Справа: № 691/1194/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Подорога Л.В.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
07 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Ганечко О.М.
суддів: Коротких А.Ю.,Літвіної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 23.11.16 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 23.11.16 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо припинення нарахування та виплати пенсії позивачу, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.05.2016 року.
Позовні вимоги про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з 01.06.2015 року по 30.04.2016 року - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 30.11.2004 року перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
На момент звернення позивача до суду, він працює на посаді в.о. начальника Городищенського РВ ДВС у Черкаській області та являється державним службовцем.
01.06.2016 року, позивач звернувся до головного УПФ України в Черкаській області з заявою про відновлення виплати пенсії, починаючи з 01.06.2015 року, оскільки закон, яким позбавлено державних службовців пенсійного забезпечення втратив чинність з 01.06.2015 року, в зв'язку з чим, відсутні підстави для подальшої не виплати пенсії даній категорії працівників.
Листом від 16.06.2016 року № 297/Б-10, головне УПФУ в Черкаській області відмовило йому в перерахунку пенсії та надало роз'яснення, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213-VІІ, передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно Закону України «Про державну службу». Оскільки, згідно з даними персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України, позивач працює в головному територіальному Управлінні юстиції у Черкаській області та являється державним службовцем, підстави для поновлення виплати пенсії починаючи з 01.06.2015 року до 31.12.2015 року відсутні. Крім того, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VІІ, який набрав чинності з 01.01.2016 року, внесено зміни до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до якого установлено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, пенсії, призначені особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. В зв'язку з чим, підстав для поновлення виплати пенсії з 01.01.2016 року відсутні.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що ГУПФ України Черкаської області неправомірно відмовило позивачу у поновлені виплати пенсії, призначеної йому, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та підлягає відновленню в зв'язку з відсутністю підстав її невиплати, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІ, що набрав чинності 01.04.2015 року, внесено зміни до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до якого встановлено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, в тому числі, Законом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно цьогоЗакону не виплачуються. При звільнені з роботи виплата пенсії, відповідно до даного Закону, поновлюється, крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII покладено обов'язок на Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24.12.2015 року № 911-VІІ, що набрав чинності 01.01.2016 року, внесено зміни до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до якого встановлено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, пенсії, призначені відповідно до цього Закону особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1, ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які працюють на посадах та на умовах передбачених, у тому числі, Законом України «Про державну службу», пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені відповідно цього Закону не виплачуються.
З аналізу наведених положень Закону слідує, що підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», при цьому не має значення, чи набула особа таке право чи ні.
Судом встановлено, що позивач станом на час звернення з позовом до суду займає посаду в.о. начальника Городищенського РВ ДВС у Черкаській області та є державним службовцем.
В адміністративному позові заявлено вимоги про зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії, починаючи з 01.06.2015 року.
Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 23.11.16 року, позовні вимоги про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з 01.06.2015 року по 30.04.2016 року - залишено без розгляду.
Рішення суду першої інстанції в цій частині позивачем не оскаржено.
Судом при вирішенні справи розглянуто вимоги про поновлення виплати пенсії, починаючи з 30.04.2016 року.
Станом на 30.04.2016 року, редакція ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлює обмеження для виплати пенсії особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу».
З огляду на викладене, підстави для зобов'язання відповідача виплатити позивачу пенсію за віком, починаючи з 01.05.2016, відсутні, на що не звернув увагу суд першої інстанції.
Колегія суддів враховує доводи позивача щодо того, що частиною 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. передбачено, що «У разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Неприйняття спеціальних Законів до 1 червня 2015 року, щодо призначення всіх пенсій, автоматично скасовує всі норми щодо пенсійного забезпечення зазначених осіб, зокрема тих, які мали право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому з цієї дати виплата пенсії повинна бути поновлена.
Таким чином, колегія суддів встановила, що позивач мав право на виплату пенсії за період з 01.06.2015 по 31.12.2015.
Проте, вимоги позивача за вказаний період залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.
Станом на 30.04.2016 року, ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», встановлені певні обмеження.
В такій редакції зазначена стаття передбачала, що у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові Городищенського районного суду Черкаської області від 23.11.16 року, та є підставою для її скасування, у зв'язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції ,суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись, ст.160, 167, 195,197,198,202,205,211,212,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити.
Постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 23.11.16 року - скасувати.
Прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Судді:
Літвіна Н.М.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Літвіна Н. М.
Коротких А. Ю.