Справа: № 810/3031/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
02 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкові О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (Згурівське відділення) про скасування рішення, -
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Згурівське відділення) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.08.2016 №000131.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 р. в задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Згурівською районною державною адміністрацією Київської області 21.04.1997 та як платник податків, зборів та обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку в Згурівському відділенні Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
Позивач здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами та алкогольними напоями, має дві ліцензії, а саме: на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 10.11.2015 НОМЕР_3 (серія НОМЕР_2), термін дії з 11.11.2015 по 10.11.2016, відповідно до якої має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями; на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 10.11.2015 НОМЕР_4 (серія НОМЕР_5), термін дії з 11.11.2015 по 10.11.2016, відповідно до якої має право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
У серпні 2016 року посадовою особою Згурівського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України та ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стосовно своєчасності подання форми звіту №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі" за червень 2016 року. За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки своєчасності подання форм звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі від 10.08.2016 №8/10-10/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 6 Порядку заповнення форми звіту №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення", оскільки не подано до контролюючого органу за місцем реєстрації звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за червень 2016 року (форма №1-РТ).
На підставі висновків акту перевірки та на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 25.08.2016 №000131, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у загальній сумі 17000,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем правомірно та обґрунтовано встановлено порушення позивачем вимог пункту 6 Порядку заповнення форми звіту №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення", та законно винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 25.08.2016 №000131, а підстав для його скасування не встановлено.
Апеляційна інстанція погоджується з вказаним висновком суду, з огляду на наступне.
Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481).
Відповідно до ч. 3 статті 16 цього Закону, суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Відповідно до ч. 1 статті 17 Закону №481, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з абз. 18 ч. 2 статті 17 Закону №481, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.
Як наголошувалось вище, оскаржувані рішення прийняті відповідачем за не подання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до податкового органу звіту за формою №1-РТ за червень 2016 року.
Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470, затверджено Порядок заповнення форми звіту №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі".
Так, відповідно до п. 1 Порядку заповнення форми звіту №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі" звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (далі - Звіт) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.
Згідно з п. 6 вказаного Порядку звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органу ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.
Таким чином суб'єкти господарювання, які у встановленому Законом №481/95-ВР порядку отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами зобов'язані подавати до контролюючого органу, який видав таку ліцензію, звіти про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких доказів направлення позивачем до контролюючого органу звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за формою №1-РТ за червень 2016 року.
Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що такий звіт за червень 2016 року подавався до контролюючого органу в паперовому варіанті, однак ніякими доказами це не підтвердив.
Представник податкової інспекції зауважила, що позивач не подав до податкового органу звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за формою №1-РТ за червень 2016 року ані в паперовій, ані в електронній формі.
Доводи апелянта також полягають у тому, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки актом перевірки встановлено неподання звіту №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі" за червень 2016 року, а оскаржуваним рішенням застосовано штрафні санкції за неподання звіту №1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі".
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що при дослідженні правомірності винесення рішення значення має тільки наявність чи відсутність фактів порушення платником податків вимог законодавства, зазначених в акті перевірки.
Тобто, допущені контролюючим органом процедурні порушення, не впливають на правильність визначення фінансових санкцій, а отже не є виключною підставою для визнання противоправним такого рішення.
При цьому, варто зауважити, що окремі порушення встановленої процедури складання рішень не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.
А тому суд першої інстанції вірно вказав, що дане порушення податковим органом має формальний характер і не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2017.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.