01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Справа: № 369/9529/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
08 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: військова частина НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: військова частина НОМЕР_1 про:
- визнання неправомірною відмови відповідача від 21.07.2016 р. № 155/Т-01 щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р. та проведення у зв'язку з цим перерахунку його пенсії;
- зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р. та провести у зв'язку з цим перерахунок його пенсії, починаючи з моменту першого звернення - вересня 2015 року.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнанао неправомірною відмову УПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області від 21.07.2016 р. № 155/Т-01 та зобов'язано відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р., з яких сплачено страхові внески, і провести перерахунок його пенсії з 19.04.2016 р.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 31.03.2013 р. позивач отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.09.2014 р. позивач був призваний на військову службу по мобілізації.
09.09.2015 р. позивач звільнений з військової служби за станом здоров'я.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням періоду військової служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р.
Листом від 23.11.2015 р. № 12326/07 УПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області повідомило позивача про відмову в задоволенні його вимог через відсутність в Центральній базі ПФУ інформації про сплату військової частиною НОМЕР_2 страхових внесків з виплаченого позивачу заробітку
Зазначена відповідь була оскаржена позивачем до ПФУ, яке листом від 19.02.2016 р. № 644/П-100 повідомило його про відмову в задоволенні вимог з аналогічних підстав.
21.07.2016 р. позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням періоду військової служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р.
Листом від 21.07.2016 р. № 155/Т-01 позивачу знову було відмовлено через відсутність інформації про сплату військовою частиною НОМЕР_2 страхових внесків з виплаченого йому заробітку.
08.08.2016 р. позивач звернувся із заявою до Міністерства оборони України, в якій просив надати інформацію щодо причин несплати військовою частиною НОМЕР_2 за нього єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Листом від 12.09.2016 р. № 2135 військовою частиною НОМЕР_1 позивачу було надано відповідь про те, що військова частина НОМЕР_2 , в якій він проходив службу, знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_3 , яка й виступає податковим агентом, а також про те, що з виплаченого йому грошового забезпечення здійснювалося нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач, вважаючи неправомірною відмову УПФУ у перерахунку його пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що період служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р. безпідставно не був зарахований відповідачем до страхового стажу позивача.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія . Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У ч. 5 ст. 7 Закону № 2464-VI закріплено, що єдиний внесок нараховується на суму, зазначену в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерела їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно зі ст. 98, ч. 1 ст. 101 Закону № 1788-XII перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ч. 3 ст. 44, ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
У п. 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що обчислення страхового стажу здійснюється на підставі даних системи персоніфікованого обліку і до страхового стажу особи зараховується період, за який з її заробітку податковим агентом здійснювалося утримання і сплата страхових внесків.
Разом з тим, законодавством регламентовано повноваження органів ПФУ витребувати відповідні документи та перевіряти необхідні відомості при прийнятті рішення за результатами розгляду заяви особи про перерахунок пенсії, що обумовлено необхідністю забезпечення об'єктивного розгляду заяви та дотримання принципів, регламентованих ст. 7 Закону № 1058-IV, зокрема щодо державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду.
Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, розглядаючи заяву позивача про здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням періоду служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р., не вчинив жодних дій та не вжив всіх належних і необхідних заходів для перевірки доводів заявника щодо сплати військовою частиною страхових внесків з його грошового забезпечення за вказаний проміжок часу, зокрема не витребував у військової частини, в якій позивач проходив службу, відповідні дані, що вказує на передчасність його дій щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, неповноту встановлення необхідних даних та порушення ст.ст. 7, 44, 45 Закону № 1058-IV і п. 4.2 Порядку.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи військова частина стверджує про те, що такі страхові внески були сплачені з грошового забезпечення позивача, однак перераховані іншою військовою частиною як податковим агентом у зв'язку з особливостями внутрішньої системи фінансового забезпечення Міноборони /Т.1 а.с.11/.
При цьому, доводи апелянта про те, що відсутність в системі персоніфікованого обліку відповідних даних про страховий стаж позивача виключає правові підстави для перерахунку його пенсії, колегія суддів приймає до уваги частково, оскільки дійсно, як було встановлено вище, страховий стаж обчислюється за даними вказаної системи, однак це не виключає наявності у територіального органу ПФУ обов'язку повно і всебічно їх перевірити та дослідити вимоги заявника, який апелянтом не виконано.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що адміністративний позов в частині вимог про визнання неправомірною відмови відповідача від 21.07.2016 р. № 155/Т-01 щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р. та проведення у зв'язку з цим перерахунку його пенсії підлягає задоволенню.
Приходячи до такого висновку апеляційний суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Разом з тим, решта позовних вимог на даній стадії спірних правовідносин є передчасною, оскільки в даному випадку перевірка наявності у позивача страхового стажу за вказаний період, зокрема з урахуванням відомостей, вказаних в листі військової частини НОМЕР_1 Міноборони від 12.09.2016 р. № 2135, належить до дискреційних повноважень відповідача, які в даному випадку ним реалізовані не були.
При цьому, у відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо зарахування до його страхового стажу періоду військової служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р. та щодо здійснення відповідного перерахунку пенсії позивача, а тому з метою повного і всебічного захисту прав і законних інтересів позивача, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, колегія суддів вважає доцільним і необхідним вийти за межі позовних вимог і задовольнити їх у вказаний спосіб.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини даної справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області задовольнити частково, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: військова частина НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 , яка викладена в листі у від 21.07.2016 р. № 155/Т-01, зарахувати до його страхового стажу період військової служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р. та провести перерахунок його пенсії.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області повторно розглянути питання щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду військової служби з 01.09.2014 р. по 01.10.2015 р. та щодо здійснення відповідного перерахунку його пенсії.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення, у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України, виготовлено 08 лютого 2017 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.