12 січня 2017 року Житомир справа № 806/1845/16
категорія 10.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шимоновича Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, треті особа: управління праці та соціального захисту громадян ОСОБА_2 державної адміністрації, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням остаточних уточнень, просить зобов'язати відповідача видати розрахунок до довідки, яку вони видали раніше. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при оформленні довідок відповідачем не враховано, що позивач виконував службові обов'язки з ліквідації наслідків ЧАЕС по 12 годин, з урахуванням робочого та надурочного часу, відповідно, останній невірно розрахував розмір заробітної плати за 1986-1988 роки.
Позивач подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представники третіх осіб у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до посвідчення серії А№038471 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У вересні 2016 року позивач звернувся до відповідача із проханням видати довідки про грошове утримання.
Обґрунтовуючи відмову у листах від 07.07.2016, 30.11.2016, 28.12.2016 відповідач стверджує про відповідність раніше виданих довідок у 2010 та 2016 роках вимогам чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:
- пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
- комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
- соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
- здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
- забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
- міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань).
Так, статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 20.10.2005 встановлено факт виконання ОСОБА_1 службових обов'язків в зоні відчуження 10.06.1986, 13.06, 14.06, 21.06, 23.06, 26.09, 29.06, 06.07, 11.07, 24.07, 03.08, 04.08, 11.08, 13.08, 14.08, 16.08, 16-17.08, 21.08, 25.08, 05.09, 15.09, 18.09, 23-24.09, 07.10, 13-14.10, 23.10, 26.10, 29.10, 11-13.11, 16.11, 20.11, 29.11.1986.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2009, яка набрала законної сили 25.05.2011, визнано неправомірними дії Овруцького РВ УМВС щодо не нарахування ОСОБА_1 за час перебування протягом 1986-1988 років в зоні відчуження зарплати в потрійному розмірі. Зобов'язано Овруцький РВ УМВС видати ОСОБА_1 довідку, в якій слід вказати, що розмір оплати праці за час виконання ним службових обов'язків в зоні безпеки протягом 128 днів за період з квітня 1986 р. по 1988 р. /49 днів відповідно до пенсійної справи та 79 днів згідно рішення Овруцького РВ УМВС/ повинен був проводиться в потрійному розмірі. Зобов'язано УМВС України в Житомирській області видати ОСОБА_1 довідку про дні перебування в зоні відчуження ЧАЕС, вказані в рішенні Овруцького районного суду від 20.10.2005 року /10.06.1986 року, 13.06, 14.06, 21.06, 23.06, 26.09, 29.06, 06.07, 11.07, 24.07, 03.08, 04.08, 11.08, 13.08, 14.08, 16.08, 16-17.08, 21.08, 25.08, 05.09, 15.09, 18.09, 23-24.09, 07.10, 13-14.10, 23.10, 26.10, 29.10, 11-13.11, 16.11, 20.11, 29.11.1986 р. / для зараховування в стаж в пільговому розмірі в кратному розмірі при визначенні пенсії.
На виконання зазначеного рішення суду 09.03.2010 відповідачем було видано довідки. Проте, у зазначених довідках відсутній чіткий розрахунок відпрацьованих позивачем робочих днів, робочих годин, надурочних годин та заробітної плати, доплат за роботу у надурочний час та вихідні дні.
Так, порядок оплати праці ліквідаторам аварії на ЧАЕС у 1986 році визначався Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 7 травня 1986 року № 524-156 "Об условиях оплата труда и материального обеспечения работников предприятий и организаций зоны Чернобыльской атомной электростанции".
Даною постановою надано право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеній відсотковій ставці до 100 відсотків і посадовим окладам.
Отже, постанова №524-156 від 07 травня 1986 року є єдиним документом, який регламентував порядок оплати праці, в тому числі військовослужбовців та призваних на військові збори військовозобов'язаних.
У свою чергу, наказом Міністерства соціальної політики України №644 від 12.10.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 за № 1808/22120, затверджено форму Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність табелів обліку робочого часу, що унеможливлює надати запитувану позивачем інформацію.
У матеріалах справи міститься картка обліку місця та часу роботи у зонах радіоактивного забруднення, відповідно до якої у 1988 році ОСОБА_3 виконував свої службові обов'язки у зоні відчуження ЧАЕС по 12 годин. При цьому, у довідці № 2021 від 09.03.2010, відповідач обраховує заробітну плату із розрахунку відпрацьованих календарних днів.
Суд наголошує, що факт роботи ОСОБА_1 на Чорнобильській АЕС по ліквідації наслідків аварії підтверджується належними доказами, у тому числі і рішенням суду, а відмова відповідача у видачі останньому довідки із розрахунком про фактичну кількість відпрацьованих робочих днів, робочих годин, надурочних годин та заробітної плати, доплат за роботу у надурочний час та вихідні дні, створює перешкоди позивачеві у реалізації його конституційного права як громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист, встановлений положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Керуючись статтями 86, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати ліквідаційну комісію Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644, із розрахунком про фактичну кількість відпрацьованих робочих днів, робочих годин, надурочних годин та заробітної плати, доплат за роботу у надурочний час та вихідні дні.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Р.М.Шимонович