07 лютого 2017 р.Справа № 820/402/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання: Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016р. по справі № 820/402/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст"
до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
28 березня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
30 грудня 2016 року на зазначену постанову суду Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу. До апеляційної скарги також додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку заявник зазначив, що Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області своєчасно подавалась апеляційна скарга до суду, але була повернута у зв'язку з тим, що не відповідала вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не була оплачена судовим збором.
У зв'язку з усуненням 22 грудня 2016 року обставин, що фактично перешкоджали реалізації права на оскарження постанови по справі заявник просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Матеріали справи свідчать, що копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 р. отримано заявником 05 квітня 2016 року (а.с. 106), апеляційну скаргу на зазначену постанову було подано відповідачем 05 квітня 2016 року, тобто у строк встановлений ч. 2 ст. 186 КАС України.
15 квітня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду зазначена апеляційна скарга була залишена без руху з підстави порушення частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Скаржнику надано строк для усунення недоліків скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали суду (а.с. 114-115).
27 квітня 2016 року на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
29 квітня 2016 року ухвалою ХарківськогоХарківського апеляційного адміністративного суду апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовлено, апеляційну скаргу було повернуто відповідачу (а.с. 123-124).
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Аналізуючи вище викладене колегія суддів не заперечує права відповідача повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, однак з дотриманням вимог ст. 186-187 КАС України.
Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 30 грудня 2016 року (а.с. 131-132), тобто через вісім місяців після повернення апеляційної скарги.
Подаючи апеляційну скаргу повторно, відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи свою заяву тим, що станом на час звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою з рахунків Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проводилось безспірне списання грошових коштів за всіма кодами програмної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.
До заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач додає оригінал платіжного доручення, оплачене 22 грудня 2016 року № 2035 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі в сумі 44 766, 70 грн.
Наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
Частина перша статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.
Частиною 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до вимог Закону України Про судовий збір, з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, на момент первинного подання апеляційної скарги суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.
Зі змісту заяви скаржника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Як зазначено вище, відповідач, всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше.
Враховуючи викладене, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви скаржника та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016.
Керуючись ст.ст. 100-102, 160, 167, 186, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Відмовити Східній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016р. по справі № 820/402/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги беспосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Сіренко О.І.
Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2017 р.