про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2017 р. м. Чернівці справа № 824/87/17-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового рішення.
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області № 0003561701 від 07.04.2014 р. у частині нарахування йому грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 691,05 грн., у т.ч. за основним платежем 416,36 грн., за штрафними санкціями 274,69 грн.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, суд залишає її без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно зі ст. 105 КАС України позов пред'являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших матеріалів, що додаються. З огляду на ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
В поданому до суду позові позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що за результатами розгляду скарги отримав рішення, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення № 0003561701 від 07.04.2014 р. без змін.
Однак, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, ним не надано до суду письмові докази, а також не зазначено причини неможливості їх подання до суду.
Частиною 3 ст. 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." з 1 січня 2017 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач за подання позовної заяви повинен сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в сумі 640,00 грн., однак доказів сплати судового збору до суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 106 КАС України.
Частина 1 ст. 108 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 106, 160, 165, та ч. 1 ст. 108 КАС України,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя В.К. Левицький