Справа: № 823/1784/16 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
09 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області про скасування постанови, -
ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області про скасування постанови. Свої вимоги обґрунтовує тим, що державний виконавець при вирішенні питання про закінчення виконавчого провадження не перевірив всіх обставин, що мають значення, що призвело до винесення протиправної постанови від 11.11.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 51550750.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року у справі № 823/109/16 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.12.2015 року та надати відповіді на питання, викладені у ній.
Судове рішення у справі № 823/109/16 набрало законної сили 07 червня 2016 року.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 02.07.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №51550750 з виконання виконавчого листа № 823/109/16, виданого 29.06.2016 року Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов'язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.12.2015 року та надати відповіді на питання, викладені у ній.
Листом від 13.07.2016 року № 537/01-13 управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області повідомлено відповідача про те, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року у справі № 823/109/16, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року, виконана, заяву ОСОБА_2 від 21.12.2015 року з низкою питань, що стосуються трудових відносин працівників управління, розглянуто та надано відповідь, яку 13.07.2016 року направлено заявнику рекомендованим листом.
12 вересня 2016 року до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшла заява ОСОБА_2 про те, що рішення суду боржником не виконано в повному обсязі.
25 жовтня 2016 року державним виконавцем складено акт про те, що 25.10.2016 року на особистому прийомі у державного виконавця Гуріненко М.О. повідомив, що рішення суду у справі № 823/109/16 не виконано в частині надання відповіді на запитання щодо відсутності відомостей про нібито відпрацьовані дні після звільнення.
01 листопада 2016 року на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано останнього виконати рішення суду в частині надання відповіді на питання, що зазначені у заяві від 21.12.2015 року, а саме: на питання 3.4 та 3.5.
07 листопада 2016 року до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУ у Черкаській області надійшов лист боржника від 07.11.2016 року № 837/01-13 про те, що заява ОСОБА_2 від 21.12.2015 року повторно розглянута та стягувачу надіслано відповідь на питання 3.4 та 3.5.
В подальшому, 11 листопада 2016 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. закінчено виконавче провадження, у зв'язку з фактичним повним виконанням виконавчого листа, на підставі листів боржника від 13.07.2016 року № 537/01-13, від 07.11.2016 року № 837/01-13.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні даного адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який до 05 жовтня 2016 року визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку був Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Частиною першою та абзацом першим частини другої статті 11 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
З наведених законодавчих норм вбачається, що державний виконавець зобов'язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.
Відповідно до пунктів 1, 3, 20 частини 3 статті 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Частиною 1 статті 75 Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 75 Закону у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
З 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до п. 7 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом першої інстанції було встановлено, що 21 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області із заявою, в якій просив, підтвердити факт перебування 17 грудня 2015 року в відпустці двох юристів Фонду - Нечаєнко Т.А. та Гнізділова І.А., та на яку особу на час перебування вказаних осіб у відпустці покладені функції та обов'язки з прийому громадян; надати письмові роз'яснення відносно порядку проведення відрахування коштів із заробітної плати за невідпрацьовані дні юриста Білоконя Л.Я. за період роботи з 17.04.2014 року по 16.04.2015 року та за період з 17.04.2015 року по 16.04.2016 року, якщо вказаний працівник був звільнений з посади 16.02.2015 року; письмово, з посиланням на табеля виходу на роботу, підтвердити факт роботи ОСОБА_4 з 17.04.2015 року по 16.04.2016 року для надання йому відпустки 24 календарні дні; визнати помилки у застосуванні лексичних, морфологічних і синтаксичних правил української мови.
В матеріалах адміністративної справи наявна заява ОСОБА_2 від 21.12.2015 року, адресована начальнику управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області ОСОБА_5, із відміткою про реєстрацію вказаного документа службою діловодства управління, з проставлянням штампу управління, дати та присвоєнням реєстраційного індексу.
Також судом першої інстанції було встановлено, що начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області ОСОБА_5, розглянувши заяву позивача, листом від 31 грудня 2015 року № 1362/01-21 відмовив ОСОБА_2 у наданні відповідної інформації, витребуваної його заявою, у зв'язку з тим, що питання, викладені у заяві ОСОБА_2 знаходяться поза межами його компетенції, не стосуються прав та інтересів позивача, а передача інформації про особу, що містить персональні дані щодо третіх осіб, суперечить вимогам законодавства, тому надати запитувану інформацію Фонду немає правових підстав.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року у справі № 823/109/16 зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.12.2015 року та надати відповіді на питання, викладені у ній.
На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року у справі № 823/109/16, листами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області від 13.07.2016 року № 533/01-13, від 07.11.2016 року № 836/01-13 ОСОБА_2 повідомлено про результати розгляду його заяви від 21.12.2015.
Судом першої інстанції було встановлено, що у вказаних листах Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області йдеться про те, що 17.12.2015 року начальник юридичного відділу ОСОБА_6 та головний спеціаліст цього відділу ОСОБА_7 не перебували у відпустці, відповідний наказ не видавався. 17.12.2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконували свої посадові обов'язки. Прийом громадян в управлінні здійснюється не лише юристами, а й начальником управління, його заступниками, начальниками відділів та спеціалістами управління у громадській приймальні.
Також, листами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області позивачу було роз'яснено норми чинного законодавства України щодо порядку відрахування коштів із заробітної плати ОСОБА_4 за невідпрацьовані дні відпустки. Позивача повідомлено також, що надати конкретні розрахунки тривалості відпусток та порядку їх надання немає можливості у зв'язку надходженням заяви ОСОБА_4 від 21.06.2016 року про заборону передачі будь-яких даних стосовно нього, зокрема, його трудових прав третім особам.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з порівняльного аналізу переліку питань у заяві ОСОБА_2 від 21.12.2015 року та відповідей на них у листах управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області від 13.07.2016 року № 533/01-13, від 07.11.2016 року № 836/01-13 вбачається, що боржником повно та всебічно розглянуто заяву позивача, надано відповіді з усіх питань, що свідчить про виконання судового рішення у справі № 823/109/16.
Стосовно посилання позивача на те, що управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області активно ухиляється від своїх обов'язків переглянути наказ № 19-к від 03.02.2015 року «Про звільнення ОСОБА_4», роблячи неможливим виконання судового рішення у справі № 823/109/16; та ненадання управлінням відповіді на питання щодо встановлення надбавки ОСОБА_4 за високі досягнення у праці на лютий 2015 року з урахуванням відпрацьованого часу у розмірі 50 % посадового окладу, то судом першої інстанції було встановлено, що вказані питання не порушувались у заяві ОСОБА_2 від 21.12.2015 року.
При цьому колегія суддів погоджується з зауваженням суду першої інстанції про те, що у випадку, якщо позивач не погоджується зі змістом відповідей Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області на заяву від 21.12.2015 року, він має право на звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.
Враховуючи те, що боржником у виконавчому провадженні надано докази виконання рішення суду у справі № 823/109/16, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що дії державного виконавця щодо прийняття постанови від 11.11.2016 року ВП № 51550750 про закінчення виконавчого провадження є правомірними.
Отже. колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст виготовлено 09.02.2017 року.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.