Справа: № 825/116/17 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
09 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
розглянув в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» до Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяни Василівни, Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся в суд з позовом до Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяни Василівни, Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року позовну заяву повернуто позивачеві в зв'язку з порушенням останнім правил предметної підсудності.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до того ж суду.
Враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, а також те, що відсутні клопотання сторін про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Частиною 3 зазначеної статті КАС України визначено, що справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Відповідно до ч.2 п. 6 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначав, що оскільки позивач оскаржує рішення посадової особи органу місцевого самоврядування, то дана справа відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду. При цьому посилався на положення статей 5, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до положень ч.1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Згідно ч.1 ст.11 зазначеного Закону, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує рішення Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяни Василівни.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.9 статті 2 Закону, реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Статтею 6 Закону визначено система органів та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.
Так, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб'єкти державної реєстрації прав:
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- акредитовані суб'єкти;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
За змістом статті 10 цього Закону державним реєстратором є:
- громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;
- нотаріус;
- державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
В силу положень статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 N 150 «Питання Міністерства юстиції» з 07.04.2015 Міністерство юстиції України забезпечує здійснення функцій і повноважень Укрдержреєстру, які покладені на нього постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 N 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції».
Зокрема, постановою КМУ № 17 на Міністерство юстиції покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Частиною першою статті 37 Закону визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Крім того, статтею 37-1 Закону передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.
Тобто, державні реєстратори підконтрольні у своїй діяльності центральному органу виконавчої влади, вчиняють дії та приймають рішення на виконання делегованих повноважень державного органу.
Отже, не зважаючи на те, що державні реєстратори можуть перебувати в трудових відносинах, як з органом місцевого самоврядування, так і місцевими органами виконавчої влади або бути самоврядною особою, прийняття ними рішень з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно є безпосереднім виконанням державних функцій, які делеговані державному реєстратору, як уповноваженій особі.
Таким чином, даний спір виник між позивачем та посадовою особою органу державної виконавчої влади.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що така справа згідно положень ч.2 ст.18 КАС України предметно підсудна окружному адміністративному суд.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний адміністративний спір не належить до предметної підсудності Чернігівського окружного адміністративного суду як адміністративного суду та помилково застосував положення п. 6 частини 3 ст. 108 КАС України.
Разом з тим, посилання апелянта на положення ч. 3 ст.18 КАС України щодо застосування альтернативної підсудності, є необґрунтованими, оскільки вказаною нормою визначена виборна предметна підсудність справ лише щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, в даному ж випадку предметом оскарження є рішення державного реєстратора.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції від 12 січня 2017 року постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Згідно до пункту 3 статті 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.