Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
"03" лютого 2017 р. № 820/5932/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
Суддів Панченко О.В., Зінченка А.В.
за участю секретаря судового засідання Тимошенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України, треті особи - Національне агентство України з питань державної служби, Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати протиправними та скасувати п.1.1. наказу Державної фіскальної служби України від 26.02.2016 р. № 187 "Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області" в частині оголошення догани заступнику начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 р. № 136-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з 28 вересня 2016 року;
- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28 вересня 2016 року по день поновлення на посаді.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_1, наказом ДФС України № 1917-о від 30.06.2015 року в порядку переведення була призначена на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області. Наказом ДФС України № 2238-о від 27.07.2015 року на неї було покладено виконання обов'язків начальника Головного управління ДФС у Харківській області.
У січні 2016 року ДФС України було проведено перевірку територіальних органів ДФС у Харківській області за підсумками їх роботи у 2015 році. За результатами перевірки ДФС України було складено акт № 145/99-99-14-01-02-20 від 29.01.2016 року та прийнято наказ № 187 від 26.02.2016 року «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області», в якому посилаючись на ст. ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, відповідно до змісту п.1.1. зазначеного наказу, їй було оголошено догану, як заступнику начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області, невжиття дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи з відпрацювання ризикових СГ, задіяних у схемах руху сумнівного ПДВ, які здійснюють реалізацію товарів, відмінних від придбаних, формують сумнівний податковий кредит за рахунок ризикових СГ - сільськогосподарських підприємств, задіяних у схемах руху сумнівного ПДВ, тощо.
Також позивачем було зазначено, що наприкінці вересня 2016 року начальником управління по роботі з персоналом ГУ ДФС у Харківській області позивачу було повідомлено, що її звільнено з посади заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області наказом ДФС України від 28 вересня 2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», але позивач не отримала таке рішення про накладання на неї дисциплінарного стягнення суб'єктом призначення в порядку пп. 6, 7 ст. 77 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 1 травня 2016 року.
Позивач вважає, що зазначені накази грубо порушують закон, її законні права і інтереси щодо проходження встановленим законом порядком держаної служби, а тому є протиправними і підлягають скасуванню, а позивач, як наслідок поновленню на посаді.
Представник відповідачів Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечувала з підстав його необґрунтованості та вказала, що ДФС України провело перевірку за результатами роботи у 2015 році територіальних органів ДФС у Харківській області щодо виконання розпорядчих документів, відпрацювання суб'єктів господарювання різних ступенів ризику, забезпечення виконання індикативних показників, адміністрування податків та зборів з юридичних та фізичних осіб та з інших питань, за результатами проведення якої було складено акт № 145/99-99-14-01-02-20 від 29.01.2016 року. Такою перевіркою відповідачем було встановлено. Що протягом 2015 року були чисельні недоліки та порушення в організації роботи територіальних органів ДФС у Харківській області, відсутність належного контролю та координації дій структурних підрозділів з боку керівництва ГУ ДФС у Харківській області, і таким чином заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області не було вжито дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи з відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, тому вважає, що застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани є цілком обґрунтованими. Відповідно до чого відповідачем і було прийнято наказ № 187 від 26.02.2016 року «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області», п.1.1. якого ОСОБА_1 було оголошено догану.
Також щодо правомірності прийняття Наказу ДФС України від 28.09.2016 року № 136-ДС представник відповідачів зазначив, що на виконання розпорядження ДФС України від 18.02.2016 року № 39-р «Про проведення службового розслідування» було проведено службове розслідування відносно начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1, за результатами якого складено акт від 15.03.2016 року № 394/99-99-14-01-01-24. Представник відповідачів зазначив, що таким службовим розслідуванням визнано незадовільною організацію роботи заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 щодо повноти виконання нею службових обов'язків при відпрацюванні окремих ризикових суб'єктів господарювання зокрема ПСП імені Куйбишева та ТОВ «Маковій», за період виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області. Так незважаючи на неодноразові повідомлення в режимі експрес-реагування щодо наявності ризикових операцій суб'єктів господарювання ПСП імені Куйбишева та ТОВ «Маковій», які знаходяться на спеціальному режимі оподаткування, зареєстрували податкові накладні з ПДВ на постачання сільгосппродукції за відсутності залишків власної сільгосппродукції на таку суму, що на думку відповідача свідчить про розповсюдження неправомірно сформованого податкового кредиту з ПДВ. Таким чином, відповідач вважає, що під час службового розслідування було встановлено, що заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області було у період виконання нею обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області не забезпечено належне виконання пункту 11 Положення про ГУ ДФС у Харківській області, затвердженого наказом ДФС від 27.08.2014 року № 79 «Про затвердження положень про територіальні органи ДФС у Харківській області», що призвело до неналежної організації роботи підпорядкованих підрозділів та державних податкових інспекції, а на думку відповідачів, невиконання або неналежне посадових обов'язків є дисциплінарним проступком в розумінні п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. Таким чином, суб'єктом призначення було ініційоване дисциплінарне провадження, а дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1, голові ДФС України було надане подання від 28.09.2016 року № 1742/99-99-06/ДК яким суб'єкту призначення було рекомендовано суб'єкту призначення - Голові ДФС України на підставі п. 5 ст. 65, ст.ст. 64-69, 77 закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», п. 3 ст. 40, ст. 147 Кодексу законів про працю України, враховуючи систематичність вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, оголошення догани наказом ДФС від 26.02.2016 року № 187 «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області», застосувати до заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне неналежне виконання посадових обов'язків, доручень керівництва ДФС, що призвело до неефективної організації роботи з відпрацювання суб'єктів господарювання, задіяних у схемах руху сумнівного кредиту з ПДВ, відсутності належного контролю щодо відпрацювання суб'єктів господарювання - виробників та переробників сільськогосподарської продукції, зокрема ПСП імені Куйбишева та ТОВ «Маковій», та як наслідок, розповсюдження по ланцюгу постачання неправомірно сформованого податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 53.7 млн. грн. На підставі зазначеного подання та інших документів ДФС України було прийнято наказ від 28 вересня 2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким було звільнено ОСОБА_1 с займаної посади. Таким чином представник відповідачів вважає, що відповідачі у спірних відносинах діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому, просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити і повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Національне агентство України з питань державної служби надало до суду клопотання з проханням розглянути справу без їх участі в зв'язку з виконанням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року про витребування доказів та наданням до суду матеріалів на 248-ми аркушах позапланової безвиїзної перевірки у ДФС України стосовно дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів з питань державної служби, проведення якої призначено наказом від 01 листопада 2016 року № 234 на підставі скарги ОСОБА_1 від 08 жовтня 2016 року на рішення про накладання дисциплінарного стягнення, за результатами проведення якого Національним агентством України з питань державної служби, в рамках своїх повноважень, було скасовано Наказ ДФС України від 28 вересня 2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про що складена довідка та винесена вимога.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях надали до суду письмовий відзив, яким підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені до суду в повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом ДФС України № 1917-о від 30.06.2015 року в порядку переведення була призначена на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області.
В подальшому Наказом ДФС України № 2238-о від 27.07.2015 року на неї було покладено виконання обов'язків начальника Головного управління ДФС у Харківській області.
На виконання розпорядження ДФС від 13.01.2016 року «Про проведення перевірки» у січні-лютому 2016 року ДФС України було проведено перевірку територіальних органів ДФС у Харківській області за підсумками їх роботи у 2015 році щодо виконання розпорядчих документів, відпрацювання суб'єктів господарювання різних ступенів ризику, забезпечення виконання індикативних показників, адміністрування податків та зборів з юридичних і фізичних осіб та з інших питань.
За результатами перевірки ДФС України було складено акт № 145/99-99-14-01-02-20 від 29.01.2016 року та прийнято наказ № 187 від 26.02.2016 року «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області», в якому посилаючись на ст. ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, відповідно до змісту п.1.1. зазначеного наказу, їй було оголошено догану, як заступнику начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області, невжиття дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи з відпрацювання ризикових СГ, задіяних у схемах руху сумнівного ПДВ, які здійснюють реалізацію товарів, відмінних від придбаних, формують сумнівний податковий кредит за рахунок ризикових СГ - сільськогосподарських підприємств, задіяних у схемах руху сумнівного ПДВ, тощо (том I арк. 46-250, том II арк. 1-117).
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, що був чинний на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, державна служба України - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань та функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Основні обов'язки державного службовця передбачені статтею 10 зазначеного Закону, а саме: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Згідно статті 5 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, що був чинний на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Статтею 14 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, що був чинний на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, як заходи дисциплінарного впливу можуть застосовуватись: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Відповідно до приписів ст. 30 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16 1 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани чи звільнення.
Згідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як то: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Суд аналізуючи зміст акту № 145/99-99-14-01-02-20 від 29.01.2016 року та наказу № 187 від 26.02.2016 року «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області», зазначає, що з боку ДФС України зазначено тільки загальну інформацію щодо виявлених недоліків в організації роботи територіальних органів ДФС, відсутнє відсоткове та числове значення невиконання індикативних показників, не зазначені прізвища керівників, які працювали у 2015 році і відповідали за певний період свого керівництва.
Також зазначений акт та наказ не містять конкретного факту дисциплінарного порушення з боку ОСОБА_1 під час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області з посиланням на конкретні нормативно-правові акти або відомчі документи ДФС. Також в акті перевірки та наказі не зазначено організаційні заходи та конкретні дії, які необхідно було здійснити ОСОБА_1 як виконуючий обов'язки начальника ГУ ДФС у Харківській області, щоб упередити настання зазначених порушень.
Крім цього в наказі № 187 вказані недоліки «протягом 2015 року», не зазначаючи період перебування на займаній посаді посадових осіб.
Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1, як заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області була призначено лише 30.06.2015 року, а отже вона не може відповідати за той час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області, в якому вона їх не виконувала, а саме за січень-червень 2015 року.
Таким чином суд приходить до висновку, що ДФС України не було додержано вимоги чинного законодавства України, відсутня вина і передбачені законодавством України підстави щодо оголошення догани заступнику начальника ГУ ДФС у Харківській області, а тому, п. 1.1. наказу № 187 від 26.02.2016 року «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області» є протиправним і підлягає скасуванню в частині оголошення догани заступнику начальника Головного управління ДФС України у Харківській області ОСОБА_1
Крім цього суд зазначає, що з наданих до суду документів від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вбачається, що в ГУ ДФС у Харківській області посада керівника була вакантна з 23 січня 2015 року, а виконання обов'язків покладено на заступника начальника ОСОБА_1 наказом ДФС України № 2238-о від 27.07.2015 року з порушенням п. 3 вищезазначеного Порядку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2012 року № 45. Таким чином з боку ДФС України було порушено порядок призначення керівника територіального органу - начальника ГУ ДФС у Харківській області.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що за наявністю зазначеного порушення з боку ДФС України, застосування до особи, яка виконує обов'язки керівника, будь-яких дисциплінарних стягнень (оголошення доган, звільнення тощо) за період виконання нею обов'язків керівника такого територіального органу не передбачається можливим, враховуючи той факт, що згідно матеріалів справи на посаду заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 призначена ДФС України встановленим законом порядком без будь-яких порушень, а зауважень щодо неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків, як призначеного заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1, з боку ДФС України немає.
Також колегією суддів було встановлено, що на виконання розпорядження ДФС України від 18.02.2016 року № 39-р «Про проведення службового розслідування» було проведено службове розслідування відносно начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1, за результатами якого складено акт від 15.03.2016 року № 394/99-99-14-01-01-24. За таким службовим розслідуванням визнано незадовільною організацію роботи заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 щодо повноти виконання нею службових обов'язків при відпрацюванні окремих ризикових суб'єктів господарювання зокрема ПСП імені Куйбишева та ТОВ «Маковій», за період виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області. В зазначеному акті та наказі зазначено, що незважаючи на неодноразові повідомлення в режимі експрес-реагування щодо наявності ризикових операцій суб'єктів господарювання ПСП імені Куйбишева та ТОВ «Маковій», які знаходяться на спеціальному режимі оподаткування, зареєстрували податкові накладні з ПДВ на постачання сільгосппродукції за відсутності залишків власної сільгосппродукції на таку суму, що на думку відповідача свідчить про розповсюдження неправомірно сформованого податкового кредиту з ПДВ. Таким чином, відповідач вважає, що під час службового розслідування було встановлено, що заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області було у період виконання нею обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області не забезпечено належне виконання пункту 11 Положення про ГУ ДФС у Харківській області, затвердженого наказом ДФС від 27.08.2014 року № 79 «Про затвердження положень про територіальні органи ДФС у Харківській області», що призвело до неналежної організації роботи підпорядкованих підрозділів та державних податкових інспекції, а на думку відповідачів, невиконання або неналежне посадових обов'язків є дисциплінарним проступком в розумінні п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. Таким чином, суб'єктом призначення було ініційоване дисциплінарне провадження, а дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1, голові ДФС України було надане подання від 28.09.2016 року № 1742/99-99-06/ДК яким суб'єкту призначення було рекомендовано суб'єкту призначення - Голові ДФС України на підставі п. 5 ст. 65, ст.ст. 64-69, 77 закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», п. 3 ст. 40, ст. 147 Кодексу законів про працю України, враховуючи систематичність вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, оголошення догани наказом ДФС від 26.02.2016 року № 187 «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області», застосувати до заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне неналежне виконання посадових обов'язків, доручень керівництва ДФС, що призвело до неефективної організації роботи з відпрацювання суб'єктів господарювання, задіяних у схемах руху сумнівного кредиту з ПДВ, відсутності належного контролю щодо відпрацювання суб'єктів господарювання - виробників та переробників сільськогосподарської продукції, зокрема ПСП імені Куйбишева та ТОВ «Маковій», та як наслідок, розповсюдження по ланцюгу постачання неправомірно сформованого податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 53.7 млн. грн. На підставі зазначеного подання та інших документів ДФС України було прийнято наказ від 28 вересня 2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким було звільнено ОСОБА_1 с займаної посади (том ІІ арк. 136-158).
Не погоджуючись з таким наказом ОСОБА_1 використала своє право, яке передбачено ст. 78 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 1 травня 2016 року, і звернулась зі Скаргою від 08.10.2016 року на рішення про накладання дисциплінарного стягнення - наказ ДФС України від 28 вересня 2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким її було звільнено с займаної посади, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державної служби - до Національного агентства України з питань державної служби. За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 Національним агентством України з питань державної служби була призначена і проведена позапланової безвиїзної перевірки у ДФС України стосовно дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів з питань державної служби, проведення якої призначено наказом від 01 листопада 2016 року № 234 на підставі скарги ОСОБА_1 від 08 жовтня 2016 року на рішення про накладання дисциплінарного стягнення, за результатами проведення якого Національним агентством України з питань державної служби, в рамках своїх повноважень, було скасовано Наказ ДФС України від 28 вересня 2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про що складена довідка та винесена вимога (том ІІІ арк. 162-250, том IV арк. 1-160).
Так, з досліджених документів, які надійшли за вимогою суду від ДФС України (том ІІІ арк. 1-161) - матеріалів дисциплінарної справи щодо заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області вбачається, що відповідно до пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок), стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Підставою для видання зазначеного розпорядження стала доповідна записка директора Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_2 від 16 лютого 2016 року № 671/99-99-20-07-02.
Відповідно до зазначеного розпорядження термін службового розслідування було визначено з 18 лютого 2016 року по 15 березня 2016 року.
Наказом Голови ДФС від 24 лютого 2016 року № 518-о ОСОБА_1 було відсторонено від виконання повноважень за посадою заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області на час проведення службового розслідування - по 15 березня 2016 року.
За результатами службового розслідування комісією ДФС було складено акт від 15 березня 2016 року № 394/99-99-14-01-01-24.
З матеріалів справи встановлено, що з дня закінчення службового розслідування ОСОБА_1 перебувала у стані тимчасової непрацездатності та відпустках - з 14 березня по 09 вересня 2016 року.
Відповідно до абзацу другого пункту 9 Порядку № 950 перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу в якому вона працює.
Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що 13 вересня 2016 року ОСОБА_1 прибула до ДФС у відрядження на два дні за адресою: м. Київ, пл.. Львівська, 8, каб. 1507/8, для ознайомлення з актом службового розслідування проведеного стосовно неї, та о 14 год. 30 хв. почала ознайомлюватись з зазначеним актом, але о 18 год. 10 хв. 13 вересня 2016 року вона зробила відмітку, що ознайомлення з актом не відбулось в повному обсязі, в зв'язку з тим, що часу на ознайомлення їй не надали. В зв'язку з чим скласти зауваження до акту перевірки з яким вона не ознайомилась в повному обсязі, з її боку не передбачалось можливим. В зв'язку з зазначеною обставиною, заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 з боку ДФС України було позбавлено права на ознайомлення з актом службового розслідування в повному обсязі та відповідно і надати до нього свої зауваження.
Доповідною запискою директора Департаменту внутрішнього аудиту ДФС від 19 вересня 2016 року № 164/99-99-06-01-24 Голову ДФС було проінформовано про результати проведеного службового розслідування та запропоновано ініціювати перед дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС порушення дисциплінарного провадження стосовно звільнення її с займаної посади.
Крім того, суд зазначає, що в наданих ДФС на ухвалу суду матеріалів відсутні документи або інформація яка б підтверджували факт розгляду Головою ДФС акту службового розслідування стосовно заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1
Таким чином, судом встановлено, що службове розслідування було проведено з порушенням встановленого законом порядку.
Що стосується звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області за наказом ДФС України № 136-ДС від 28 вересня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановлено цим законом.
Суд зазначає, що відповідачем згідно положень ст. 71 КАС України не надано до суду копію рішення суб'єкта призначення (керівника ДФС) щодо ініціювання дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1
З протоколу № 14 засідання Дисциплінарної комісії ДФС від 26 вересня 2016 року колегія суду встановила, що Дисциплінарною комісією ДФС було прийнято рішення щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1
З наданих до суду від ДФС України документів, колегія суду встановила, що зазначене рішення Дисциплінарна комісія ДФС прийняла за відсутності рішення суб'єкта призначення щодо ініціювання дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1
У протоколі № 15 засідання Дисциплінарної комісії ДФС від 28 вересня 2016 року зазначено, що за результатами голосування члени Дисциплінарної комісії ДФС дійшли висновку, зокрема, застосувати до заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби - одноголосно.
Відповідно до подання голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 28 вересня 2016 року № 1742/99-99-06/ДК Дисциплінарною комісією ДФС за результатами розгляду дисциплінарної справи заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1, за час виконання обов'язків начальника, встановлено, що у діях заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 (за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області) виявлено вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх посадових обов'язків. У зв'язку з чим комісією вирішено врахувати систематичність вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків (оголошено догану наказом ДФС від 26 лютого 2016 року № 187 «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області») рекомендувати на підставі п. 5 ст. 65, ст.ст. 64-69, 77 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», п. 3 ст. 40, ст. 147 Кодексу законів про працю України, застосувати до заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1, за час виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне неналежне виконання посадових обов'язків, доручень керівництва ДФС.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону звільнення з посади державного службовця є винятковим видом дисциплінарного стягнення може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої ст. 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно) протягом року дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 ч. 2 ст. 65 цього Закону.
Проте, колегія суддів, прийшла до висновку, що матеріали справи та дисциплінарного провадження, які надані з боку ДФС України до суду, не містять висновків щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги державного службовця або вчинення систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої ст. 65 зазначеного закону.
Статті 83 та 87 Закону передбачають перелік підстав припинення державної служби за ініціативою суб'єкту призначення, серед яких вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку який передбачає звільнення з посади державної служби.
При цьому, виходячи із норм статті 65 Закону, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді неналежного виконання службових обов'язків та доручень керівників, або вчинення систематично (протягом року) дисциплінарного проступку, (окрім передбаченого пунктом 12 ч. 2 статті 65 цього закону) не може бути підставою для прийняття рішення щодо звільнення з посади такого державного службовця.
Крім того, у акті за результатами службового розслідування стосовно заступника начальника ГУДФС у Харківській області ОСОБА_1 проведеного з 18 лютого по 15 березня 2016 року відсутні висновки комісії з проведення службового розслідування щодо порушення Присяги державного службовця або вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1
Відповідно до змісту наказу ДФС від 28 вересня 2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступника начальника ГУДФС у Харківській області ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за систематичне неналежне виконання посадових обов'язків, доручень керівництва, що призвело до неефективної організації роботи з відпрацювання суб'єктів господарювання, задіяних у схемах руху сумнівного податкового кредиту з ПДВ, відсутності належного контролю за виконанням наданих доручень щодо відпрацювання суб'єктів господарювання - виробників та переробників сільськогосподарської продукції.
При цьому за змістом цього наказу факт вчинення дисциплінарного проступку полягає у неналежному виконанні посадових обов'язків та доручень керівників, а не у порушенні Присяги державного службовця або вчинення систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Також ДФС України при виданні наказу від 28.09.20916 року № 136-ДС щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області не дотримано вимог пункту 4 частини першої стаття 87 Закону щодо підстав для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, а саме вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Судом встановлено, що ДФС України при звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області порушено вимоги частини п'ятої статті 66 Закону, відповідно до чого наказ ДФС України № 136-ДС від 28 вересня 2016 року суперечить законодавству в частині реалізації громадянином права на державну службу.
За результатами досліджених матеріалів справи та отриманих пояснень колегія суддів приходить до висновків, що службове розслідування стосовно заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 проведено з порушенням процедури передбаченою Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.
Також, судом встановлена відсутність рішення суб'єкта призначення щодо ініціювання дисциплінарного провадження головою ДФС України в відношенні ОСОБА_1
Судом встановлено, що з боку ДФС України порушено вимоги частини п'ятої статті 66 Закону України «Про державну службу», в частині застосування виду дисциплінарного стягнення, що не відповідає вчиненому державним службовцем дисциплінарного проступку, оскільки звільнення, яке може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Державної фіскальною службою безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, оскільки матеріали дисциплінарного провадження не містять обґрунтованих висновків щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги державного службовця або вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 зазначеного Закону, відповідно до чого Наказ ДФС України від 28 вересня 2016 року № 136-ДС суперечить законодавству в частині реалізації ОСОБА_1 права на державну службу.
Вище зазначені висновки суду також підтверджуються позицією Національного агентством України з питань державної служби, яка викладена у висновках довідки від 05.12.2016 року про результати позапланової безвиїзної перевірки дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів з питань державної служби в Державній фіскальній службі України, та вимогою № 11 від 01.12.2016 року про скасування наказу ДФС України від 28 вересня 2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині щодо незаконності звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області.
Колегія суддів зазначає, що оскільки п.1.1. наказу ДФС України від 26.02.2016 року № 187 слугував підставою для винесення наказу Державної фіскальної служби України № 136-ДС від 28 вересня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 та подальшого її звільнення позивача на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, тому відповідно до пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Крім того, відповідно до приписів п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Також згідно з пунктом 23 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
За дослідженими матеріалами справи колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 виконувала обов'язки начальника ГУ ДФС у Харківській області з 27.07.2015 року по 11 лютого 2016 року, тобто до дати її відсторонення. За таких обставин ДФС України притягало ОСОБА_1 зазначеними наказами за період виконання нею обов'язків начальника ГУ ДФС у Харківській області. Наказ ДФС України № 136 від 28 вересня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» яким було звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області було прийнято пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, що є порушенням ст. 148 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи вище викладені висновки суду щодо протиправність наказу Державної фіскальної служби України № 136-ДС від 28.09.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» яким було звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для поновлення позивача на посаді заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.
Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає судовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Також, оскільки судовим розглядом справи доведено протиправність звільнення позивача, що спричинило вимушений прогул, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області та стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь ОСОБА_1, середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України, треті особи - Національне агентство України з питань державної служби, Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати п. 1.1. Наказу Державної фіскальної служби України від 26.02.2016 року № 187 «Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області» в частині оголошення догани заступнику начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1.
Скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 року № 136-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області з 28 вересня 2016 року.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28 вересня 2016 року і по день поновлення.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області з 28 вересня 2016 року та стягнення з Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь ОСОБА_1 суми середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі виготовлена 08 лютого 2017 року.
Головуючий суддя Спірідонов М.О.
Судді Панченко О.В.
Зінченко А.В.