Справа № 819/1683/16
09 лютого 2017 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
секретарі судового засідання Твердохліб Н.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 5526/7/10-16/167 від 25.02.2016 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи - платника податку ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - платника податку ОСОБА_2, у якому просить стягнути з відповідача податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 68247,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 68247,32 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом за результатами перевірки щодо своєчасності і повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік. Податковим органом вживались заходи для стягнення боргу, проте вищевказаний податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з фізичної особи - платника податку ОСОБА_2 заборгованості по податку на доходи фізичних осіб в сумі 68247,32 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснивши, що сума податкового боргу, заявленого до стягнення, добровільно не сплачена платником податків та становить 68247,32 грн., податкове повідомлення-рішення боржником не оскаржувалося.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до статей 33,35 КАС України шляхом направлення судової повістки за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Галицька, 34/57. Саме за цією адресою зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 згідно відомостей відділу адресно - довідкової роботи УДМС України в Тернопільській області, наданих у відповідь на запит суду від 24.01.2017 року (а.с.30) Проте, до суду повернулися конверти з відмітками поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" та "за не запитом".
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час, дату і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків та відповідно до статті 162 Податкового кодексу України є платником податку на доходи фізичних осіб як фізична особа - резидент, що отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, зі змінами і доповненнями (далі - ПК України) платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Станом на 13.12.2016 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 68247,32 грн., що включає 54429,69 грн. основного платежу, 13817,63 грн. штрафних санкцій. Податковий борг по даному податку виник через несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом за результатами перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, та підтверджується довідкою про наявність податкового боргу (а.с.9), розрахунком суми позовних вимог (а.с.10), інтегрованою карткою платника (а.с.23-24).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктами 179.1, 179.7 статті 179 ПК України платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу; фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Так, з 08.10.2014 року по 13.10.2014 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.
Перевіркою встановлено факт неподання відповідачем податкової декларації про майновий стан і доходи, одержані в 2013 році до податкового органу, та незадекларування доходу, отриманого ОСОБА_2 у 2013 році як додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого ТзОВ "Факторингова компанія "ОСОБА_1 плюс", на суму 326469,98 грн. Внаслідок цього відповідачем не було задекларовано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 55270,50 грн. Вищевказані порушення зафіксовані в акті перевірки від 13.10.2014 року № 7736/19-18-17-03/НОМЕР_1 (а.с.15-18).
Відповідно до абзацу "д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до місячного (річного) оподатковуваного доходу включається: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Пунктом 167.1 статті 167 ПК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування, а у разі, якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Оскільки згідно інформації ТзОВ "Факторингова компанія "ОСОБА_1 плюс", наданої податковому органу у листі від 16.06.2014 року № 16-06/2014 "Про надання відповіді на запит № 15910/19-18-17-03 від 06.06.2014 року" (а.с.21), ОСОБА_2 отримав додаткове благо від ТзОВ "Факторингова компанія "ОСОБА_1 плюс" в частині анулювання боргу в сумі 326469,98 грн., тому згідно з пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПК України повинен був сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 55270,50 грн., зокрема, до суми отриманого додаткового блага в розмірі 11470,00 грн. (1147*10) застосовується ставка 15 відсотків - 1720,50 грн. (11470*15%), та до суми отриманого податкового блага в розмірі 314999,98 грн. (326469,98-11470) застосовується ставка 17 відсотків - 53550,00 грн. (314999,98*17%).
На підставі акту перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області 28.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_2, відповідно до якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 69088,13 грн., що включає 55270,5 грн. основного платежу та 13817,63 грн. штрафних санкцій (а.с.13). Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено на адресу відповідача, проте поштове повідомлення провернулося до податкового органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.14).
Згідно абзацу 3 частини 58.3 статті 58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим відповідачу.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, яке було нараховане платнику податків податковим органом по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування своєчасно не сплачена та набула статусу податкового боргу.
Пункт 59.1 статті 59 ПК України визначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу 08.12.2015 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_2 виставлено податкову вимогу форми "Ф" № 29257-23 (а.с.12), відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника станом на 07.12.2015 року становить 68247,32 грн., у тому числі за основні платежі: 54429,69 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 13817,63 грн.
При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
В силу приписів пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено судом, податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою сум грошових зобов'язань, донарахованих контролюючим органом за результатами перевірки. Суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 57.3 статті 57 ПК України.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач податковий борг, який підтверджується матеріалами справи не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податку ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 46020, АДРЕСА_1) на користь Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг в сумі 68247 (шістдесят вісім тисяч двісті сорок сім) гривень 32 (тридцять дві) копійки по платежу податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на розрахунковий рахунок № 33119341700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 11010500.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.