06 лютого 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/1020/16-а
12 год. 11 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковальчук Т.С.,
прокурора Понзюк Л.В.,
представника позивача Деяка М.М.,
представника відповідача Чернушки Й.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Букком" про стягнення плати,-
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви, позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Приватного підприємства "Букком" 26762,65 грн, що еквівалентно 905 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 30.08.2016 р. в дохід Державного бюджету України (Чернівецьке УК/ м.Чернівці, р/р 31113193700002 в ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 37978173, МФО 856135).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.08.2016 р. Управлінням Укртрансбезпеки у Чернівецькій області на а/д Н10 "Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига" 244 км + 050 м проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки IVECO TRAKKER, реєстраційний номер НОМЕР_1. За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0006531 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.08.2016 р., на підставі яких проведено розрахунок №24 від 30.08.2016 р. плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд у сумі 940 Євро.
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що із змісту позовної заяви не вбачається належного обґрунтування прокуратурою підстав для представництва інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті, зокрема належним захистом своїх інтересів. Також позивач зазначає, що йому була нарахована плата за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 940 Євро. Проте, на думку відповідача чинним законодавством не передбачено право Укртрансінспекції та її територіальних підрозділів на примусове стягнення плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у випадку несплати їх в добровільному порядку.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 28.11.2016 р., відповідач зареєстрований як юридична особа, адреса місцезнаходження - вул. Бесарабська, буд. 87А, смт Кельменці, Кельменецький район, Чернівецька область (а.с. 28-32).
30.08.2016 р. посадовою особою Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки IVECO, модель TRAKKER, реєстраційний номер НОМЕР_1, водій транспортного засобу ОСОБА_4. Згідно Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, встановлено наступне навантаження на осі: 1 - 7,389 т.; 2 - 7,02 т.; 3 - 13,16 т.; 4 - 13,88 т., повна маса транспортного засобу - 41,44 т. (а.с. 18).
У зв'язку із вказаним, управлінням Укртрансбезпеки у Чернівецькій області складено Акт №0006531 від 30.08.2016 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Відповідно до акта нормативно допустима маса складає 40 т., фактична маса - 41,44 т. (а.с. 19). Вказаний Акт надіслано відповідачу супровідним листом від 07.09.2016 р. №971/43/4-16 (а.с. 21).
Відповідно до проведеного розрахунку №24 від 30.08.2016 р., плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 30.08.2016 р. №94 становить 940,00 Євро (а.с. 20).
Згідно інформації з офіційного веб-сайту Національного банку України, станом на 30.08.2016 р., офіційний курс гривні відносно Євро складав 2847,0862 грн за 100 Євро (а.с. 27).
Також, в судовому засіданні досліджено Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки СеріїА №004666 та Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/2673 (а.с. 25, 26).
16.11.2016 р. Управління Укртрансбезпеки в Чернівецькій області звернулося до заступника прокурора Чернівецької області із листом №1556/39/2-16, в якому зазначало, що управління Укртрансбезпеки в Чернівецькій області є бюджетною організацією і фінансування її діяльності здійснюється з Державного бюджету України. При цьому, кошти на сплату судового збору в управління відсутні. Тому, Управління Укртрансбезпеки в Чернівецькій області просило вжити заходів представницького характеру щодо стягнення з ПП "Букком" плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування в сумі 26762,65 грн (а.с. 14-15).
Листом №05-1376-16 від 08.12.2016 р. прокуратура Чернівецької області повідомила начальника Державної служби України з безпеки на транспорті про те, що нею здійснюватиметься представництво інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, шляхом пред'явлення адміністративного позову до ПП "Букком"про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування в сумі 26762,65 грн (а.с. 16).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).
Так, відповідно до п. 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно п.п. 1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до п.п. 15, 27 п. 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
За визначеннями наведеними в статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. за №879 (зі змінами) "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок №879).
Згідно п. 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п.30 Порядку № 879.
Відповідно до п.3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку № 879. Так, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль (пункт 16 Порядку № 879).
Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Згідно з п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
Пунктом 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.
Відповідно до п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які, в установленому порядку, не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно з абз.1 п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31 Порядку № 879 встановлено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Згідно із п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
На підставі зазначеного вище, суд робить висновок, що посилання відповідача на те, що позивач не наділений правом звернення до суду з даним позовом є помилковими, оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті як суб'єкт владних повноважень відповідно до ч.ч.4, 5, 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» має право звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення коштів (плати за проїзд великогабаритних та/або великовагових транспортних засобів) .
Таким чином, суд робить висновок, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу.
Відповідно до п.27 Порядку №879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Таким чином, відповідачу було проведено розрахунок №24 від 30.08.2016 р., плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 30.08.2016 р. №94, яка становить 940 Євро. На підставі поданих уточнень до позовної заяви позивач зазначив, що плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 30.08.2016 р. №94, яка підлягає стягненню становить 905 Євро, що еквівалентно 25762,65 гривень.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про сплату вказаної плати за проїзд на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що сума у розмірі 25762,65 грн підлягає стягненню з ПП "Букком", як плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із відповідача Приватного підприємства "Букком" 25762,65 грн, що еквівалентно 905 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 30.08.2016 р. в дохід Державного бюджету України (Чернівецьке УК/ м.Чернівці, р/р 31113193700002 в ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 37978173, МФО 856135).
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна
Постанова в повному обсязі складена 10 лютого 2017 р.