Ухвала від 09.02.2017 по справі 813/569/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

УХВАЛА

з питань вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

09 лютого 2017 року № 813/569/17

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М. розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Х» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2017 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Х» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком №1 у розмірі 1 615,91 грн.

Ухвалами суду від 09.02.2017 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду із клопотанням про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії по реалізації майна чи будь-яке інше відчуження в сумі 1 615,91 грн.

Порядок розгляду питання про забезпечення адміністративного позову та способи його забезпечення врегульовані статтями 117 та 118 КАС України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суддя враховує інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті КАС України встановлено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно ч.4 ст.117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Із змісту вимог наведеної статті вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою (клопотанням) про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою (клопотанням).

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із поданого клопотання про забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем не наведено суду жодних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суддею такі підстави також не встановлені з огляду на те, що не видається за можливе надати оцінку обґрунтованості доводів управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова щодо необхідності вжиття відповідних заходів, оскільки такі взагалі ним не зазначаються.

У даному випадку, слід зауважити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Отже, оцінюючи в сукупності наведене та наявні у справі докази, вважаю, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим та непідтвердженим жодними доказами, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Сакалош В.М.

Попередній документ
64653153
Наступний документ
64653155
Інформація про рішення:
№ рішення: 64653154
№ справи: 813/569/17
Дата рішення: 09.02.2017
Дата публікації: 14.02.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл