ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 січня 2017 року № 826/18436/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1,
до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України,
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (Київська міська митниця ДФС, відповідач) про стягнення з Київської міської митниці ДФС, як правонаступника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1, середньомісячний заробіток за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2016 у справі № 826/10873/13-а з приводу поновлення на роботі з 11.12.2013 по 13.10.2014 включно у сумі 70 491, 52 грн. шляхом здійснення її перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 300335, Отримувач - ОСОБА_1, ідентифікаційний код отримувача НОМЕР_2).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня ухвалення у адміністративній справі 826/10873/13-а постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 по день поновлення на роботі 14.10.2014 (за період затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі), оскільки ОСОБА_1 наказом від 14.10.2014 № 1558-о про поновлення його на посаді та переведення набув право на отримання вищевказаної виплати середнього заробітку.
Представником відповідача надано до суду заперечення проти позову від 11.01.2017, зі змісту яких вбачається, що Київська міська митниця Державної фіскальної служби України не наділена повноваженнями прийняття рішення про виплату працівнику середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки, оскільки відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) орган, який розглядав трудовий спір, наділений правом винесення ухвали про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, тобто саме адміністративний суд наділений таким правом, а не митний орган.
В судовому засіданні з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом оголошено про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач з 29.09.1997 по 26.06.2013 перебував на службі у Київській регіональній митниці.
З 03.03.2012 обіймав посаду начальника аналітичного відділу Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці.
26.06.2013 наказом Київської регіональної митниці Державної митної служби України № 759-К «Про припинення перебування на державній службі» позивача звільнено з митних органів за порушення Присяги державного службовця, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків та основних обов'язків державних службовців відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Водночас, вважаючи спірний наказ протиправним позивач звернувся до Окружного амдіністративного суду м. Києва (адміністративна справа № 826/10873/13-а).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2013 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення заробітку, - відмовлено повністю, натомість ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2013 - скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення заробітку - задоволено частково, зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді у порівнянні з тією, яку він займав на час звільнення, зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 27.06.2013 по 10.12.2013 року в розмірі 40 136 (сорок тисяч сто тридцять шість) грн. 32 коп. та провести їх виплату за виключенням загальнообовязкових платежів (податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску), в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2013 - залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України повернуто скаржнику.
10.02.2014 у адміністративній справі № 826/10873/13-а видано виконавчий лист.
19.03.2015 через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті середньомісячного заробітку за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №826/10873/13-а та зобов'язання виплатити середньомісячний заробіток за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №826/10873/13-а з 11.12.2013 по 13.10.2014 у сумі 70 828,8 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015 суд повернув заяву позивача про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2016 відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні заяви про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті середньомісячного заробітку за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №826/10873/13-а та зобов'язання виплатити середньомісячний заробіток за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №826/10873/13-а з 11.12.2013 по 13.10.2014 в сумі 70 828,8 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.03.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. (далі - державний виконавець) відкрито виконавче провадження в частині зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді у порівнянні з тією, яку він займав на час звільнення.
27.06.2014 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
В той же час, наказом № 1558-о від 14.10.2014 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника аналітичного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці з 27.06.2013, переведено ОСОБА_1, з 14.10.2014 на посаду головного державного інспектора відділу контролю за переміщеннями товарів Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з посадовим окладом зі штатним розписом митниці.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивача поновлено на посаді відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013, в той же час, фактично рішення виконано наказом від 14.10.2014, тобто через десять місяців після винесення судового рішення про поновлення на посаді.
Позивач звернувся за захистом власних прав та інтересів до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку із порушенням відповідачем його права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня ухвалення у адміністративній справі 826/10873/13-а постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 по день поновлення на роботі 14.10.2014, тобто за час затримки виконання судового рішення.
Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч.1 ст.255 КАС України).
Згідно із п.3 ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
В силу ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2013 - скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення заробітку - задоволено частково, зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді у порівнянні з тією, яку він займав на час звільнення, зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 27.06.2013 по 10.12.2013 року в розмірі 40 136 (сорок тисяч сто тридцять шість) грн. 32 коп. та провести їх виплату за виключенням загальнообовязкових платежів (податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску).
Позивач поновлений на посаді наказом Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 14.10.2014 № 1558-о.
Отже, вимушений прогул, пов'язаний з затримкою виконання рішення суду, припинився саме 14.10.2014.
Таким чином, відповідач зобов'язаний виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період: з дня винесення Київським апеляційним адміністративним судом ухвали про поновлення позивача на службі - з 11.12.2013 до дня фактичного поновлення позивача на посаді згідно наказу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 14.10.2014 №1558-о.
Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
Згідно ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до норм чинного законодавства, рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу.
При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 р. по даній справі.
Вимогами ч. 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як визначено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100(зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 р. у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Враховуючи, що відповідачем при звільненні позивача порушено трудові права ОСОБА_1 в частині виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, суд вважає за доцільне задовольнити адміністративний позов та стягнути з Київської міської митниці ДФС, як правонаступника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1, середньомісячний заробіток за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі № 826/10873/13-а, на картковий рахунок позивача.
Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повномі обсязі.
2. Стягнути з Київської міської митниці ДФС, як правонаступника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1, середньомісячний заробіток за вимушений прогул за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2016 у справі № 826/10873/13-а з приводу поновлення на роботі з 11.12.2013 по 13.10.2014 включно у сумі 70 491, 52 грн. (сімдесят тисяч чотириста дев'яносто одна грн. 52 коп.) шляхом здійснення її перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 300335, Отримувач - ОСОБА_1, ідентифікаційний код отримувача НОМЕР_2).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.П. Балась