07 лютого 2017 року Житомир справа № 806/205/17
категорія 10.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шимоновича Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області підготувати подання до Житомирської ОДА для видачі їй посвідчення потерпілої від аварії на ЧАЕС 1 категорії. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй встановлена 2 група інвалідності по захворюванню пов'язаному із впливом аварії на ЧАЕС, а тому у відповідності до вимог законодавства, вона має право на отримання посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Звернувшись до управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, позивач отримала відмову, з мотивами якої не згодна.
Позивач надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника. На адресу суду направив письмові заперечення проти позову, за змістом яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без участі уповноваженого представника.
Справа розглядається у порядку письмового провадження, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Встановлено, що позивач, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.01.2013 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоактивного контролю (категорія 4).
Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по визначенню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 06.03.2016 № 1183 підтверджено, що захворювання ОСОБА_1 (Cr молочної залози праворуч, ст. ІІІ-А, Т1N1M0C4G3, кл.гр.ІІ) пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с. 5), а довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №089383 позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС з 26.03.2016 (а.с. 8).
У листопаді 2016 року позивач звернулась до управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області для оформлення посвідчення потерпілої від аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Листом від 24.11.2016 № 4029/07 відповідач повідомив ОСОБА_1 про неможливість видати їй посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, у зв'язку зі внесеними змінами Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII до статей 2 та 23 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 6).
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", часникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 N 51.
Згідно пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, видача посвідчень провадиться:
народним депутатам України, відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Прокуратури України, Кабінету Міністрів України, а також керівникам центральних органів виконавчої влади, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, працівникам підприємств і організацій, розташованих у зоні відчуження, - Мінпраці;
іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Посвідчення видаються:
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);
інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи;
хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - на підставі висновку експертної медичної ради і акта форми N Н-1;
потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки N 3 або N 4);
особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 5);
особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 6);
особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7);
особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 1);
дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки N 3 - 10);
громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну - відповідно до законодавства;
дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого - на підставі документів про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Аналізуючи наведені положення Закону та Порядку, суд констатує, що видача або відмова у видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи належить до виключної компетенції Житомирської обласної державної адміністрації. На управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області покладено обов'язок за зверненням особи направити відповідне подання до Житомирської обласної державної адміністрації, а не висловлювати свої припущення щодо відсутності правових підстав для видачі відповідного посвідчення.
Враховуючи викладене, дійшов висновку, що лист відповідача від 24.11.2016 № 4029/07 не може вважатись належним розглядом заяви ОСОБА_1 в розумінні вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, оскільки рішення про видачу посвідчення потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи чи відмову в його видачі має вирішуватись Житомирською обласною державною адміністрацію.
Встановлені обставини свідчать про невідповідність дій відповідача частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області сформувати та відправити подання до Житомирської обласної державної адміністрації на видачу ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії І, як інваліду 2 групи по захворюванню, пов'язаному з наслідками аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, суду не надав.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області сформувати та відправити подання до Житомирської обласної державної адміністрації на видачу ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії І, як інваліду 2 групи по захворюванню, пов'язаному з наслідками аварії на ЧАЕС.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Р.М.Шимонович