Справа: № 735/1147/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Грушко О.П.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
07 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Лічевецького І.О.
Мельничука В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання здійснити поновлення пенсії, -
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі по тексту - відповідач, ОУ ПФУ), в якому просив зобов'язати Сосницьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області поновити виплату йому пенсії по інвалідності 3-ї групи внаслідок загального захворювання з 01 квітня 2015 року.
Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2016 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що було внесено зміни до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно яких, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року посадовим особам місцевого самоврядування, у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» № 911-VІІІ, дію частини сьомої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» продовжено з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач до 18 листопада 2015 року працював на посаді заступника начальника управління агропромислового розвитку Коропської райдержадміністрації,з 18 листопада 2015 року і по даний час працює на посаді сільського голови Шабалинівської сільської ради. Йому виплачувалась пенсія по інвалідності 3-ї групи внаслідок загального захворювання. З 01 квітня 2015 року виплата пенсії припинена.
На запит відповідач листом від 16 червня 2016 року № 792/05 повідомив позивача про те, що в період з 01 квітня 2015 року державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування на період державної служби та служби в органах місцевого самоврядування пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.
З 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02 березня 2015 року (далі Закон №213-VIII), пп.2 п.12 розділу 1 якого внесені зміни в статтю 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких:
Тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:
- у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;
- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому виплачуватись не повинна.
Станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, передбачала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, пенсії за цим Законом не призначаються.
З 01 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не передбачає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим, передбачені статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.
З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що з 01 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягала відновленню у зв'язку з відсутністю зазначених у статті 47 вказаного Закону підстав для її невиплати.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив належним чином всі обставини справи та зробив помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову з 01 червня 2015 року.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції, у відповідності до приписів статті 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову за період з 01 червня 2015 року.
Відповідно до ч.1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір при подачі апеляційної скарги в розмірі 606,33 грн. підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідно до ч.1 статті 94 КАС України.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2016 року - скасувати та ухвалити нову.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання здійснити поновлення пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати Сосницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити ОСОБА_3 виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 червня 2015 року.
Стягнути з Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 33 копійки.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.