Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
07 лютого 2017 р. Справа № 820/5471/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,
за участі:
представника позивача - Савєльєва В.В.,
представника відповідача - Губської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0001631403 від 07.09.2016 року, щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 148384,5 грн. (з яких 98923,00 грн. - основний платіж, 49461,5 грн. - штрафні санкції).
В обґрунтування позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення позивач зазначив, що у спірних правовідносинах з контрагентами, господарські операції мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином, а тому у податкового органу, на думку позивача, відсутні підстави для винесення оскаржуваного рішення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача та з огляду на встановлені перевіркою порушення.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 16.03.2016 року № 605 виданого Головним управлінням ДФС у Харківської області, направлення від 28.03.2016 року № 1534, направлення від 28.03.2016 №153, направлення від 28.03.2016 №1536, направлення від 28.03.2016 № 1537, направлення від 28.03.2016 №1538, направлення 28.03.2016 №1539 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Астат Фарм", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року - 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року - 31.12.2015 року.
За результатами перевірки контролюючим органом був складений акт № 204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ"Астат Фарм", (код ЄДРПОУ38117651) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року - 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року - 31.12.2015 року.
Відповідно до висновків акту перевірки № 204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016 року відповідачем встановлено порушення податкового законодавства ТОВ "Астат Фарм ", а саме:
- п.44,1 ст. 44 , п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до порушення ст. 152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та внаслідок чого було занижено податок на прибуток в сумі 2079 грн., в тому числі: за 2013 рік у сумі 2079грн.;
- порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. ,198, п,201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.10.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до порушення ст. 200 та в наслідок чого було занижено податок на додану вартість у сумі 170128 грн., в тому числі: травень 2013 заниження 182 грн., ; липень 2013 року заниження 490 грн.; серпень 2013 року заниження 1102 грн.; вересень 2013 року заниження 476 грн.; жовтень 2013 року заниження 530 грн.; лютий 2014 року завищення -35 грн.; квітень 2014 року завищення -39 грн.; травень 2014 року заниження 37557 грн.; червень 2014 року заниження 8066 грн., липень 2014 року заниження 31449 грн.; серпень 2014 року заниження 56889 грн.; жовтень 2014 року заниження 33461 грн.
- абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI, зі змінами та доповненнями та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.
- п.п. 168,1.2., п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168 , п.176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №275-5-VI, із змінами та доповненнями. За несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб відповідно до ст.129 Податкового Кодексу України донараховано пеню в сумі 107,03 грн.
На підставі висновків викладених в акті перевірки № 204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016 року, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000551403 від 25.05.2016 року - про донарахування 3118,50 грн., з яких 2079,00 грн. податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства, 1039,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції,
- № 0000561403 від 25.05.2016 року - про донарахування 255192,00 грн., з яких 170128,00 грн. податкові зобов'язання з податку на додану вартість, 85064,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та 13.05.2016 року надав заперечення до Акту перевірки. Листом Відповідача № 3017/10/20-40-14-03-17 від 23.05.2016 року було надано відповідь на заперечення позивача, яким висновки Акта перевірки № 204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.08.2016 року залишено без змін.
На вищезазначені податкові повідомлення - рішення 04.07.2016 року позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України №18581/6/99-99-11-01-01-25 від 29.08.2016 року податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000551403, №0000561403 від 25.05.2016 року скасовані в частині визначення позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Смачне здоров'я», ТОВ «Техно-промкомплекс», ТОВ «Берег», в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін.
На підставі рішення Державної фіскальної служби України. № 18581/6/99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС у Харківській області складено нове податкове повідомлення - рішення № 0001631403 від 07.09.2016 року про донарахування 98923,00 грн. ПДВ та 49461,5 грн. штрафних санкцій на підставі того ж Акту перевірки № 204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016 року.
Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Між Концерном «Високі технології права» - «Продавець» та ТОВ «Астат Фарм» - «Покупець» укладено договір купівлі-продажу №03/04/14 від 03.04.2014 року. Відповідно до умов якого «Продавець» зобов'язується передати у власність «Покупця» ТМЦ (п.1.1. Договору) визначені у специфікаціях та рахунках - фактурах (п.1.2. договору), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити ці ТМЦ.
На виконання договору Концерном «Високі технології права» код ЄДРПОУ 387730220310 виписано: податкові накладні (№16 від 15.04.2014р., №24 від 17.04.2014р., № 30 від 21.04.2014 р.; №34 від 22.04.2014 р.); видаткові накладні: №145 від 15.04.2014 р.;№164 від 17.04.2014 р.; №169 від 21.04.2014 р.; №170 від 22.04.2014 р.; рахунки-фактури: №145 від 15.04.2014р.; №161 від 17.04.2014 р.; №169від 21.04.2014 р.; №170 від 22.04.2014 р.
Транспортування придбаних ТМЦ підтверджено наступними товарно-транспортними накладними: №145 від 15.04.2014 р.; №161 від 17.04.2014 р.; №169 від 21.04.2014 р.; №170 від 22.04.2014 р. приймання товару здійснював директор ТОВ «АСТАТ ФАРМ» Брунь О.М., як зазначено в видаткових і товарно-транспортних накладних.
Оплату за договором було проведено наступними платіжними дорученнями: №1170 від 14.05.2014 р.; №2095 від 21.08.2014 р.
Для перевезення придбаного товару залучався перевізник - ПП «Вегамакс», відповідно до договору від 28.03.2014 р. № ВМ-280303 з надання послуг з автомобільного перевезення і транспортної експедиції. Факт перевезення, окрім накладних та товарно-транспортних накладних, підтверджується також актом надання послуг № 1365 від 30.05.2014 р., в якому відображені транспортно-експедиторські послуги, їх маршрути та вартість. В оплату послуг ПП «Вегамакс» за договором № ВМ-280303, ТОВ «АСТАТ ФАРМ» перерахував кошти платіжним дорученням № 1669 від 14.07.2014 р.
Придбані у Концерну «Високі технології права» товари були реалізовані Позивачем через мережу належних йому аптек. Копії касових чеків на реалізацію частини зазначеного товару (т.с. 2, а.с.145-250, т.с.3, а.с. 1-17), копії сертифікатів якості, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи наявні в матеріалах справи (т.с. 2, а.с. 89-144).
Між ТОВ «Ламбарді» (постачальник) та ТОВ «Астат Фарм» (покупець) укладено договір поставки №11/06-02 від 11.06.2014 року, на виконання умов якого ТОВ «Ламбарді» зобов'язується передати у власність ТОВ «Астат Фарм» визначений цим договором товар, а
ТОВ «Астат Фарм» приймати та своєчасно оплачувати цей товар. Найменування та одиниця виміру товару, його часткове співвідношення та ціна визначаються у видаткових накладних.
Відвантаження товару відбувалася у відповідності до відомостей зазначений у видаткових накладних №0715/02, №0715/03, №0715/04 від 15.07.2014 року.
Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними за номерами, тотожними номерам відповідних видаткових накладних.
За результатом господарської операції ТОВ «Ламбарді» код ЄДРПОУ 372850210294 виписано податкові накладні: №173, 174,175 від 15.07.2014 року.
Оплату за договором проведено платіжним дорученням від 13.10.2014 р. №2657.
Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання відповідача щодо наявності податкової інформації (лист-застереження) стосовно контрагентів позивача, а саме не знаходження підприємств - Концерн «Високі технології права» та ТОВ «Ламбарді» за місцем реєстрації(фактичне місце знаходження), суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.
Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Ламбарді" (договір та Концерн «Високі технології права» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0001631403 від 07.09.2016 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 148384,50 грн. ( з яких 98923,00 грн. - основний платіж, 49461,5 грн. - штрафні санкції) є необґрунтованим та не правомірним, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 74390,30 грн.
Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001631403 від 07.09.2016 року в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 73994,20 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ТОВ «Астат Фарм» (замовник) та ТОВ «Ламбарді» (виконавець) 28.07.2014 року укладено договір про надання послуг з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок №28/07-02 .
Відповідно до умов зазначеного договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок в обсязі, об'ємі та у строки, що визначені дійсним Договором, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.
Додатковою угодою №1 від 28.07.2014 року до договору №28/07-02 на надання послуг з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок від 28.07.2014 року, визначено ряд послуг які повинен надати Виконавець, період надання цих послуг (01.08.2014 року по 31.08.2014 року) за визначеними адресами, також визначено загальний тираж (15200 примірника) та вартість роботи промоутера і розповсюджувача інформаційних листівок.
Так, позивачем на підтвердження даного правочину до суду надано, акт №0829/10 здачі - приймання робіт (надання) послуг за договором №28/07-02 від 28.07.2014 року від 29.08.2014 року. Звіт про використані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій.
ТОВ «Ламбарді» виписано на адресу ТОВ «Астат-Фарм» податкову накладну №45 від 28.07.2014 року.
Оплату за договором проведено платіжним дорученням від 08.12.2014 р. №3260.
Між ТОВ «Астат Фарм » та ТОВ «ТД Трейдторг» укладено договір про надання послуг №04/82 від 23.04.2014 року, на виконання умов якого, ТОВ «ТД Трейдторг» в травні 2014 року надало послуги з розповсюдження інформаційних листівок та проведення промоакцій.
В матеріалах справи наявні Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) №№ 0530/56, 0530/57,0530/58, 0530/59, 0530/60, 0530/61, 0530/62, 0530/63, 0530/64 від 30.05.2014 року за договором №04/82 від 23.04.2014 року.
На виконання договору ТОВ «ТД Трейдторг» код ЄДРПОУ 389936508277 виписано податкові накладні: №№ 330, 331, 332, 333, 334, 335, 336, 337, 338 від 30.05.2014 року.
Також до матеріалів справи надано: акт виконаних робі від 30.05.2014 року за договором про надання послуг №04/82 від 23.04.2014 року; звіт про надані послуги у травні 2014 року.
В оплату послуг ТОВ «ТД Трейдторг» код ЄДРПОУ 389936508277 за договором № 04/82 від 23.04.2014 року, ТОВ «АСТАТ ФАРМ» перерахував кошти платіжним дорученням № 1646 від 07.07.2014 р.
Судом встановлено, що між ТОВ «Астат Фарм » та ТОВ «МБТКП» «Кредо» код ЄДРПОУ 14118917, укладено усний договір, відповідно до якого здійснювалося постачання будівельних матеріалів.
На підтвердження здійснення даного правочину, позивачем до матеріалів справи було надано наступні документи первинного бухгалтерського обліку: податкові накладні №554 від 30.04.2013 року та №580 від 08.05.2013 року; накладна №4200 від 03.05.2013 року; накладна №4416 від 10.05.2013 року (а.с.224-228, т.с.1); платіжні доручення №1201 від 30.04.2013 року, № 1226 від 08.05.2013 року.
Оплату за договором проведено наступними платіжними дорученнями: від 08.05.2013 р. №1226, від 30.04.2013 р. №1201.
Представником позивача, в ході судового розгляду справи надано пояснення, стосовно вчинення даного правочину, відповідно до яких придбані будівельні матеріали використано у власній господарській діяльності, для ремонту приміщення яке орендує позивач на підставі наявного в матеріалах справи договору суборенди нерухомого майна №Н08, укладеного 28.03.2014 року.
Договором №16/06-05 від 16.06.2014 року ТОВ «Астат- Фарм» для здійснення будівельних робіт залучено підрядника ТОВ «Старекс Холдінг» .
Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що роботи з цим Договором виконуються з матеріалів Підрядника. Також можуть бути використані матеріали Замовника. У цьому разі Замовник передає матеріали за актом приймання - передачі матеріалів, а Підрядник їх використовує та представляє Замовнику Акт цільового використання матеріалів Замовника.
В матеріалах справи наявний акт приймання - передачі матеріалів від 17.07.2014 року та акт цільового використання матеріалів від 31.07.2014 року.
Відповідно до п.п.14.1.108 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Щодо звітів про надання маркетингових (промоутерських), суд зазначає, що вони не є належними доказами отримання позивачем маркетингових послуг, оскільки доказів збільшення обсягів реалізації товару, який брав участь у промоакції, позивачем не надано до матеріалів справи доказів реального виконання результатів отриманих послуг у господарській діяльності, а саме - первинних документів на підтвердження використання позивачем маркетингових послуг (зокрема, акти списання запасів, тощо), тобто не надано доказів на підтвердження впливу на господарську діяльність підприємства маркетингових послуг, придбаних у вищезазначених контрагентів.
Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
Згідно із п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою подальшого їх використання у господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-Х11 (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оскільки, згідно зі статтею 1 Закон № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами ПК України.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.
Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті податку на додану вартість) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму податку на додану вартість при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету.
В той же час законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або із звичаєвою практикою.
Судом встановлено, що позивач відобразив в податковому обліку господарські операції з ТОВ «Ламбарді» щодо здійснення правочину на підставі договору про надання маркетингових послуг, ТОВ «МБТКП «КРЕДО» щодо здійснення правочину на підставі усного договору щодо придбання будівельних матеріалів, ТОВ «Юрполіс компані» щодо надання юридичних послуг, ТОВ «ТД Трейдторг» щодо надання послуг з проведення промоакцій, на підтвердження фактичного надання яких надано первинну документацію.
Разом з тим, на підставі наданих позивачем документів неможливо підтвердити реального надання цих послуг оскільки під час судового розгляду позивачем не надано доказів фактичного надання послуг, які зазначені в актах виконаних робіт, зокрема з ТОВ «Юрполіс - компані»: результатів проведеного письмового консультування з юридичних питань; складення процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; проведення у відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів; допомоги в підготовці документів; оформлення договорів, угод; проведення претензійної роботи по матеріалам, що готувалися позивачем; здійснення щотижневого консультування про зміни у законодавстві; проведення підготовчих робіт для перевірки позивача Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування; підготовки відповіді та копіювання всіх документів для здійснення контрольних заходів Інспекцією та інших; з ТОВ «Ламбарді» та ТОВ «ТД Трейдторг» доказів реального виконання результатів отриманих послуг у господарській діяльності, а саме - первинних документів на підтвердження використання позивачем маркетингових послуг (зокрема, акти списання запасів, тощо), тобто не надано доказів на підтвердження впливу на господарську діяльність підприємства маркетингових послуг; ТОВ «МБТКП «КРЕДО» будівельні матеріали придбано у квітні-травні 2013 року використано для ремонту приміщення яке орендує позивач на підставі договору суборенди укладеного 28.03.2014 року, однак як випливає з наведеного, позивач купив будівельні матеріали для ремонту приміщення яке ще взагалі не було орендоване.
Слід відмітити, що надані позивачем звіти не підтверджують надання наведених послуг, оскільки містять лише загальні положення щодо застосування норм законодавства та не підтверджують наявності у позивача господарської мети за результатами отримання вказаних послуг.
Оскільки під час судового розгляду позивачем не доведено реальності вчинення господарського правочину, не доведено наявності у позивача господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства, суд вбачає безпідставність відображення позивачем в податковому обліку сум податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Ламбарді», ТОВ «МБТКП «КРЕДО», ТОВ «Юрполіс-компані», ТОВ «ТД Трейдторг».
Крім того, суд звертає увагу на те, що господарські операції (зокрема, виконання робіт), здійснені на виконання правочинів, є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань, а дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції.
Суд зазначає, що надані до суду копії актів прийому-передачі виконаних послуг та звітів до них містять лише узагальнену інформацію стосовно наданих послуг, зміст яких не розкритий, та відповідно до якого не має можливості визначити: фактичну дату отримання послуг та обсяг отриманої юридичної консультації; посади та прізвища осіб, які безпосередньо здійснюють господарську операцію, а саме хто надає консультацію та кого консультують; обсяг та конкретний характер вирішених правових питань.
Окремо суд зазначає, що підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та в порушення Податкового кодексу України ТОВ «Астат-Фарм» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 73 994,20 грн. від правочинів вчинених ТОВ «Астат-Фарм» та ТОВ «Ламбарді», ТОВ «МБТКП «КРЕДО», ТОВ «Юрполіс компані», ТОВ «ТД Трейдторг».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0001631403 від 07.09.2016 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 73994,20 грн., та як наслідок відсутність підстав для його скасування.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог заявлених.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0001631403 від 07.09.2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 74390,30 грн. (сімдесят чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 30 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" (код ЄДРПОУ 38117651) судовий збір у розмірі 1942,49 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок дві) грн. 49 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2017 року.
Суддя Полях Н.А.