Справа: № 750/11184/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
09 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії є незаконною та необґрунтованою.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2016 року задоволено вказаний адміністративний позов частково. Визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу відмови ОСОБА_2 здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 87% місячного заробітку, починаючи з 01.11.2016 року в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 ро№ 1013. Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 87% місячного заробітку, починаючи з 01.11.2016 року в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 та довідки від 20.10.2016 року № 01.1-35/9322/10.1 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що Позивач перебуває на обліку відповідача і з 27.08.2009 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 87% від суми заробітної плати, з якої сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
24.10.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру її пенсії, в зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям.
Листом від 28.10.2016 року відповідач інформував позивача про відмову в задоволенні її вимог з тих підстав, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи даний адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно ст. 371 Закону України "Про державну службу" (в редакції, до внесення змін від 28 грудня 2014 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року № 865 (в редакції від 25 березня 2014 року) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим - п'ятим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
Відповідно до п. 5 вказаної постанови (у редакції від 25 березня 2014 року) перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до постанови КМ України від 31 травня 2000 року № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» від 06.04.2016 року № 292 встановлено, що заробітна плата державних службовців підвищується.
Таким чином, постановою "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця.
Згідно із ст. 371 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла до 01 травня 2016 року) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України не визначено іншого порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.
З аналізу наведених норм вбачається, що законодавством, чинним станом до внесення змін від 28 грудня 2014 року було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
В подальшому, законодавство, що регулює зазначені правовідносини, змінилось і в редакції, станом на червень 2016 року, воно не регламентує ані права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла до 28 грудня 2014 року) було передбачено можливість перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям і п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 передбачались умови такого перерахунку, але на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивач вийшла на пенсію, законодавство змінилось, ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" було викладено в іншій редакції, яка не закріплює такого механізму підвищення пенсії і жодною постановою Кабінету Міністрів України також не визначено, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані умов його здійснення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено можливості чи механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
Крім того, у відповідності до ст. 90 Закону України "Про державну службу", який набрав чинності з 01 травня 2016 року та діяв на момент звернення позивача до відповідача за перерахунком, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким не передбачено перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою. При цьому, підстави для перерахунку пенсії визначені ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії були відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача, а у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих прав та/або позбавленням права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року, Суд зазначає, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
У свою чергу, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати державним службовцям.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" і постанови Кабінету Міністрів України № 865 у редакціях, чинних на момент призначення пенсії позивачу з огляду на зміни законодавства України, а тому позов є таким, що задоволенню не підлягає.
Отже, судове рішення суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову частково є помилковим та підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.
Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2016 року - скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст виготовлено 09.02.2016 року.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.