ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
06 лютого 2017 року справа № 813/145/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Харів М.Ю.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1,
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури до Бродівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
Заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Бродівської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Бродівської міської ради в частині незабезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Броди Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення;
- зобов'язати Бродівську міську раду виконати у повному обсязі визначені законодавством повноваження в частині забезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Броди Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 “Про затвердження Списку історичних населених місць України” з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини” затверджено Список історичних населених місць України, в тому числі до нього включено м. Броди та зобов'язано Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики разом з обласними державними адміністраціями затвердити науково-проектну документацію з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку. Стверджує, на даний час, згідно інформації відділу містобудування, архітектури та будівництва Бродівської РДА до земель історико-культурного призначення віднесено лише частину територій історичного ареалу, а саме території заповідників, охоронювані археологічні території, проте Бродівською міською радою не прийнято жодних рішень щодо віднесення всього історичного ареалу м. Броди Львівської області до земель історико-культурного призначення, а також не ведеться робота із виготовлення документації із землеустрою на об'єкти культурної спадщини, у т.ч. щодо винесення в натуру меж історичного ареалу.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подала додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.
Представник відповідача подав до суду клопотання від 06.02.2017 вх. № 2628, в якому зазначено, що визнає позов у повному обсязі. Також, просить справу розглянути без участі представника Бродівської міської ради.
За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом, Заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури звернувся до Бродівської міської ради з запитом від 31.08.2016 № 05-13-1665 щодо охорони культурної спадщини.
Бродівською міською радою листом від 02.09.2016 № 317/03-01 повідомлено, що:
1. Межі історичного ареалу та зони регулювання забудови міста визначні у історико-архітектурним опорномим планом м. Броди, що розробляється.
2. Винесення меж ареалів в натуру (на місцевості) має здійснюватися відповідною ліцензованою геодезичною організацією. Межі історичного ареалу станом на 01.09.2016 в натуру не винесені. Частина територій історичних ареалів, а саме території пам'яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення. Для затвердження охоронної зони пам'яток розробляється відповідна науково-проектна документація, згідно державних будівельних норм. Після затвердження генерального плану міста Броди, землі історичного ареалу будуть віднесені до земель і історико-культурного призначення у встановленому законодавствам порядку.
3. Історико-архітектуриий опорний план із визначенням зон охорони пам'яток м. Броди розроблений та затверджений у 2015 році.
Заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури звернувся до відділу містобудування, архітектури і будівництва Бродівської районної державної адміністрації Львівської області з запитом від 31.08.2016 № 05-13-1667 щодо охорони культурної спадщини.
Відділом містобудування, архітектури і будівництва Бродівської районної державної адміністрації Львівської області листом від 02.09.2016 № 77-12 повідомлено, що оскільки м. Броди занесено до Списку історичних населених місць України, для визначення меж та режиму використання територій населених пунктів в межах історичних ареалів, розроблено та затверджено особливий вид містобудівної документації - історико-архітектурний опорний план, що є складовою генерального плану населеного пункту. Історико-архітектурний опорний план м. Броди розроблено на замовлення Бродівської міської ради, у 2013-2015 рр. проектною організацією ПП “Ярко і К” та затверджено згідно протоколу засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства Культури України від 03.08.2016 № 651. Зони історичних ареалів та зони регулювання забудови визначено у вищезгаданій документації населених пунктів. Винесення зон в натурі (на місцевості) має здійснюватися відповідною ліцензованою геодезичною організацією, на замовлення міської та селищної ради. На даний час генеральний план м. Броди знаходяться в стадії розроблення, проте матеріали історичних планів передано в проектні організації для врахування в кресленнях та планувальних рішеннях генеральних планів.
Відділом містобудування, архітектури і будівництва Бродівської районної державної адміністрації Львівської області листом від 02.09.2016 № 77-12 додатково повідомлено, що:
1. Межі історичних арештів та зони пам'яток архітектури, зони регулювання забудови визначено у історико-архітектурних опорних планах м. Броди.
2. Винесення меж арештів в натурі (на місцевості) має здійснюватися відповідною ліцензованою геодезичною організацією, на замовлення міської та селищної ради. На даний час меж в натурі (на місцевості) не винесено. Частина територій історичних арештів, а саме території пам'яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення. Охоронні зони пам'яток архітектури, що пропонуються для затвердження відображені в історико-архітектурному опорної плані. Для затвердження охоронної зони пам'ятки розробляється відповідна науково-проектна документація, згідно державних будівельних норм.
Оскільки, Бродівської міської ради інвентаризацію земель в межах історичного ареалу м. Броди на даний час не проведено, рішення про віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення не прийнято, межі земель історико-культурного призначення не встановлено і не закріплено на місцевості заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури звернувся із даним позовом до суду.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Статтею 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі історико-культурного призначення.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 року № 1805-III (далі - Закон України “Про охорону культурної спадщини”).
Згідно з статтею 1 Закону України “Про охорону культурної спадщини” історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
Відповідно до статті 34 Закону України “Про охорону культурної спадщини” землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Встановлення зон охорони пам'яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.
Ця норма кореспондує із частиною першою статті 53 ЗК України, згідно із якою до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Відповідно до ст. 54 цього Кодексу землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
Згідно з п. г ч. 1 ст. 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.
Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад (п. 3 ст. 150 ЗК України).
Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 “Про затвердження Списку історичних населених місць України” з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України,на виконання статті 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини” затверджено Список історичних населених місць України, в тому числі до нього включено м. Броди та зобов'язано Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики разом з обласними державними адміністраціями затвердити науково-проектну документацію з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку.
У той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 “Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць” передбачено, що Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики: разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечити протягом 2002-2004 визначення меж та режимів використання історичних ареалів вселених місць; затвердити до 2005 року правила охорони та використання історичних ареалів населених місць.
Згідно з пунктом 16 цього порядку для кожного історичного ареалу визначаються режим використання та конкретні обмеження господарської діяльності на його території, які встановлюються правилами охорони та використання історичних ареалів населених місць. Правила охорони та використання історичних ареалів населених місць повинні враховуватися під час розроблення місцевих містобудівних програм, містобудівної документації.
Розроблення містобудівної документації є першочерговим для міст, що включені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Для зазначених міст місцеві містобудівні програми, містобудівна документація затверджуються відповідними радами за погодженням з Мінкультури або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини та Мінрегіоном.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи
охорони культурної спадщини.
Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
Загальна компетенція селищних рад визначена статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”), згідно із якою сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
За приписами статті 12 ЗК України до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.
При цьому розпорядження радами землями відповідних територіальних громад відбувається, зокрема, шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, не пов'язаних із їх вилученням та передачею у власність або наданням в користування.
Так, відповідно до статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень, зокрема, органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться, зокрема, органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом та погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Орган місцевого самоврядування, зокрема, у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
Механізм розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення визначає Порядок розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1094.
Згідно з цим Порядком проект землеустрою розробляється на підставі рішення, зокрема, міської ради, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; вказана рада може бути замовником проекту землеустрою.
У проекті землеустрою визначається: функціональна організація території історико-культурного призначення; місце розташування і розміри земельних ділянок, їх власники та землекористувачі, у тому числі орендарі; режим використання та охорони території історико-культурного (охоронні зони) призначення; межі земельних ділянок, включених до складу територій історико-культурного призначення, щодо використання яких встановлено обмеження (обтяження), у розрізі землевласників та землекористувачів; розмір охоронної зони.
Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою розглядається та затверджується, зокрема, міською радою, чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про землеустрій” від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон України “Про землеустрій”) суб'єктами землеустрою є: органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Статтею 19 Закону України “Про землеустрій” визначено повноваження, зокрема, міських рад у сфері землеустрою на території міст, до яких належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Згідно з приписами статті 2 Закону України “Про землеустрій” землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості, зокрема, меж територій історико-культурного призначення.
Як видно зі змісту вказаних норм законодавства, саме до компетенції Бродівської міської ради відносяться винесення меж історичного ареалу м. Броди, закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення, про зобов'язання відповідача до вчинення яких просить позивач.
Разом з тим, невиконання відповідачем дій (повноважень) тягне за собою порушення порядку використання та охорони земель у межах історичного ареалу м. Броди, які відповідно до приписів статті 150 ЗК України відносяться до особливо цінних земель; порушення порядку охорони культурної спадщини.
Суд звертає увагу, що Бродівська міська рада не провела інвентаризацію земель в межах історичного ареалу м. Броди, не прийняла жодних рішень про віднесення земель м. Броди в його межах до земель історико-культурного призначення, межі земель історико-культурного призначення не встановлено і не закріплено на місцевості, хоча за змістом зазначених вище норм саме на відповідача покладається обов'язок забезпечення та організації проведення цих робіт.
Бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обов'язків згідно із законодавством України.
Відповідачем до справи не надано жодних належних та допустимих доказів про виконання дій щодо предмету спору, які повинен був і міг вчинити.
Відповідно до статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду визнати адміністративний позов повністю або частково.
Суд зазначає, що відповідачем подано заяву, зі змісту якої судом встановлено, що Бродівська міська рада визнала даний адміністративний позов в повному обсязі.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Бродівської міської ради в частині незабезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Броди Львівської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення.
3. Зобов'язати Бродівську міську раду виконати у повному обсязі визначені законодавством повноваження в частині забезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Броди Львівської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Кедик М.В.
Повний текст постанови складено 09.02.2017.