Справа № 2-47 2007рік
Іменем України
26 січня 2007 року Баришівський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Коваленко К.В.
при секретарі Старенькій С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту належності майна та визнання права власності на майно в спадок, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення факту належності майна та визнання права власності на майно в спадок. В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої позовні вимоги та пояснила суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_5. За життя батько залишив заповіт, згідно якого все майно де б і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право заповів їй. Спадкове майно померлого складалось із земельної ділянки в розмірі 0,250 га яка розташована в АДРЕСА_1 (копія Державного акту на право на земельну ділянку серії НОМЕР_1), із земельної ділянки в розмірі 0,302 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 (копія Державного акту на право на земельну ділянку серії НОМЕР_2), а також житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться поАДРЕСА_1. Даний будинок був придбаний її батьком в 1957 році, але правовстановлюючі документи на цей будинок були втрачені, а тому немає можливості підтвердити право власності на нього. Запис про даний будинок є в господарській книзі Бзівської сільської ради, де зазначено, що будинок поАДРЕСА_2 належав ОСОБА_5, в якому він постійно проживав до дня смерті.
До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вона не зверталася, але своїми діями, що виразилися в догляді за будинком в якому вона проживала разом з батьком, обробленні земельної ділянки, яка знаходиться біля будинку, користуванні речами померлого, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Відповідачі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи їх належним чином повідомлено. До суду надійшли заяви від відповідачів про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимогиОСОБА_1 визнали в повному обсязі. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу заочно.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_5, За життя він залишив заповіт, згідно якого все майно де б і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право він заповів своїй дочці ОСОБА_1. Спадкове майно померлого складалось із земельної ділянки в розмірі 0,250 га яка розташована в АДРЕСА_1 (копія Державного акту на право на земельну ділянку серії НОМЕР_1), із земельної ділянки в розмірі 0,302 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 (копія Державного акту на право на земельну ділянку серії НОМЕР_2), а також житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться поАДРЕСА_1. Даний будинок був побудований її батьком в 1957 році, але правовстановлюючі документи на цей будинок були втрачені, а тому немає можливості підтвердити право власності на нього. Запис про даний будинок є в господарській книзі Бзівської сільської ради, де зазначено, що будинок поАДРЕСА_2 належав ОСОБА_5, в якому він постійно проживав до дня смерті.
Судова практика виходить з того, що факт володіння громадянином житловим будинком на праві власності, встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому поряду (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5.Встановлення даного факту позивачці потрібно для отримання, як спадкоємцю першої черги, у власність будинку після смерті свого батька -ОСОБА_5.
Згідно ст. 12 Закону України «Про власність» громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування. Судова практика виходить з того, що факт володіння громадянином житловим будинком на праві власності, встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому поряду (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5. Встановлення даного факту позивачці потрібно для отримання як спадкоємцю першої черги, у власність будинку після смерті свого батька -ОСОБА_5.
До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачка не зверталася, але своїми діями, що виразилися в догляді за будинком в якому вона проживала разом з батьком, обробленні земельної ділянки, яка знаходиться біля будинку, користуванні речами померлого, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Відповідно до п.З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Встановлене судом підтверджується:
· Копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3
· Копією заповіту, копією свідоцтва про народження,
· Копіями державних актів про право власності на земельні ділянки Іншими матеріалами справи.
Керуючись ч.З ст. 5 , ст. ст. 376 ,1268,1276 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про власність», -
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту належності майна та визнання права власності на майно в спадок задовольнити в повному обсязі.
Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 -прийняла спадщину після смерті свого батька -ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Встановити, що ОСОБА_1, постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5.
Встановити, що житловий будинокАДРЕСА_1 належав на праві приватної власності ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - право власності на будинок з господарськими спорудами та будівлями, розташованийАДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - право власності на земельну ділянку в розмірі 0,250 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (Державний акт на право на земельну ділянку серії НОМЕР_1)
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - право власності на земельну ділянку в розмірі 0,302 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 (Державний акт на право на земельну ділянку серії НОМЕР_2.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі коли до суду не надійде заяви про апеляційне оскарження рішення набере законної дії через десять днів, при подачі данної заяви рішення набере законної сили після перебігу терміну на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.