07 лютого 2017 року№ 876/8781/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради про повернення судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2016 року у справі №345/3411/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання бездіяльності протиправною,
03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради (далі - УПСЗН), в якому просив визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та нарахувати недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням проведених виплат.
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області постановою від 18 жовтня 2016 року позов задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 лютого 2017 року апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради задовольнив частково, постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2016 року справі № 345/3411/16-а скасував та прийняв нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги відмовив в повному обсязі.
06.02.2016 на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2016 року у справі №345/3411/16-а, відповідно до платіжного доручення від 30.11.2016 року № 452.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, суд вважає, що таке не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги (далі - Закон №3674-VI)
У частині 1 статті 7 Закону №3674-VI наведено вичерпний перелік випадків, у яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
07 лютого 2017 року Львівським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради задоволено частково, постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2016 року справі № 345/3411/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги.
Таким чином, відсутні підстави передбачені частиною першої статті 7 Закону №3674-VI для повернення сплаченої суми судового збору, сплаченого Управлінням соціального захисту населення Калуської міської ради за подання апеляційної скарги постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2016 року у справі №345/3411/16-а.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу заявника на те, що повернення судового збору та розподіл судових витрат не є тотожні поняття. Розподіл судових втрат регулюється статтями 94-96 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.6 ст.94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє зробити висновок, що загальне правило розподілу витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому відповідачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.
В матеріалах справи міститься оригінал квитанції про сплату заявником судового збору за подання апеляційної скарги, який відповідач просить повернути згідно поданого клопотання від 06.02.2017р. Інших витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз апелянтом не здійснювалось та документально не підтверджено.
Підсумовуючи вказане, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для повернення судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги, а тому у задоволені клопотання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради слід відмовити.
Керуючись ст.ст.160, 165, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради про повернення судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2016 року у справі №345/3411/16-а - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов
Ухвала в повному обсязі складена 09 лютого 2017 року.