Справа № 22Ц - 3647/2006 Головуючий у І інстанції Кісілевич П.І.
Категорія 11 Доповідач у II інстанції Олійник В.І.
22 січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: Воробйової Н.С.,
суддів : Олійника В.І., Оношко Г.М.,
при секретарі Велицькому О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
встановила:
У липні 2006 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом про стягнення солідарно з відповідачів 2000 доларів США, що еквівалентно 10100 гривень, посилаючись на те, що з відповідачами був укладений попередній договір з наміром у подальшому придбати квартиру АДРЕСА_1, але відповідачі не виконали умов договору, а тому повинні відшкодувати вартість отриманого за цінами на момент відшкодування.
Рішенням Ірпінського міського суду від 18 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволено частково.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10100 грн. на відшкодування отриманих коштів, 101 грн. сплаченого державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього - 10731 грн.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 липня 2005 року між сторонами був укладений попередній договір на купівлю квартири за 2000 доларів США, була обумовлена ціна, надана розписка про отримання зазначених коштів і підписано попередній договір.
Кошти згідно з розпискою отримав ОСОБА_1
2
Відповідно до ч.І ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції вірно вважав, що особа, яка отримала кошти, що підтверджується розпискою, повинна повернути їх тій особі, яка їх передала.
За таких обставин суд обґрунтовано стягнув з ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 10100 грн. безпідставно набутих коштів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що воно постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.