08 лютого 2017 р. Справа № 876/8336/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Гінди О.М., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря судового засідання - Румянцевої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової ухвали у справі за апеляційною скаргою виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа - Депертамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, в якому просив зобов'язати виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради присвоїти об'єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради відповідно до вимог чинного законодавства України прийняти рішення щодо присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 344/8720/16-а- без змін.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про стягнення витрат, пов'язаних з прибуттям до суду у судове засідання 25 січня 2017 року, а саме: стягнення компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 152,38 грн., добові у розмірі 320,00 грн. та витрати на проїзд у розмірі 96,87 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю- доповідача, перевіривши матеріали справи та подану заяву в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вказану заяву необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Згідно ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, коли судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.87 КАС України витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст.91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Ч.2 ст. 91 КАС України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
На підтвердження витрат позивача, що пов'язані із прибуттям до суду 25 січня 2017 року, ОСОБА_1 надав проїзний документ ВЄ №970424 на суму 96,87 грн., який підтверджує факт понесення витрат позивача на прибуття до суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов'язані із прибуттям до суду, в сумі 96,87 грн.
Разом з тим, підстави для стягнення компенсації за втрачений заробіток та відрив від звичайних занять, відсутні, оскільки така компенсація сплачується або за втрачений заробіток, або за відрив від звичайних занять, а позивач не надав докази, що підтверджують його працевлаштованість, будь-яку іншу зайнятість.
Відповідно до п. 14 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362) підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ПК України.
Згідно з п. 15 розділу І Інструкції № 59 окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.
Умовою такого відшкодування є подання належним чином оформлених документів про відрядження.
Разом з тим, позивач таких документів суду не надав, тому відсутні підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 добових згідно з абз. 6 пп. 170.9.1 ПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення додаткової ухвали про вирішення питання судових витрат, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, присудити на його користь судові витрати - витрати, пов'язані з прибуттям до суду в розмірі 96 грн. 87 коп., в задоволенні решти відмовити.
Керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 165, 168, 196, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової ухвали задовольнити частково.
Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати - витрати, пов'язані з прибуттям до суду в розмірі 96,87 грн. (дев'яносто шість гривень вісімдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
У решті відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді: О.М.Гінда
М.П. Кушнерик
Повний текст ухвали виготовлено 08 лютого 2017 року.