Справа: № 826/13956/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
08 лютого 2017 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Канівець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», звернулось до суду із адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області, в якому просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0002481500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 36 767,09 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 26 706,15 грн., пеня у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання - 6676,29 грн. та від 26 червня 2015 року № 0003291500, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6676,29 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області від 30 квітня 2015 року № 0002481500, від 26 червня 2015 року № 0003291500.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, представник Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ч. 1 статі 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Ківерцівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з акцизного податку публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за січень 2015 року.
За результатами перевірки складено акт № 346/1501/135390 від 24 березня 2015 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з акцизного податку ПАТ «Укрнафта».
Камеральною перевіркою декларації акцизного податку за січень 2015 року (від 21 лютого 2015 року № 9020343984) та Додатка 6 «Розрахунок суми з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» за січень 2015 року (від 21 лютого 2015 року № 9020342926) встановлено, що ПАТ «Укрнафта» в додатку 6 відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 534123,00 грн. Дана сума не включена до об'єкту оподаткування акцизним податком, в результаті чого занижено податкове зобов'язання акцизного податку на суму 26 706,15 грн.
Отже, за висновками акту перевірки, ПАТ «Укрнафта» порушено ст. 213, ст. 214, ст.215, ст. 216 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України № 14 від 23 січня 2015 року «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення, подання декларації акцизного податку» ПАТ «Укрнафта», в результаті чого занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 р. в сумі 26706,15 грн.
За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, Ківерцівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області надано відповідь № 1142/10/03-05-15-12 від 14 квітня 2015 року, якою залишено в силі висновки акту перевірки.
За результатами первинного адміністративного оскарження Головним управлінням ДФС у Волинській області прийнято рішення від 20 травня 2015 року № 3010/10/03-20-10-03-06, яким податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0002481500 про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 33382,44 грн. залишено без змін та збільшено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6676,29 грн., а скаргу залишено без задоволення.
Розглядаючи первинну скаргу, ГУ ДФС у Волинській області встановлено, що при складанні розрахунку штрафних санкцій за результатами перевірки та при винесенні податкового повідомлення-рішення Ківерцівською ОДПІ не враховано вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України щодо накладення штрафу у підвищеному розмірі за повторно протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку.
Так, Квірцівською ОДПІ застосовано до ПАТ «Укрнафта» штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25 відсотків визначеного податкового зобов'язання та не враховано, що Шацьким відділенням Ковельської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року № 000100321 про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 16004,19 грн., чим занижено розмір застосованої штрафної санкції на 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.
Також, в ході розгляду скарги встановлено, що в податковому повідомленні-рішенні від 30 квітня 2015 року № 0002481500 помилково зазначена сума загальна сума 36767,09 грн., хоча в розрізі основного платежу та штрафної санкції зазначені суми 26706,15 грн. та 6676,29 грн.
За результатами потворного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 12 червня 2015 року № 12225/6/99-99-10-01-02-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 30 квітня 2015 року № 0002481500 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.
За результатами перевірки Ківерцівською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0002481500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 36767,09 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 26706,15 грн., пеня у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання - 6676,29 грн.
В подальшому відповідачем було надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2015 року № 0003291500, складене на підставі акту перевірки №346/1501/135390 від 24 березня 2015 року, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6676,29 грн.
Позивач не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Волинській області.
За результатами розгляду скарги позивач отримав 25 серпня 2015 року рішення про розгляд скарги (вих. № 5545/10/03-20-10-03-06 від 20 серпня 2015 року).
ПАТ «Укрнафта» не погодилось з вищевказаним рішенням ГУ ДФС у Волинській області і оскаржило його до Державної фіскальної служби України.
Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 14 вересня 2015 року № 19544/6/99-99-10-01-02-25, яким залишено без змін рішення ГУ ДФС у Волинській області від 20 серпня 2015 року № 5545/10/03-20-10-03-06 про залишення скарги без розгляду та залишено без розгляду скаргу ПАТ «Укрнафта» від 01 вересня 2015 року № 10/2256 на податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2015 року № 0003291500.
Листом від 24 липня 2015 року № 2049/10/03-05-15-12 Ківерцівська ОДПІ повідомила ПАТ «Укрнафта» про те, що у зв'язку із допущенною технічною помилкою при формуванні податкового повідомлення-рішення № 0003291500 від 26 червня 2015 року на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС у Волинській області від 20 травня 2015 року № 3010/10/03-20-10-03-06 ПАТ «Укрнафта» направлено виправлене податкове повідомлення-рішення № 0003291500 від 26 червня 2015 року на суму 6676,29 грн., винесене на підставі акту перевірки № 346/1501/135390 від 24 березня 2015 року, згідно рішення про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС у Волинській області від 20 травня 2015 року № 3010/10/03-20-10-03-06 на податкове повідомлення-рішення № 0002481500 від 30 квітня 2015 року. Раніше надіслане податкове повідомлення-рішення № 0003291500 від 26 червня 2015 року анульовано.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0002481500, судом першої інстанції встановлено наступне.
Положеннями пп. 14.1.4 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Згідно з пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абз. 1 та 2 пп.14.1.212 п. 14.1 ст.14 ПК України).
Відповідно до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПК України.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, в незалежності від форми розрахунків.
А тому, суд першої інстанції вірно зазначає, що при наявності договорів поставок з суб'єктами господарювання з оплатою постачання в безготівковому порядку або у готівковому порядку через касу підприємства та подальшим отриманням пального на АЗС з використанням спеціальних жетонів, чеків тощо, законодавчо обґрунтованих підстав для оподаткування таких продажів акцизним податком у роздрібній торгівельній мережі не виникає.
Крім того, з наведеними положеннями узгоджуються приписи Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 №14, відповідно до якого Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку: графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; у графі 5 Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4) вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.
Отже, законодавець окремою графою виділив вартість підакцизних товарів, реалізованих в роздрібній торговельній мережі (а відтак через АЗС), але для комерційного використання, які не входять до бази оподаткування акцизним податком.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в під комерційним використанням слід розуміти не тільки придбання певною особою підакцизних товарів (за переліком пп. 215.3.4 ПК України) з метою подальшої реалізації, тобто з комерційною метою отримання прибутку, але й придбання для використання у власній господарській діяльності господарського товариства з метою, крім іншого, отримання прибутку, що є загальною метою підприємництва (господарської комерційної діяльності).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заповнено «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, який є Додатком 6 до Декларації акцизного податку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14. Декларацією з акцизного податку за січень 2015 року було подано позивачем 20 лютого 2015 року.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що при реалізації ПАТ «Укрнафта» підакцизних товарів (нафтопродуктів) через власну мережу автозаправних станцій юридичним особам шляхом відвантаження (передачі) відповідної кількості пального особам (представникам), які діють від імені та в інтересах саме цих юридичних осіб реалізації у роздріб, в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не відбувається.
Під час продажу підакцизних товарів розрахункові документи та податкова накладна надаються представнику покупця, тобто фізичній особі, яка здійснює комерційне представництво або представництво за довіреністю в інтересах юридичної особи - покупця підакцизного товару.
Тобто, при реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС юридичним особам в межах укладених як усних договорів так і тих, що укладені в письмовій формі, крім договорів роздрібної купівлі-продажу, відбувається відвантаження (продаж) нафтопродуктів представникам юридичних осіб (фізичним особам) для подальшого використання таких нафтопродуктів для комерційної діяльності юридичних осіб (покупців).
На підтвердження вищенаведеного, в матеріалах справи наявна копія договору поставки нафтопродуктів від 01 листопада 2004 року. № 26/1341в-АЗС, укладеного між ПАТ «Укрнафта» (постачальник) та ТОВ ВТФ «Авіас» (покупець). На підставі вказаного договору ПАТ «Укрнафта» поставляє (відвантажує) нафтопродукти ТОВ ВТФ «Авіас» на умовах EXW - автозаправні станції ПАТ «Укрнафта» (а.с.37-39).
Як вбачається з п. 3.1.1 договору поставки № 26/1341в-АЗС від 01 листопада 2004 року ПАТ «Укрнафта» зобов'язаний здійснювати відпуск товару через мережу АЗС по довірчим документам покупця - ТОВ ВТФ «Авіас» та вести звітність виданого товару та довірчих документів покупця.
Відповідно до п. 2.3 Додаткової угоди № 11 від 01 червня 2013 року до договору поставки № 26/1341в-АЗС від 01 листопада 2004 року товар видається на підставі довірчих документів покупця, якими є: паливні карти, скетч-карти (а.с.42).
Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281).
Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1)за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок є дата надходження оплати за проданий товар, що передбачено п. 216.9 ст. 216 ПК України.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПК України при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).
Згідно Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, передача нафтопродуктів здійснювалася ТОВ ВТФ «Авіас» шляхом оплати платіжними картками та чеками, що підтверджується наявними в матеріалах справи чеками та актами приймання-передачі товару № 3 від 31 січня 2015 року, № 2 від 31 січня 2015 року.
Передача товару здійснювалася уповноваженим представникам покупців, на підтвердження чого виписувалися податкові накладні.
Так, з додатку № 6 до декларації акцизного податку вбачається, що позивачем було реалізовано для комерційного використання (графа 4): 195 760,00+315 700,00 грн.+22 663,00 грн.=534 123,00 грн.
Відповідно до Z-звіту за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року обіг на АЗС № 02/003 (Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Чкалова, 2В) складає 215 547,60 грн. =180 250,75 грн.+35 296,85 грн.
З урахуванням знижки ТОВ ВТФ «Авіас» (1,2 %) розмір реалізованих товарів складає 212 961,03 грн.
Згідно із реєстром податкових накладних, розмір реалізованих підакцизних товарів складає 321 161,92 грн.
Отже, розмір реалізації товарів для комерційного використання становить: 212 961,03 +321 161,92 грн.=534 122,95 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС юридичним особам в межах укладених як усних так і письмових договорів, крім договорів роздрібної купівлі-продажу відбувається відвантаження (продаж) нафтопродуктів представникам юридичних осіб (фізичним) особам для подальшого використання таких нафтопродуктів для комерційної діяльності юридичних осіб (покупців).
За таких обставин реалізація підакцизних товарів у роздріб в розумінні приписів пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не відбувається, оскільки нафтопродукти не придбавалися позивачем з метою їх використання громадянами або іншими кінцевими споживачами в особистих некомерційних цілях, а придбавалися з метою їх використання у комерційній діяльності юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0002481500, яким позивачу збільшено суму акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання в роздріб торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 33382,44 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 26706,15 грн., пеня - 6676,29 грн.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що за Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1442 через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, оскільки зазначеними Правилами визначено порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.
Також, необґрунтованими є посилання відповідача на визначення «роздрібна торгівля», наведене в ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», також не заслуговують на увагу, так як вказаний ДСТУ пояснює як термін «роздрібна торгівля», так і термін «оптова торгівля». Так, оптовою торгівлею є купівля-продаж товарів за договорами постачання партіями для їх наступного продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого використання (п. 4.5). Зазначаючи про здійснення позивачем операцій з реалізації підакцизних товарів саме з роздрібної торгівлі, контролюючим органом не спростований належним та допустимим доказами факт постачання позивачем таких підакцизних товарів покупцям для комерційного використання.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2015 року № 0003291500, то судом першої інстанції встановлено наступне.
Так, податковим повідомленням-рішенням від 26 червня 2015 року № 0003291500 нараховано штрафні санкції у сумі 6676,29 грн. на підставі винесеного Шацьким відділенням Ковельської ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року № 000100321 про збільшення податкового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 16 004,19 грн.
При цьому, податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 р. № 000100321 було оскаржене позивачем до суду.
Таким чином, беручи до уваги положення п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що грошове зобов'язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим до дня набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/13412/15 за позовом ПАТ «Укрнафта» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Шацьке відділення) визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Волинській області (Шацьке відділення) від 09 квітня 2015 року № 000100321. Однак, останнє не набрало законної сили.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2015 року № 0003291500 щодо нарахування позивачу штрафних санкцій у сумі 6676,29 грн.
Отже, відповідачем не виконано вимог ч. 1 ст. 71 КАС України щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач не діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом..
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить інших посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: М.В. Межевич
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 09 лютого 2017 року.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Межевич М.В.
Сорочко Є.О.