09 лютого 2017 року Р і в н е №817/164/17
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Жуковська Л.А., перевіривши виконання вимог статті 106 КАС України за позовною заявою
Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
доОСОБА_1
про стягнення плати за проїзд
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 5956,03 грн.
Проте, позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 26.12.2016 року №1801-VIII установлено з 01.01.2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1600,00 грн. на одну особу.
Отже, позивачу за подання до суду позовної заяви належало сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн. Водночас, позивачем до позовної заяви не додано доказу сплати судового збору, натомість, у позовній заяві позивач просить відстрочити йому сплату судового збору до вирішення справи по суті.
Статтею 88 КАС України, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору").
Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивача зазначає, що Укртрансбезпека фінансується за рахунок державного бюджету та відповідно до кошторису на лютий 2017 року "Інші видатки" за якими здійснюється оплата судового збору, бюджетних коштів не вистачає. Однак, доказів на підтвердження відсутності чи недостатності коштів для сплати судового збору на рахунку позивача не надано. Крім того, згідно позиції, викладеної у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.
За таких обставин клопотання позивача не підлягає задоволенню, а позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви усунути шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 1600,00 грн. за наступними реквізитами: рахунок 31211206784002; отримувач УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк отримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; код МФО банку отримувача 833017; призначення платежу "Судовий збір за позовом ___________ справа №_________, Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329".
Для усунення недоліків судом встановлюється строк до 06 березня 2017 року.
Керуючись частиною 1 статті 108 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд - залишити без руху.
Встановити Державній службі України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) строк для усунення недоліків позовної заяви - до 06 березня 2017 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовом.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Жуковська Л.А.