Справа № 815/4687/16
08 лютого 2017 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконним наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства про зобов'язання здійснити їй відповідно до закону перерахунок заробітної плати, грошової компенсації і вихідної допомоги при звільненні, та здійснити їх виплату; зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; визнати незаконним наказ від 13.09.2016р. №31-к «Про звільнення з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1» в частині дати звільнення та зобов'язати відповідача змінити дату звільнення ОСОБА_1 з роботи з 13.09.2016р. на день здійснення фактичного розрахунку, передбачених законом грошових виплат при звільненні (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.83).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 13.09.2016р. її було звільнено з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства згідно з наказом від 13.09.2016р. №31-к у зв'язку зі скороченням займаної посади відповідно до наказу Управління від 04.07.2016р. «Про введення в дію структури та штатного розпису Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства», згідно якого штатний розпис Управління без посади юрисконсульта введено в дію у порушення ст.58 Конституції України з 01.05.2016р. Також, позивач зазначала, що з 01.05.2016р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 12.10.2015р., згідно з яким їй, як державному службовцю, необхідно було здійснити присвоєння відповідного рангу, встановити відповідний посадовий оклад, провести відповідний перерахунок заробітної плати та перерахунок додаткової відпустки за стаж державної служби. Однак, як зазначала позивач, всупереч чинному законодавству за нею було збережено оплату праці, пільги та гарантії, що діяли до 01.05.2016р., чим порушено умови оплати праці. Крім того, позивач зазначала, що оскільки розмір її середньомісячної заробітної плати за останні два календарних місяця, що передували звільненню суттєво відрізнявся від розміру, який вона мала отримувати згідно вимог чинного законодавства, було порушено її право на отримання вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку та допомоги по безробіттю.
Представник відповідача заперечував проти задоволення зазначеного адміністративного позову ОСОБА_1, зазначивши, що Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства правомірно видало наказ від 13.09.2016р. №31-к «Про звільнення з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1» за п.1ст.40 КЗпП України та одночасно здійснило відповідні грошові розрахунки. Також, представник відповідача зазначав, що підстави для встановлення ОСОБА_1 зміненого посадового окладу, рангу та інших елементів оплати праці державного службовця відсутні.
Згідно ст.128 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 відповідно до наказу Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства №11-к від 10.07.2014р. була призначена у порядку переведення на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства та перебувала на державній службі (а.с.142-143), про що також свідчать записи у її трудовій книжці (а.с.71-75).
Відповідно до наказу Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 13.09.2016р. №31-к «Про звільнення з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1» ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства з 13.09.2016р. у зв'язку зі скороченням її посади відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.101).
Як свідчать матеріали справи, посадовий оклад позивача до 01.05.2016р. складав 1723грн. (а.с.33, 69).
З 01.05.2016р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015р., згідно якого відбулись істотні зміни умов праці державних службовців. На виконання положень статей 51 і 52 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №292 від 06.04.2016р. «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році». Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України з 01.05.2016р. посадовий оклад головного спеціаліста державного органу, з урахуванням юрисдикції державного органу на територію області, було визначено у розмірі 3272грн. Також, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України було встановлено і розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців.
Відповідно до ст.98 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Однак, як встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача розмір посадового окладу ОСОБА_1 з 01.05.2016р. не було приведено у відповідність до положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. та постанови Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016р. і всі виплати до звільнення їй були здійснені з урахуванням посадового окладу 1723грн.
Відповідно до п.2 наказу Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 13.09.2016р. №31-к «Про звільнення з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1» прийнято рішення виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України, грошову компенсацію за 41 календарних дні: 5 календарних днів щорічної основної відпустки за відпрацьований період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., 11 календарних дні щорічної основної відпустки за відпрацьований період з 01.07.2013р. по 30.06.2014р., 14 календарних дні щорічної основної відпустки за відпрацьований період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р., 6 календарних дні щорічної основної відпуски за відпрацьований період з 01.07.2016р. по 13.09.2016р. та 5 календарних днів оплачуваної додаткової відпустки згідно Закону України «Про державну службу».
Статтею 74 Кодексу законів про працю України встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Частиною 1 ст.88 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Згідно ст.44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Разом з тим, середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України №108/95-ВР “Про оплату праці” визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.
Згідно з п.3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Пунктами 5 та 8 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Статтею 117 КЗпП визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на роботодавця відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не заперечувався факт того, що всі виплати до звільнення ОСОБА_1 були здійснені без урахуванням посадового окладу встановленого постановою Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016р.
Враховуючи викладене та те, що з 01.05.2016р. ОСОБА_1 безпідставно нараховувався оклад у меншому розмірі, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016р. та відповідно всі виплати до звільнення їй були здійснені з урахуванням посадового окладу 1723грн., суд приходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату, грошову компенсацію та вихідну допомогу при звільненні підлягають задоволенню.
У зв'язку із цим, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку також підлягають задоволенню.
При цьому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним наказу від 13.09.2016р. №31-к «Про звільнення з посади головного спеціаліста - юрисконсульта Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1» в частині дати звільнення та зобов'язання відповідача змінити дату звільнення ОСОБА_1 з роботи з 13.09.2016р. на день здійснення фактичного розрахунку задоволенню не підлягають. Так, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог предметом розгляду зазначеної справи є оскарження розміру та порядку виплати сум належних працівникові при звільненні, підстави прийняття наказу Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 13.09.2016р. №31-к не оскаржувались, а тому суд приходить висновку про відсутність підстав для визнання його незаконним та зобов'язання відповідача змінити дату звільнення ОСОБА_1 з роботи з 13.09.2016р.
Крім того, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства до негайного виконання постанови за цим позовом, судом встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 256 КАС України визначено вичерпний перелік постанов, які підлягають негайному виконанню, а саме: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання; накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них; повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей. Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183 2 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та те, що зобов'язання здійснення перерахунку заробітної плати та зобов'язання виплатити середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку не входять до переліку постанов, які підлягають негайному виконанню у порядку ст. 256 КАС України, суд приходить висновку про відсутність підстав для звернення до негайного виконання постанови за цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158 - 163,167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 Василівни-задовольнити частково.
Зобов'язати Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату, грошову компенсацію і вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. N 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» №292 від 06.04.2016р.
Зобов'язати Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Танцюра