оскільки вона не є спеціалістом у сфері права та їй не були відомі тонкощі процедурних моментів пов'язаних з поданням апеляційної скарги, вона звернулася за консультацією до юриста, який пояснив, що строк на оскарження постанови вже пропущений.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
По-перше, враховуючи обставини, наведені в апеляційній скарзі про причини пропуску строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що цей строк ОСОБА_2 пропустила з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
По-друге, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності стягнення, яке було накладено на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП також заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, суддя не в повній мірі врахував вимоги ст. 33 цього Кодексу, що потягло за собою неправильне застосування норм матеріального права в частині накладеного адміністративного стягнення.
Зокрема, санкцією ст. 124 КУпАП, крім позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, передбачений такий вид адміністративного стягнення, як штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, однак суддя не мотивував свій висновок про необхідність накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови, при накладенні на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, суддя хоча і послався на характер та наслідки вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її майновий стан та відношення до скоєного, проте фактично ці обставини не перевіряв, оскільки в наданих суду матеріалах дані, які б характеризували особу порушника, її майновий стан та її відношення до скоєного були відсутні, а тому посилання на ці обставини свідчить про формальний підхід до застосування загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, які передбачені ст. 33 цього Кодексу.
До цього слід також додати і те, що відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.
Між тим, як в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові, відсутні будь-які дані про те, що допущені ОСОБА_2 порушення правил дорожнього руху були грубими або що вона протягом року повторно порушила порядок користування правом керування транспортними засобами, що могло б свідчити про наявність обставини, яка обтяжує відповідальність або вимагає застосування більш суворого адміністративного стягнення.
Приймаючи до уваги обставини та характер вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, особу порушника та ступінь її вини, а також інші обставини, на які вона посилається у своїй апеляційній скарзі, а саме: на повне визнання своєї вини та щире каяття у вчиненому, що є обставинами, які, відповідно до вимог закону, пом'якшують відповідальність; відсутність даних про те, що вона раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та на те, що наявність у неї водійських прав є умовою збереження місця роботи, яке є єдиним джерелом її доходів, суд апеляційної інстанції вважає за можливе змінити постанову судді в частині накладеного на ОСОБА_2 адміністративного стягнення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, замість позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, тим самим задовольнивши подану нею апеляційну скаргу.
Напідставі викладеного, керуючисьст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення щодо неї.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 рокупро притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП змінити в частині накладеного стягнення.
Накласти на ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
В решті зазначену постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О.Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Васалатій К.А.