про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2017 рокум. Ужгород№ 807/159/17
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Шешеня О.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд, -
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 4563,85 грн., що еквівалентно 164,80 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, у дохід Державного бюджету України.
Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України виходячи з наступного.
Згідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Разом з позовною заявою, позивачем було надано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з фінансуванням позивача з Державного бюджету України, відсутністю кошторису на 2017 рік та відсутністю коштів для оплати судових витрат.
Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Так, звернена до суду вимога про стягнення 4563,85 грн., що еквівалентно 164,80 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, у дохід Державного бюджету України, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача є майновою.
Отже, розмір необхідної до сплати позивачем - суб'єктом владних повноважень суми судового збору за подання до суду адміністративного позову майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 1600,00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем доказ сплати судового збору до суду не наданий.
Позивач до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI, не відноситься.
У відповідності до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем було надано до суду виписку по рахунках від 03.01.2017 року. Разом з тим, позивачем не було надано до суду жодних належних доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору на день звернення до суду з відповідною позовною заявою, а саме: на 09.02.2017 року.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 року № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Також, Пленуму Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 року № 2 вказує, що як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 вересня 2015 року.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй Постанові від 25.09.2015 року зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України.
Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України для відстрочення сплати судового збору за подання позивачем позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати такого на строк до вирішення справи по суті слід відмовити.
Відтак, для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 160, 165 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення 4563,85 грн., що еквівалентно 164,80 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, у дохід Державного бюджету України - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині даної ухвали, до 23 лютого 2017 року.
3. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
4. Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.
Суддя ОСОБА_2