Справа: № 823/1462/16 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.
Іменем України
08 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Папір-Мал» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Папір-Мал», в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2016 року №0001952200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 707908,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2016 року №0001991401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 339830,00 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Папір-Мал» зареєстроване 12.07.2012 року, код ЄДРПОУ 38305278, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.07.2012 року за №46117.
З 25.04.2016 року по 18.05.2016 року посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Папір-Мал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 відповідно до затвердженого плану перевірки, за наслідками якої складено акт від 25.05.2016 №25/23-00-14-0107/1/38305278 (далі акт перевірки).
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог:
- п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, п. 3.10 Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, ч. 2 ст.3, ч.3 ст.8, ст. 4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, п.2.4, п.2.5, п.2.6, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, ст.10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №751/404, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 385839 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 8540 грн., за 2014 рік на суму 244062 грн., за 2015 рік на суму 133237 грн.;
-п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, 198.5, п.198.6 ст.198, п. 199.1, 199.3, п.199.4 ст. 199 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 696490 грн., в т.ч. за травень 2014 року на суму 1172 грн., червень 2014 року на суму 1361 грн., липень 2014 року на суму 1162 грн., серпень 2014 року на суму 278364 грн., вересень 2014 року на суму 21839 грн., жовтень 2014 року на суму 1992 грн., листопад 2014 року на суму 34475 грн., травень 2015 року на суму 39753 грн., липень 2015 року на суму 316372 грн. та завищено податок на додану вартість на загальну суму 8875 грн., в т.ч. за грудень 2014 року на суму 8063 грн., січень 2015 року на суму 812 грн.;
-п.п.192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, 198.5, п.198.6 ст.198, п. 199.1, 199.3, п. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року на суму 29529 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000951401 від 10.06.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 448990 грн., в тому числі за основним платежем 385839 грн. та за штрафними санкціями 63151 грн.;
- №0000961401 від 10.06.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 859519 грн., в тому числі за основним платежем 687615 грн. та за штрафними санкціями 171904 грн.;
- №0000971401 від 10.06.2016р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 29529 грн.
Рішенням Державної фіскальної служби України №16870/6/99-99-11-01-01-25 від 04.08.2016 року скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.06.2016 року №0000961401 та №0000971401 в частині зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Промисловий одяг і у відповідній частині штрафні санкції, а також скасовано податкове повідомлення-рішення №0000951401 від 10.06.2016 року в частині встановленого перевіркою завищення собівартості реалізованої продукції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін; а скаргу - частково задоволено.
На підставі акта перевірки, та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 04.08.2016 №16870/6/99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС у Черкаській області винесено:
- податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0001952200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 707908,00 грн., в тому числі за основним платежем 566326,00 грн., за штрафними санкціями 141582,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0001991401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 339830,00 грн., в тому числі за основним платежем 276679,00 грн., за штрафними санкціями 63151,00 грн.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем податкові повідомлення-рішення від 26.09.2016 року оскаржуються в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інвест-Трейд-Груп», ТОВ «Зеріс», ТОВ «Фортуна Альянс».
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).
Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.
У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року N 742/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (лист Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11).
Встановлено, що 01 серпня 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Інвест-Трейд-Груп» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №108 (далі Договір №108), за яким Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов'язується купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним Договором картон та папір для гофрування (надалі Товар).
На підтвердження здійснення поставки товару ТОВ «Інвест-Трейд-Груп» у серпні 2014 року до суду надано: податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 1591080,05 грн., в т.ч. ПДВ 265180,01 грн.; облікові регістри по рахунках №631, №361.
Податок на додану вартість в сумі 265180,00 грн. відображено ТОВ «ТД «Папір Мал» в реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2014 року в сумі 244886,33 грн., за вересень 2014 року в сумі 20293,68 грн. та включено до складу податкового кредиту даних звітних періодів.
В підтвердження транспортування товару за Договором №108 у серпні 2014 року позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні, за якими замовником на перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Інвест-Трейд-Груп» було ТОВ «ТД «Папір-Мал». Транспортування товару здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_3 відповідно до договору від 01.02.2013 №1-13/2, укладеного між ТОВ «Папір-Мал» та ФОП ОСОБА_3
Придбаний у ТОВ «Інвест-Трейд-Груп» картон універсальний та папір для гофрування, у серпні 2014 року було реалізовано ТОВ «Геліус ЛТД» відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 27.11.2013 року №022. Операції з поставки ТОВ «ТД «Папір-Мал» товару ТОВ «Геліус ЛТД» оформлені видатковими накладними на загальну суму 1625727,73 грн.
09 липня 2015 року між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеріс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №09/07/15 (далі Договір №09/07/15), за яким Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов'язується купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним Договором, основа макулатурного паперу (надалі Товар).
В підтвердження поставки товару у липні 2015 року позивач надав до суду: податкові накладні та видаткові накладні на поставку товару в кількості 103,936 т на загальну суму 1007807,40 грн., в т.ч. ПДВ 167967,90 грн.; облікові регістри по рахунках №631, № 361.
Транспортування товару за Договором №09/07/15 у липні 2015 року підтверджується товарно-транспортними накладними, за якими замовником на перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Зеріс» було ТОВ «ТД «Папір-Мал». Транспортування товару здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_3 відповідно до договору від 01.02.2013 №1-13/2, укладеного між ТОВ «ТД «Папір-Мал» та ФОП ОСОБА_3
Частина придбаної у ТОВ «Зеріс» основи макулатурного паперу було реалізовано відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 27.07.2012 №007 на ТОВ «Папір-Мал», що оформлено видатковою накладною на загальну суму 126068,26 грн., в тому числі ПДВ 21011,38 грн.
31 липня 2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ Фортуна Альянс (Генпідрядник) укладено договір генпідряду №3107/15-1 (далі Договір №3107/15-1), за умовами якого Генпідрядник зобов'язується на умовах Договору виконати роботи на об'єкті: «Ремонтно-будівельні роботи офісу приміщення за адресою: м.Черкаси вул. Благовісна, 195» (надалі Об'єкт) та здати Роботи Замовнику у встановлений договором термін.
В підтвердження виконання ТОВ Фортуна Альянс ремонтно-будівельних робіт у липні 2015 року позивач надав до суду: довідку про вартість виконаних підрядних робіт від 31.07.2015 на загальну суму 897180,00 грн., в т.ч. ПДВ 149530,00 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в), облікові регістри по рахунках №631, 361.
ТОВ «ТД «Папір-Мал» виписано ТОВ «Фортуна Альянс» податкову накладну від 31.07.2015 №134 на загальну суму 897180 грн. (в т.ч. ПДВ 149530 грн.).
Разом з тим, суд першої інстанції вірно вказав, що оплата за поставлені товари та виконані роботи, проведена не в повному обсязі, однак, вказана обставина не спростовує реальність здійснення господарських операцій за вищевказаними договорами.
Судом першої інстанції було встановлено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення податкових повідомлень-рішень від 26.09.2016 №0001952200, №0001991401.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Кузьмишина О.М.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.