07 лютого 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/1042/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить прийняти рішення, яким надати дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо"по орендній платі за землю у розмірі 124409,29 грн за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 124409,29 гривень.
У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу та відсутністю коштів на розрахунковому рахунку підприємства, позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи також був належним чином повідомлений. Однак в судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову чи заяв про визнання позову не подавав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою місцезнаходження: вул. Чкалова Валерія, буд. 6, м. Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний код - 01885199. (а.с. 12-17).
24.05.2016 р. позивачем прийнято рішення №2 про опис майна Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" у податкову заставу, яке вручено представнику відповідача 24.05.2016 року. (а.с. 9).
Згідно акту опису майна боржника від 24.05.2016 р. вбачається, що у відповідача перебуває майно у податковій заставі, про що свідчить також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 24.05.2016 р. №49632555 (а.с. 8, 10-11).
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 р. №824/480/16-а, яка набрала законної сили, постановлено стягнути з рахунків Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" у банках, обслуговуючих даного платника на суму податкового боргу у розмірі 124409,29 гривень. (а.с. 40-41).
Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом, обліковою карткою платника податків та історією виникнення податкового боргу (а.с. 18-26, 27-33).
У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" №14 від 02.04.2012 р, яку він отримав 05.04.2012 р., однак у добровільному порядку заборгованість не сплатив. (а.с. 7).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пунктів 287.1, 287.3 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" №14 від 02.04.2012 р.
На момент утворення досліджуваних заборгованостей зазначена податкова вимога не була відкликана.
Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Так, зазначеною статтею закріплений порядок застосування заходів, щодо погашення податкового боргу платника податків. Продаж майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, можливий лише тоді, коли коштів для погашення податкового боргу недостатньо або вони відсутні на рахунках платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи те, що кошти Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо", на які можливо було б пред'явити стягнення - відсутні, суд дійшов висновку про доцільність застосування заходу погашення заборгованості у вигляді надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судовим рішення у адміністративній справі, яке набрало законної сили, обставини, суд вважає, що заявлені вимоги про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на загальну суму податкового боргу124409,29 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Надати Сокирянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 124409, 29 грн за рахунок майна Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо"(
вул. Чкалова Валерія, буд. 6, м. Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний код - 01885199), що перебуває у податковій заставі.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна