Справа: № 825/1863/16 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
07 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П.,
за участі :
секретар с/з Кузик М.А.
пр-к апелянта Шелест С.Ю.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Борзнянське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Державне підприємство "Борзнянське лісове господарство", звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2016 № 0003411400 та №0003421400.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Борзнянське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт перевірки 12.09.2016 №357/14/00993455.
Згідно Акту перевірки позивачем допущено порушення п. 50.1 ст. 50, пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України та вимог наказу МФУ від 21.12.2012 №1404 "Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів", а саме - платником не визначено, не задекларовано та не сплачено зобов'язання з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1-е півріччя 2015 року по Коропському та Борзнянському районах.
На підставі акту перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.09.2016:
- № 0003421400 про застосування штрафної санкції за платежем збір за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування в сумі 1951,78 грн.;
- №0003411400 про застосування штрафної санкції за платежем збір за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування в сумі 24570,58 грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування позивачем рентної плати за перший квартал 2015 року відбулося з дотриманням норм чинного законодавства України, зокрема, положень п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам колегія судді звертає увагу на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ДП "Борзнянське лісове господарство" є платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, як лісокористувач.
ДП "Борзнянським лісовим господарством" задекларовано суму збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року по Коропському району 6342,64 грн., в тому числі: збір за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 6149,08 грн.; донарахована сума (перерахунок збору) - 193,56 грн. (декларація від 08.05.2015 вх. № 9090533452).
За наслідками проведеної перевірки податковим органом виявлено відхилення між даними податкової звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року та даними перевірки, яка становить 39035,68 грн.
Також, відповідно до декларації від 07.05.2016 № 9088651312 сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 1 квартал 2015 року по Борзнянськоку району становить 501303,69 грн., в тому числі: збір за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування - 485858,51 грн., донарахована сума (перерахунок збору) - 15445,18 грн.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом виявлено відхилення між даними податкової звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за перший квартал 2015 року та даними перевірки - 491411,63 грн.
На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку, що ДП "Борзнянське лісове господарство" до податкового розрахунку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за І квартал 2015 року не включило в повному обсязі суму рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення (рубки головного користування) по лісорубних квитках, що виписані до 01.04.2015.
Позивач обгрунтовуючи притоправність рішень контролюючого органу, посилаючись на п.256.1 ст.256 ПК України, вказував, що при обчисленні сум рентної плати необхідно враховувати обсяги фактично заготовленої ним деревини.
Суд першої інстанції погодився з такими доводами позивача та вказував, що при обчисленні сум рентної плати позивач правильно виходив з обсягів фактично заготовленої ним деревини. Видані позивачу лісорубні квитки є по своїй суті документами, які надають право на заготівлю деревини, але не підтверджують факт її заготівлі, вони в силу приписів наведених норм не є первинними документами, а тому і підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій з заготівлі деревини бути не можуть.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у першому кварталі 2015 року Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства позивачу видані лісорубні квитки, кінцевою датою заготівлі в яких вказано 31.12.2015, а кінцевою датою вивезення - 01.04.2016.
По Коропському району виписано лісорубних квитків на загальну суму 45184,76 грн., а по Борзнянському району - на загальну суму 977270,14 грн.
У першому кварталі 2015 року позивачем сплачено рентну плату від обсягу фактично заготовленої деревини, що підтверджується наданими ДП "Борзнянське лісове господарство" нарядами-актами на виконання робіт, актами виконаних робіт по договорах на розробку лісових деревних ресурсів та актами приймання- передачі виконаних робіт.
Суми податкових зобов'язань з рентної плати за користування лісовими ресурсами було сплачено, про що свідчать платіжні доручення.
Згідно ст.67 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:
1) заготівля деревини;
2) заготівля другорядних лісових матеріалів;
3) побічні лісові користування.
Відповідно до ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється протягом календарного року.
Відповідно до п.9.1.6 статті 9 Податкового Кодексу України рентна плата належить до загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 14.1.27 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Порядок виконання обов'язку платників податків зі сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів визначений Розділом IX Податкового кодексу України.
Попередня редакція Податкового Кодексу України не передбачала такого поняття як "рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів". Податкове законодавство оперувало таким поняттям яз "збір за спеціальне використання лісових ресурсів" і порядок його справляння визначався розділом XVII Податкового Кодексу України.
Загальні правила справляння цього збору визначалися ст.334 ПК України і особливістю його сплати було те, що згідно абз.2 п.334.4 ст.334 ПК України збір сплачувався лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору, сплачених відповідно до підпунктів 334.2.1 і 334.2.2 пункту 334.2 цієї статті.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Розділ XVII "Збір за спеціальне використання лісових ресурсів" виключено з Податкового Кодексу України. При цьому замість "збору на спеціальне використання лісових ресурсів" було введено "поняття рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів".
Так, зазначеними змінами, що діють з 01.01.2015 законодавцем було внесено зміни до Податкового кодексу в частині порядку та розмірів сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Зокрема, статтями 256, 257 та 258 Податкового кодексу України (у редакції чинній з 01.01.2015) не передбачено поділ суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, зазначеної у спеціальному дозволі, на рівні щоквартальні частки, як це було визначено у п.334.4 ст.334 Податкового кодексу України, що діяв до 01.01.2015.
Відповідно п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Підпунктом 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування рентною плати за спеціальне використання лісових ресурсів є: деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування (п.п. 256.2.1.); деревина, заготовлена під час проведення заходів (256.2.2.).
Згідно п. п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України сума рентної плати, обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Разом з тим, підпунктом 256.11.4. пункту 256.11. ст.256 Податкового кодексу України визначено, що незалежно від способу обліку деревини, що відпускається на пні (за площею, пеньками, приблизною кількістю) лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, що дозволена для вирубки виписаними лісорубними квитками, або взагалі її не проводили, рентну плату обчислюють і сплачують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що зазначена в дозволі.
Згідно пп. 256.11.5, 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України лісокористувачі, у яких за результатами діяльності здійснюється перерахунок рентної плати, відображають донараховані суми рентної плати в податковій декларації. Лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року.
Статтею 257 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничної строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів - за місцезнаходженням лісової ділянки.
Позивач в обґрунтування своїх доводів посилається, що податкову декларацію з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за перше півріччя 2015 року ДП «Борзнянський лісгосп» подав саме за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1404, оскільки на момент настання строків подання декларації іншої форми декларації ще не було затверджено.
Зазначені доводи колегія суддів вважає неспроможними, оскільки положеннями ст.256-258 ПК України, чинних на час подання такої декларації, вже було визначено, що платники при складанні податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, починаючи з 1 кварталу 2015 року, згідно внесених змін до Податкового кодексу України, зобов'язані декларувати всю суму плати, обчислену та зазначену суб'єктами лісових відносин у виданих ними спеціальних дозволах не залежно від обсягів вирубки. Зазначеними вище нормами не передбачено поділ суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, зазначеної у спеціальному дозволі на щоквартальні частки.
Згідно з положеннями п.256.11.2 ст.256 ПК України сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках підлягає перерахунку лише в разі збільшення кількості фактично заготовленої деревини порівняно з зазначеною у квитку більше ніж на 10 відсотків.
Таким чином, податкові зобов'язання з рентної плати за податковий (звітний) період сплачуються платниками виходячи з її розміру, зазначеному у спеціальному дозволі, незалежно від факту заготівлі деревини.
А тому, той факт що нової форми Податкової декларації з рентної плати на момент подання податкової звітності у 2015 році, затверджено ще не було, не звільняє позивача від обов'язку декларувати податкові зобов'язання відповідно до вимог чинного законодавства на час здійснення такого декларування.
Тобто, твердження ДПІ в Ріпкинському районі Чернігівської області про необхідність нарахування рентної плати виходячи відповідно до даних отриманих у цьому кварталі лісорубних квитків, не зважаючи на відсутність факту повного заготовлення деревини за цими квитками, є правомірним та відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Податковим органом під час перевірки виявлено, що відхилення між даними податкової звітності з рентної плати за використання лісових ресурсів за 1-й квартал 2015 року та даними перевірки становить 491411,63 грн.
Згідно п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Відповідно до пп. 258.1.1 п. 258.1 ст. 258 Податкового кодексу України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Тобто, зазначені норми права зобов'язують платника податків по завершенню базового податкового (звітного) періоду, яким є квартал, обчислити суму податкових зобов'язань з рентної плати з урахуванням об'єкту оподаткування та ставки податку, занести ці дані до відповідної податкової декларації та сплатити протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).
Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Абзацом 2 п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, визначено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Податковим органом встановлено, що позивачем не задекларовано та несплачено зобов'язання щодо суми штрафу в розмірі 5% від суми недоплати, яка в силу положень п.п.б абз.3 п.50.1 ст.50 ПК України визначається платником самостійно та сума пені визначена відповідно до підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 ст.129 ПК України.
Враховуючи, що в частині нарахування та сплати податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за перший квартал 2015 року ДП "Борзнянське лісове господарство" порушило вимоги податкового законодавства, то відповідно збільшення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошового зобов'язання за платежем рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини заготовленої в порядку рубок за штрафними (фінансовими)санкціями є правомірним.
Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Борзнянське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Повний текст виготовлено - 09.02.2017.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Лічевецький І.О.
Мельничук В.П.