Справа № 766/10055/16-ц
н/п 2/766/4820/16
10 лютого 2017 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого - судді: Ігнатенко О.Й.,
при секретарі: Зваді О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
05.09.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого остання отримала позику у розмірі 125 000,00 грн. з зобов»язанням повернути борг не пізніше 10.12.2015 року. Після спливу зазначеного строку відповідач гроші не повернула. Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 10.06.2015 року в сумі 125 000 грн.
03.02.2017 року ОСОБА_3 до суду подав заяву про залучення ОСОБА_1 до участі у справі у якості правонаступника позивача по зобов»язанням, які виникли на підставі договору позики від 10.06.2015 року.
Ухвалою суду відповідно до ч.1 ст. 37 ЦПК України ОСОБА_3 було замінено на належного позивача ОСОБА_1
Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився, про час та мсіце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій просить проводити розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином в порядку ст.ст. 74, 76 ЦПК України, надала суду заяву, якою просила проводити розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечувала. Проти заміни позивача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні грошову суму, а позичальник зобов»язується повернути таку ж саму грошову суму.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем у строк та в порядку встановленим договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 10.06.2015 року був укладений договір позики, за яким позивач надав гроші відповідачу у розмірі 125 000,00 грн., згідно п.2.2. цього договору, строком на шість місяців з моменту отримання коштів, але не пізніше 10.12.2015 рок (п. 3.1 договору), а ОСОБА_2, після закінчення строку, вказаного строку, зобов»язалась протягом одного дня повернути суму позики (а.с.4).
ОСОБА_2 отримала гроші у сумі 125 000,00 грн., про що власноруч склала відповідну розписку (а.с.5).
Проте, відповідачка не виконала забов»язання перед позивачем, суму боргу у розмірі 125 000,00 грн. до теперішнього часу не повернула.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Ст. 513 цього ж Кодексу визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
10.01.2017 року між ОСОБА_3, як первісним кредитором та ОСОБА_1, як новим кредитором, був укладений договір відступлення права вимоги, згідно з умовами якого (п. 1.1) первісний кредитор передає належне йому право вимоги від ОСОБА_2 заборгованісті у розмірі 125 000,00 грн., яка виникла на підставі договору позики від 10.06.2015 року укладеного між первісним кредитором і боржником, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Ч.4 ст. 174 цього ж Кодексу передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В даному випадку визнання відповідачкою позову, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, вказаними вище, а тому наявні законні підстави для задоволення заявленого позову.
Тому, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 10.06.2015 року у розмірі 125 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,37,60,174,212,213 ЦПК України, ст.ст.512-514,526,1046, 1049 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором похики від 10 червня 2015 року у розмірі 125 000,00 грн.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні на час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ігнатенко О.Й.