25 січня 2017 р.Р і в н е 817/1243/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОПРИНТ"
до Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропринт" (далі - ТзОВ "Пропринт") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 31.05. 2016 року.
Позивачем подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог від 01.12. 2016 року, відповідно до якої ТзОВ " Пропринт" просить суд прийняти заяву про уточнення позовних вимог та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.05. 2016 р. № НОМЕР_1 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем на суму 86283,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1448,78 грн., № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 у частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 64031,46 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4076,00 грн.
Усною ухвалою суду від 01.12. 2016 року зазначену заяву позивача долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.
Представник позивача, у судовому засіданні, адміністративний позов, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позивних вимог, підтримав повністю та зазначив, що податковим органом було безпідставно зменшено витрати на суму транспортно-заготівельних витрат, оскільки позивачем правомірно включена до «запасів» готова продукція.
Також, не погоджувався з твердженням податкового органу, що в податковому обліку для розрахунку амортизації витрат на поліпшення орендованих основних засобів зараховується як окремий об'єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, оскільки в даному випадку йдеться про поточний ремонт основних засобів власних та орендованих, які використовуються у виробництві. З донарахованим податком на прибуток за 2015 рік в сумі 5993,55 грн. представник позивача не погодився з тих підстав, що податковим органом було допущено помилки при розрахунку списання запасних частин, будівельних матеріалів.
Крім того, представник позивача, вказав на безпідставне зменшення витрат за 2015 рік на експертизу та оцінку придбаного обладнання в сумі 138407,32 грн., оскільки витрати, які не включаються в собівартість продукції й запасів розглядаються як витрати того періоду, у якому вони були здійснені.
Також, пояснив суду, що висновки акта перевірки № 95/17-00-22-01/38822418 від 18.05. 2016 року, щодо порушення позивачем п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України та заниження грошового зобов'язання з ПДВ на суму 27682,00 грн. є безпідставними, оскільки відповідно до копій контрактів та актів, зобов'язання по нарахуванню ПДВ не виникають бо дані послуги були надані за межами митної території України, а тому не підпадають під об'єкт оподаткування.
Крім того, зазначив, що збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 36350,00 грн. у зв'язку із відсутністю документального підтвердження використання бетону у господарській діяльності є неправомірним, оскільки для покупця товарів підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків, який здійснює операції з постачання таких товарів.
З огляду на наведене, представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав подавши письмові заперечення. В обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що під час документальної планової перевірки ТзОВ " Пропринт " було виявлено порушення останнім вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138, п.146.11, п.146.12 ст. 146, та п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, пп. 186.2.1, пп. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України. Зокрема, представник відповідача вказав, що в податковому обліку позивача для розрахунку амортизації витрат на поліпшення орендованих основних засобів не зараховується як окремий об'єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Крім того, представник відповідача, вказав на завищення витрат за 2015 рік на експертизу та оцінку придбаного обладнання в сумі 138407,32 грн., оскільки витрати розглядаються як витрати того періоду, у якому було отримано дохід.
Також, пояснив суду, що висновки акта перевірки № 95/17-00-22-01/38822418 від 18.05. 2016 року, щодо порушення позивачем п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України та заниження грошового зобов'язання з ПДВ на суму 27682,00 грн. ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки зобов'язання виникають щодо наданих послуг на митній території України, а тому підпадають під об'єкт оподаткування.
Крім того, зазначив, що збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 36350,00 грн. у зв'язку із відсутністю документального підтвердження використання бетону у господарській діяльності є правомірним, оскільки прямо передбачено п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТзОВ «Пропринт» (код ЄДРПОУ 38822418) зареєстроване юридичною особою 12.08. 2013 року та з 13.08. 2013 року перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області. Керівник товариства (згідно статуту) - ОСОБА_3. Основний вид економічної діяльності - 17.21 Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари (а.с. 86).
Згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2016 року посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропринт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.08. 2013 року по 31.12. 2015 року, за результатами якої був складений акт № 95/17-00-22-01/38822418 від 18.05. 2016 року (а.с. 10-51).
Як вбачається з висновків акта перевірки, за результатами її проведення, було встановлено порушення ТзОВ "Пропринт":
- пп.134.1.1 п.134.1., ст.134 п.138.4, п.138.6 ст. 138 п. 146.11, п. 146.12 ст. 146 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на суму 114 211 грн.. в т.ч. за 2013 рік - 3361грн., за 2014 рік - 28581 грн., за 2015 рік - 82269 грн.;
- п. 188.1. ст. 188, п. 185.1 ст.185, п.п. 186.2.1 п.п. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 16304 грн., в тому числі за листопад 2015 року в сумі 16 304 грн.;
- встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року у сумі 50861 грн.(ряд.24).
Не погодившись із висновками вказаного акту позивачем було подано заперечення № 84 від 24.05. 2016 року, які відповідно до листа ГУ ДФС у Рівненській області № 323/10С/17-00-14-01-07 від 30.05. 2016 року були відхилені, а висновки акта перевірки були залишені без змін (а.с. 52-55, 56-63).
На підставі акту перевірки № 95/17-00-22-01/38822418 від 18.05. 2016 року були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.05. 2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 122196,50 грн., з яких за основним платежем 114211,00 грн. та 7985,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 31.05. 2016 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 50861,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 31.05. 2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 20380,00 грн., з яких за основним платежем 16304,00 грн. та 4076,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 64-67).
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем в адміністративному порядку було подано скаргу № 101 від 10.06. 2016 року до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України № 16864/6/99-99-11-01-01-25 від 04.08. 2016 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 68-72, 74-84).
Надаючи правову оцінку доводам сторін та спірним обставинам справи, що стосуються оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області № НОМЕР_1 від 31.05. 2016 року, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, суду слід зазначити наступне.
Так, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтоване висновком податкового органу щодо невірного розподілу транспортно-заготівельних витрат, у зв'язку з включенням до вартості запасів готової продукції, яка обліковується на бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція».
Так, відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246З зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. N 751/4044 (В текст внесено зміни та доповнення Наказами Міністерства фінансів України від 28 січня 2000 р. №15, від 14 червня 2000 р. № 131, від 30 листопада 2000 р. № 304) первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю за вирахуванням непрямих податків);
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9;
інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
В додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» наведено приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, де зазначено в таблиці рахунки бухгалтерського обліку (20,22,28).
Твердження позивача, що податковим органом було безпідставно зменшено витрати на суму транспортно-заготівельних витрат, оскільки ТзОВ «Пропринт» відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» включена до «запасів» готова продукція, відхиляється судом оскільки суперечить вказаним нормативно-правовим актам.
Окрім вищезазначеного, з матеріалів акту перевірки встановлено, що у ТзОВ «Пропринт» наявний один склад, а отже будь-яке транспортування готової продукції до її реалізації не відбувалось, та позивачем не понесено жодних транспортно-заготівельних витрат по готовій продукції.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Пунктом 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
В порушення пунктів 138.4, 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України ТзОВ «Пропринт» безпідставно включено в Декларації з податку на прибуток за 2014 р. та 2015 р. транспортно-заготівельні витрати в сумі 32195 грн. та 31824 грн. відповідно.
Таким чином, судом встановлено, що в порушення пунктів 138.4, 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України ТзОВ «Пропринт» завищено транспортно-заготівельні витрати за 2014 рік у розмірі 32195,00 грн. та за 2015 рік у розмірі 31824,00 грн., що спричинило заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5795,10 грн. та 5728,28 грн. відповідно.
Оскільки у ході судового розгляду справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області № НОМЕР_1 від 31.05. 2016 року прийнято у вказаній частині на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавство України, то у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відновити.
Щодо твердженням податкового органу, що в податковому обліку для розрахунку амортизації витрат на поліпшення орендованих основних засобів зараховується як окремий об'єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, то суду слід зазначити наступне.
Так, з матеріалів справи, судом встановлено, що ТзОВ «Пропринт» списало по накладних на внутрішнє переміщення запасних частин, будівельних матеріалів на ремонти власних та орендованих основних засобів в 2015 р. на суму 276924,00 грн.
В бухгалтерському обліку дані операції відображено:
Дт 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративнні витрати» 93 «Витрати на збут» Кт 205 «Будівельні матеріали Кт 207 «Запасні частини».
Дт 79 «Фінансові результати Кт 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» всього на суму 276 924 грн.
Всього використано запасних частин, будівельних матеріалів на ремонти власних та орендованих основних засобів в 2015 р. на суму 276924,00 грн.
Списання запасних частин відповідно до накладних наведено в додатку № 2 до акта перевірки.
Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «основні засоби» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 з подальшими змінами та доповненнями зазначено, що: первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «оренда» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 з подальшими змінами та доповненнями зазначено, що затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об'єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» в п. 30 зазначено: Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.
Прикладами такого поліпшення є:
а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати.
Враховуючи вищевикладене, підприємством включено до витрат списані запчастини та будівельні матеріали на орендовані та власні основні засоби, які потрібно віднести до збільшення первісної вартості основних засобів, які відображені в додатку № 2 до акту перевірки.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 р. № 2755-VI об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
В порушення пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12. 2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями ТОВ «ПРОПРИНТ» занижено значення у р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на суму 276924,00 грн., що спричинило заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 49846,32 грн.
Оскільки у ході судового розгляду справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області № НОМЕР_1 від 31.05. 2016 року прийнято у вказаній частині на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавство України, то у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Щодо твердження позивача про безпідставне зменшення витрат за 2015 рік на експертизу та оцінку придбаного обладнання в сумі 138407,32 грн., то суду слід зазначити наступне.
Так, відповідно до Контракту на надання послуг № 28/8-4 від 28.08. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія зобов'язується надати Замовнику ТОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у вилочного погрузчика ClLARK, який знаходиться на підприємстві «RAZ-IM-EX-d.o.o.» в м.Сelje, Словенія з ціллю встановлення його комплектності, технічного стану. Фактом надання послуг є підписання Акта виконаних робіт. Виконавець своїми силами за рахунок власних технічних засобів і персоналу зобов'язується провести огляд і оцінку вищеназваного обладнання в м. Сelje, Словенія. Загальна вартість контракту 1500,00 євро (а.с. 119-123).
09.09. 2014 р. відповідно до Акту виконаних робіт до контракту № 28/8-4 від 28.08. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія надав Замовнику ТзОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у вилочного погрузчика CLARK, який знаходиться на підприємстві «RAZ-IM-EX-d.o.o.» в м. Сelje,Словенія.
Загальна вартість послуг 1500,00 євро. / 37532,66 грн., місце складання акта м. Рівне, Україна (а.с. 118).
В бухгалтерському обліку дана операція відображена:
Дт 91 Кт 632 на суму 37532,66грн.
Відповідно до вантажно-митної декларації від 19.10. 2015 р. № 019188 ввезено вилочний погрузчик CLARK, який отримано на підприємстві «RAZ-IM-EX-d.o.o.» в м. Сelje, Словенія. Загальна вартість 3000,0 євро / 72249,74 грн.
В бухгалтерському обліку дана операція відображена:
Дт1521 Кт 632 на суму 72249,74грн.
Відповідно до Контракту на надання послуг № 10-15/6 від 05.10. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія зобов'язується надати Замовнику ТзОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у дизельного погрузчика марки STILL, який знаходиться на підприємстві «Perlick Indusrieauktionen Gmbh» в м. Лихтенфелькс, Німеччина з ціллю встановлення його комплектності, технічного стану. Фактом надання послуг є підписання Акта виконаних робіт. Виконавець своїми силами за рахунок власних технічних засобів і персоналу зобов'язується провести огляд і оцінку вищеназваного обладнання в м. Лихтенфелькс, Німеччина. Загальна вартість контракту 500,00 євро.
12.10. 2015 р. відповідно до Акту виконаних робіт до контракту № 10-15/6 від 05.10. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія надав Замовнику ТзОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у дизельного погрузчика марки STILL, який знаходиться на підприємстві «Perlick Indusrieauktionen Gmbh» в м. Лихтенфелькс, Німеччина. Загальна вартість послуг 500,00 євро/12212,00 грн. Місце складання акта м. Рівне, Україна.
В бухгалтерському обліку дана операція відображена: Дт 93 Кт 632 на суму 12212,00 грн.
Відповідно до вантажно-митної декларації від 16.11. 2015 р. № 021409 ввезено дизельного погрузчика марки STILL, який отримано на підприємстві «Perlick Indusrieauktionen Gmbh» в м. Лихтенфелькс, Німеччина. Загальна вартість 2007,18 євро / 50862,08 грн.
В бухгалтерському обліку дана операція відображена: Дт1521 Кт 632 на суму 50862,08 грн.
Відповідно до Контракту на надання послуг № 21-10/15-8 від 21.10. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія зобов'язується надати Замовнику ТзОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у машини для виробництва паперових пакетів Fischer&Krecke Combi 0, яка знаходиться на підприємстві «Flexo 2000 Csomagolastechnikai Kft. м. Nyiregyhasa, Угорщина з ціллю встановлення його комплектності, технічного стану. Фактом надання послуг є підписання Акта виконаних робіт. Виконавець своїми силами за рахунок власних технічних засобів і персоналу зобов'язується провести огляд і оцінку вищеназваного Обладнання в м. Nyiregyhasa, Угорщина. Загальна вартість контракту 3500,00 євро.
02.11. 2015 р. відповідно до Акту виконаних робіт до контракту № 21-10/15-8 від 21.10. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія надав Замовнику ТОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у машини для виробництва паперових пакетів Fischer&Krecke Combi 0, яка знаходиться на підприємстві «Flexo 2000 Csomagolastechnikai Kft. м. Nyiregyhasa, Угорщина. Загальна вартість послуг 3500,00 євро. / 88662,66 грн. Місце складання акта м. Рівне, Україна.
В бухгалтерському обліку дана операція відображена: Дт 91 Кт 632 на суму 88662,66 грн.
Відповідно до вантажно-митної декларації від 08.12. 2015 р. № 23123 ввезено машину для виробництва паперових пакетів Fischer& Krecke Combi 0, яку придбано на підприємстві «Flexo 2000 Csomagolastechnikai Kft. м. Nyiregyhasa, Угорщина.
Загальна вартість становить 11000,00 євро / 273037,08 грн.
В бухгалтерському обліку дана операція відображена: Дт1521 Кт 632 на суму 273037,08 грн.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи , а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби":
п. 7 Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
п. 8 Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:
· суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
· реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
· суми ввізного мита;
· суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі);
· витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
· витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
· інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Так, з досліджених матеріалів справи та відповідно до вказаних нормативно-правових актів, судом встановлено, що витрати на послуги по експертизі і оцінці обладнання не відносяться до витрат, які складають первісну вартість об'єкта основних засобів.
Відповідно до п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12. 1999 року (далі - Положення) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що
ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Частиною 2 пункту 7 Положення передбачено, що витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Оскільки витрати на послуги по експертизі і оцінці обладнання, що за їх результатами має бути придбано у майбутньому, неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, то відповідно до актів виконаних робіт та рахунків бухгалтерського обліку 91, 93 ТзОВ «Пропринт» правомірно відображено їх у складі витрат 2015 року.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 р. № 2755-VI об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Таким чином, висновок податкового органу щодо заниження значення у р. 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на суму 138 407 грн., є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.05. 2016 року у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму основного зобов'язання 24913,00 грн. та суму штрафних (фінансових санкцій) 0,00 грн., слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо спірних обставин справи з приводу висновку податкового органу щодо завищення позивачем розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 50861,00 грн. та заниження суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 16304,00 грн., судом встановлено наступне.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що 09.09. 2015 р. відповідно до Акту виконаних робіт до контракту № 28/8-4 від 28.08. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія надав Замовнику ТОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у вилочного погрузчика CLARK, який знаходиться на підприємстві «RAZ-IM-EX-d.o.o.» в м. Сelje,Словенія (а.с. 118).
Загальна вартість послуг 1500,00 євро / 37532,66 грн., місце складання акта м. Рівне, Україна.
В бухгалтерському обліку дана операція відображена: Дт 91 Кт 632 на суму 37532,66 грн.
12.10. 2015 р. відповідно до Акту виконаних робіт до контракту № 10-15/6 від 05.10. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія надав Замовнику ТОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у дизельного погрузчика марки STILL, який знаходиться на підприємстві «Perlick Indusrieauktionen Gmbh» в м. Лихтенфелькс, Німеччина. Загальна вартість послуг 500,00 євро / 12212,00 грн. Місце складання акта м. Рівне, Україна.
В бухгалтерському обліку дана операція відображена: Дт 93 Кт 632 на суму 12212,00 грн.
02.11. 2015 р. відповідно до Акту виконаних робіт до контракту № 21-10/15-8 від 21.10. 2015 р. Виконавець «NEWHOLM OU», Естонія надав Замовнику ТОВ «Пропринт» послуги по експертизі і оцінці обладнання, а саме б/у машини для виробництва паперових пакетів Fischer&Krecke Combi 0, яка знаходиться на підприємстві «Flexo 2000 Csomagolastechnikai Kft. м. Nyiregyhasa, Угорщина. Загальна вартість послуг 3500,00 євро / 88662,66 грн. Місце складання акта м. Рівне,Україна.
В бухгалтерському обліку дана операція відображена: Дт 91 Кт 632 на суму 88662,66 грн.
Відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу б) пп. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна.
Відповідно до актів виконаних робіт рухоме майно, а саме б/у вилочний погрузчик CLARK, б/у дизельний погрузчик марки STILL та б/у машина для виробництва паперових пакетів Fischer&Krecke Combi 0 на момент надання послуг перебували у Словаччині, Німеччині та Угорщині відповідно. Тобто, відповідно до абзацу б) пп. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу України місце фактичного постачання послуг було розташоване поза митною територією України.
Оскільки місце фактичного постачання послуг було розташоване поза митною територією України, то відповідно до абз. б) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України зазначені вище операції ТзОВ «Пропринт» не є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість.
Таким чином, висновок податкового органу щодо порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, пп. 186.2.1 пп. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу України та заниження податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 27682 грн., в тому числі за вересень 2015 р. - на 7507,00 грн., жовтень 2015 р. - на 2442,00 грн., листопад 2015 р. - на 17733,00 грн., є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 31.05. 2016 року у частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 16016,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 31.05. 2016 року у частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 11666,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2916,50 грн., слід визнати протиправними та скасувати.
Щодо твердження позивача про безпідставне збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 36350,00 грн. у зв'язку із відсутністю документального підтвердження використання бетону у господарській діяльності, то суду слід зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що ТзОВ «Пропринт» отримано бетон товарний М-250, М-300 від ТОВ «Торгбудсервіс» в листопаді, грудні 2015 року на суму 205 650,00 грн. (в т.ч. ПДВ 34 275,00 грн.).
До перевірки підприємством по взаємовідносинах з ТОВ «Торгбудсервіс» представлено накладні, податкові накладні, паспорти якості, банківські виписки (а.с. 158-185).
В регістрах бухгалтерського обліку ТМЦ відображено наступними записами, а саме: Дт 205 Будівельні матеріали Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 156408,33 грн.
Дт 200 Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 14966,67 грн.
Дт 641 Розрахунки зa податками Кт 644 Податковий кредит - 36350,00 грн.
Дт 644 Податковий кредит Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками -34275,00 грн.
Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками Кт 311- 218100,00 грн.
Доставка бетону товарного (М-250, М-300) здійснювалось для ТОВ «Пропринт» автоміксером, проте станом на 31.12. 2015 року в залишку по бухгалтерському рахунку 205 «Будівельні матеріали» обліковується даний товар в кількості 192,500 куб.м. на суму 131 208,33 грн. За перевіряємий період було реалізовано 36 куб.м.
Відповідно ДСТУ Б.В. 2.7.-96-2000 (ГОСТ 7473-94) готові бетонні суміші доставляють споживачеві транспортом спеціалізованих видів, призначеним для доставки сумішей.
Товарний бетон - це бетонна суміш, яка використовується при строгому дотриманні технології виробництва і контролю над якістю продукції.
Бетон доставляється до місця проведення будівельних робіт в спеціальних бетоно-смесителях, встановлених на автомобільному шасі. Особливість таких змішувачів полягає в тому, що вони працюють під час руху автомобіля, і нерозмішений до кінця товарний бетон до кінця поїздки стає готовим до застосування.
Таким чином, у позивача відсутнє документально підтверджене використання бетону в господарській діяльності, оскільки зберігання вказаної суміші не передбачено.
Відповідно до п. 189.1.ст. 189 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
В порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТзОВ «Пропринт» занижено податкові зобов'язання з ПДВ на сумі 36350 грн., в тому числі за листопад 2015 року на суму 15 497,00 грн., за грудень 2015 року на суму 20853,00 грн.
Оскільки у ході судового розгляду справи судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 31.05. 2016 року прийняті у вказаній частині на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавство України, то у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, у ході судового засідання позивач частково довів суду обґрунтованість позовних вимог, а відповідач частково підтвердив правомірність своїх дій та рішень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
Відтак, судові витрати в розмірі 400,00 гривень присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0001351401 від 31.05.2016 на суму 24 913 грн. в тому числі: сума основного зобов'язання 24 913 грн. сума штрафних санкцій 0грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0001331401 від 31.05.2016 на суму 14 582, 5 в тому числі: сума основного зобов'язання 11 666грн. сума штрафних санкцій 2 916, 5грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0001341401 від 31.05.2016 на суму 16 016 в тому числі: сума основного зобов'язання 16 016грн. сума штрафних санкцій 0грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОПРИНТ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 400грн
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.