Ухвала від 09.02.2017 по справі 816/233/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 лютого 2017 рокум. ПолтаваСправа № 816/233/17

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., перевіривши матеріали адміністративного позову

позивача Державної служби України з безпеки на транспорті

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 7841,61 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII, які набрали чинності з 01.01.2017) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600,00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів у розмірі 7841,61 грн.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з позовними вимогами майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у сумі 1600,00 грн.

До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.

Водночас у прохальній частині позовної заяви зазначено клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з тим, що до кошторису позивача на поточний місяць 2017 року "Інші видатки", за якими здійснюється оплата судового збору, бюджетних коштів за статтею розходів "судовий збір" на дату подачі позову не вистачило.

Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Однак у позовній заяві відсутні докази, які б свідчили про майновий стан позивача як такий, що унеможливлює сплатити судовий збір.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Однак, враховуючи, що Державною службою України з безпеки на транспорті не подано доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану позивача, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно зі статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до частини четвертої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Позовну заяву підписано представником ОСОБА_2 на підтвердження повноважень якого надано довіреність за підписом голови ОСОБА_3, проте, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує повноваження ОСОБА_3

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків до 15 березня 2017 року шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн; документів на підтвердження повноважень ОСОБА_3

Роз'яснити, що у разі ненадання у зазначений строк указаного документа позовна заява підлягає поверненню.

Копію ухвали невідкладно надіслати Державній службі України з безпеки на транспорті.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.С. Канигіна

Попередній документ
64653321
Наступний документ
64653323
Інформація про рішення:
№ рішення: 64653322
№ справи: 816/233/17
Дата рішення: 09.02.2017
Дата публікації: 14.02.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; транспорту та перевезення пасажирів