Головуючий у 1 інстанції - Хмельова С. М.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
08 лютого 2017 року справа №235/5101/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В., при секретарі судового засідання Терзі Д.А. за участю позивача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2016 року у справі № 235/5101/16-а за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії Покровського об'єднаного управління ПФУ щодо відмови у розгляді заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності, зобов'язання поновити виплату пенсії по інвалідності з дня незаконного її припинення 01.07.2012 року,-
04.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії Покровського об'єднаного управління ПФУ щодо відмови у розгляді заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності, зобов'язання поновити виплату пенсії по інвалідності з дня незаконного її припинення 01.07.2012 року.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом 3 групи, захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом війни 3 групи, оскільки участь в ліквідації аварії він брав у складі військової частини № 83279 с. Оране в 1986 році.
16 березня 2016 року позивач звернувся до Управління з письмовою заявою про поновлення незаконно припиненої виплати пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначеної йому 02.02.2012 року. Але заява відповідачем не розглядалась при тому, що до заяви був доданий повний комплект документів.
На час призначення пенсії 02 лютого 2012 року всі документи відповідали вимогам законодавства, інакше б пенсію по інвалідності не призначили.
02.02.2012 року згідно поданої заяви позивач був переведений на пенсію по інвалідності відповідно до ч.І ст.54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796). Обчислення пенсії здійснено у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова №1210) із заробітку в зоні відчуження (довідка підприємства-правонаступника №1 від 26.01.2012 р. видана на підставі первинних документів, а саме: розрахунково-платіжних відомостей за вересень 1986р. з виокремленням фактичного періоду - 12 днів роботи в зоні відчуження, зазначених в довідці військової частини).
05.07.2012 року виплата пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків (60%) Покровським (Красноармійським) управлінням ПФУ була скасована «до перевірки бухгалтерських документів».
Вважає, що рішення від 05.07 2012 р. про скасування призначеної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, прийнято з порушенням норм Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), яким не передбачено скасування пенсії по інвалідності «до перевірки бухгалтерських документів», а зазначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду може бути припинено, якщо пенсія призначена на підставі документів що містять недостовірні відомості. Таким чином, вбачається, що без перевірки, не маючи фактів і доказів що відомості, зазначені в довідці №1 від 26.01.2012р., є недостовірними Управління приймає незаконне, нічим не обґрунтоване, рішення про скасування призначеної пенсії по інвалідності з заробітку в зоні відчуження.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (ст.49 Закону №1058).
Протягом 10 днів, визначених законодавством для з'ясування обставин для відновлення виплати пенсії, Управління проявило повну бездіяльність: управління не спромоглося здійснити перевірку первинних документів на підприємстві, складених у 1986 році - рік Чорнобильської катастрофи. Адже на підприємстві-правонаступнику ВП «Кіровські електромережі» ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» зберігаються всі платіжні документи за 1986 рік, на підставі яких видано довідку про заробіток в зоні відчуження ( вересень - 1462 крб. загального заробітку з 23 липня по 28 серпня 1986 року при окладі в 140 крб. інспектора), де зберігається і довідка військової частини про проходження військових зборів з 23.07.1986 по 28.08.1986 р., в якій зазначений період 12 календарних днів (3.08; 7.08; з 9.08 по14.08; з 16.08 по 19.08) роботи в зоні відчуження.
Листом ПФУ від 29.12.2011 р. № 30021/02-20 Щодо перевірки заробітної плати для обчислення пенсії первинними документами зазначено: «Підтвердження даних про довіку про заробітну плату встановлюється за результатами перевірки підстав її видачі, проведений спеціалістами органів ПФУ на підприємствах,установах, організаціях».
Замість перевірки підстав видачі (обґрунтування) довідки про заробіток в зоні відчуження, як того вимагає законодавство, Управління, незаконно припинивши виплату пенсії по інвалідності з заробітку в зоні відчуження, без повідомлення, без заяви позивача перевело його на пенсію «за віком», порушивши його право вибору пенсії. Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено «Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором». У статті 45 Закону №1058 зазначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви. Пенсія «за віком», на яку безпідставно перевело Управління, майже в 2 рази менша, ніж була призначена пенсія по інвалідності з заробітку в зоні відчуження. Згідно ст.45 Закон №1058, якщо пенсію зменшено, то така виплата розпочинається з наступного місяця. Позивачу ж, не дивлячись, що рішення про скасування прийняте 05.07.2012 р., вже з 01.07.2012 р. почали виплачувати зменшену в два рази пенсію.
Частиною другою ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
26 квітня 2016 року, позивач подав скаргу начальнику Управління Аржавітіній Н.В. про те, що подана ним заява про поновлення пенсії по інвалідності не розглядалась. Відповіді на скаргу (вхідний №8907 від 26.04.2016 р. на сьогоднішній день він не отримав.
Вважає, що зазначені дії Управління щодо ігнорування його заяви про поновлення раніше призначеної пенсії, залишення без розгляду скарги порушують норми Закону України «Про звернення громадян» і потребують притягнення до відповідальності. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19 Конституції), та здійснювати свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Позивач просив суд визнати протиправними дії Покровського (Красноармійського) об'єднаного управління ПФУ у м. Покровську (Красноармійську) щодо відмови у розгляді заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності. Рішення управління ПФУ у м. Покровську (Красноармійську) № 9480/02/25 від 14.04.2016 р. «Про відмову в переведенні на пенсію по інвалідності» і рішення № 8742/03/25 від 25.03.2016 р. «Про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі» - скасувати. Зобов'язати Покровське (Красноармійське) об'єднане управління ПФУ у м. Покровську (Красноармійську) поновити йому виплату пенсії ;по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків з дати незаконного її припинення, а саме - з 1 липня 2012 року. Здійснити виплату пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ч.1 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМУ № 1210 за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2016 року у справі № 235/5101/16-а у задоволенні позову - відмовлено.
Позивач не погодився з вказаною постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на недостатньо досліджених і неналежно оцінених обставинах справи та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлялись про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 16.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії по інвалідності (п.21ст.54 ЗУ 3 796) з 05.07.2012 року (а.с.278 т.2).
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 25.03.2016р. відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по інвалідності згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.275-277 т.2).
Як вбачається з рішення від 25.03.2016 року про відмову в переведенні на пенсію по інвалідності ОСОБА_1 не надано жодного нового документа, який не розглядався до цього. На даний час ОСОБА_1 отримує пенсію за віком призначену відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управління розглянуло документи та встановлено, що довідка, видана ВП «Кіровські електричні мережі» ПАТ «Донецькобленерго» м. Донецьк не містить реєстраційного номера та дати видачі, тому не може бути взята до уваги при обчисленні пенсії по інвалідності згідно ст. 54 Закону № 796. До того ж, листом від 15.02.2013р.за № 86, який знаходиться в пенсійній справі, підприємство повідомило про неможливість підтвердження розрахунку заробітку ОСОБА_1 за період знаходження в зоні відчуження з 24.07.1986р. по 28.08.1986р., у зв'язку з відсутністю первинного документу. Здійснити перевірку обґрунтованості видачі довідки не має можливості, так як підприємство знаходиться в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Таким чином пенсію по інвалідності, згідно ст. 54 Закону № 796 ОСОБА_1 розраховано без урахування довідки про заробітну плату.
Розмір пенсії по інвалідності, згідно ст. 54 Закону № 796 без урахування заробітної плати становить 2416,50 гривень, розмір пенсії за віком, яку отримує ОСОБА_1 , становить 3320,82 гривень.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2014 року у справа №235/2624/13-а , залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративний суд від 26 січня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 10.12.2015 року, у задоволенні позовних вимог (з урахуванням їх уточнень) ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішень від 05.07.2012 року, 28.03.2013 року, 01.06.2013 року, зобов'язання здійснити нарахування і виплату пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - відмовлено.
Вищезазначеним рішенням суду по справі № №235/2624/13-а встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі, як отримувач пенсії інваліда ЧАЕС ІІІ групи із захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вказана пенсія призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При призначенні та наступних перерахунках пенсії була врахована заробітна плата позивача за період його роботи з 24.07.86 по 28.08.86 р. по ліквідації аварії на ЧАЕС. Нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 . Управлінням проводилась на підставі довідки №243 від 26.02.2004 р. ВП «Кіровські електричні мережі», правонаступника Красноармійського енергонагляду ПЕО «Донбасенерго», яке у 1986 р. відрядило свого працівника ОСОБА_1 в зону ліквідації аварії на ЧАЕС.
02.02.12 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про проведення перерахунку пенсії урахуванням оновлених документів за період роботи в зоні ЧАЕС в серпні 1986 р. із наданням довідки від 26.01.2012 року. Згідно розпорядження Управління від 04.04.12 р. такий перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків зроблений, але в наступному - рішенням Управління від 05.07.12 р. це розпорядження скасовано до результатів проведення перевірки на підприємстві бухгалтерських документів про нараховані та виплачені суми заробітку, які зазначені в довідці про заробітну плату ВП «Кіровські електричні мережі» від 26.01.12 р. №1.
09.11.12 р. повторно звертався позивач до Управління із заявою про перехід на пенсію по інвалідності з наданням оновлених документів від підприємства за період роботи у 1986 в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, рішенням від 28.03.13 р. Управління відмовило йому в перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 54 Закону №796 пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Таким чином, при перерахунках вже призначеної пенсії інваліда ЧАЕС, або особи, що отримує пенсію по втраті годувальника інваліда ЧАЕС можуть бути враховані лише ті суми з оплати труда, які були виплачені ліквідатору під час його роботи в зоні відчуження, але з якихось причин при попередньому призначенні чи перерахунку пенсії не були надані в ПФУ і не враховані. Але підприємство, яке відрядило працівника в зону ЧАЕС, через 26 років надало довідку від 16.10.12 р., за якою сума оплати за роботу в зоні відчуження із якої визначається пенсія складає 1100.20 грн..
Разом з цим, ВП «Кіровські електричні мережі» своїм листом №86 від 15.02.13 р. визнає, що розрахунок зарплати в сумі 1100, 20 руб. ОСОБА_1 за період знаходження в зоні ЧАЕС з 24.07.86 по 28.08.86 р. надати неможливо, так як первинний документ розрахунку не збережений.
Відсутність первинних документів на підприємстві підтверджується актами зустрічної перевірки № 129 від 23.08.12 р. та № 27 від 15.02.13 р.
За цими актами підприємство погоджується з наступними висновками, що донарахування зарплати підприємством за роботу ОСОБА_1 за період роботи з 24.07.86 по 28.08.86 р. проведено лише в 2012 р. відповідно до розрахункової відомості №1 від 26.01.12р.; донарахування 2012 р. (тобто і виплата) заробітної плати за період перебування в зоні відчуження з 24.07.86 по 28.08.86 р. не проведено, вказана сума 1100,20 руб. нарахована як винагорода.
Така складова заробітної плати як винагорода відсутня. Оплата в кратному розмірі, яка проводилась в 1986-1990 роках за рахунок коштів державного бюджету колишнього СРСР. У зв'язку з цим донарахування в теперішній час сум оплати в кратному розмірі в зоні відчуження не тільки не підлягає сплати з бюджету держави Україна чи з коштів підприємства, а і, як було встановлено, не проведено взагалі і підприємство лише декларує можливість його проведення.
Інші виплати (доплата за роботу в нічний час, надурочні, премії) - то вони проводились за рахунок коштів підприємства. Якщо такі виплати донараховані в теперішній час, то вони повинні бути виплачені працівнику з виплатою податків та страхових внесків, які фактично не виплачені.
Премії за роботу в зоні відчуження виплачувалися у відповідності до діючих на той час на підприємствах системи преміювання, з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.86 р. №665-195 (відповідної постанови РМ УРСР та УРРПС від 10.06.86 р. №207-7). Ці акти передбачали преміювання працівника в розмірах, які були визначені в діючих на той час положеннях про преміювання на підприємстві. КЗпП визначено, що "премії не нараховані своєчасно і виплачені за результатами розгляд трудового спору, враховуються у складі заробітку за місяці, коли вона повинна була бути виплачена." Таким чином, преміальні виплати на користь позивача могли би бути враховані за якийсь попередній період, але тільки якщо такі суми були би підтверджені рішеннями суду або КТС і про це було би зазначено в таких рішеннях. В 2012 році такі рішення на користь ОСОБА_1 не приймались і позивачем не надавалися. Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100 (зі змінами) п.3 розділу Ш встановлено: «Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату». В зазначеному випадку підприємство лише декларує можливість донарахування премії своєму колишньому працівнику за період його роботи в 1986 році без фактичного його проведення.
Крім того, премія повинна була бути нарахована в розмірах, визначених діючим на той час на підприємстві (в установі, організації) положення про преміювання. При цьому, підстав для підвищення на 60 % розмірів премії всім працівникам немає.
Якщо розрахунки з працівником на підприємстві не було проведено своєчасно, всі донарахування (не тільки премії) проводяться при наявності табеля робочого часу (в оригіналі) за період роботи в зоні відчуження завіреного підприємством, що відповідати за проведення конкретних робіт в зоні відчуження, чи іншого документу первинного бухгалтерського обліку, складеного у рік виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно п.6 Порядку 1210 « В усіх випадках, премія передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, та Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 що була визначена умовами праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи..., після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.
Пункт 7 Порядку 1210: «Пенсії, призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали в зоні відчуження в 1986-1990 роках призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи... за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня.
Судовим рішенням встановлено, що підставою у підприємства для видачі довідки про зарплату ОСОБА_1 в сумі 1100,21 крб. за період перебування в зоні відчуження з 24.07.86 р. по 28.08.86 р. є розрахункова відомість Красноармійського МРОЕ, тобто самого підприємства, які суду надав позивач. При цьому підприємство не надає реального підтвердження обрахунку зарплати та вільно визначає складові зарплати та її суму. Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги зазначену відомість, як належну підставу для надання довідки позивачу на суму 1100,20 грн., оскільки така сума винагороди є в розрахунковій відомості за вересень 1986 р. Крім того, в аналогічній розрахунковій відомості підприємства за жовтень 1986 р. за 23 робочих дні ОСОБА_1 також вказується винагорода в сумі 940,12 руб.
При первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 01.02.11 р. була надана підприємством вищезгадана довідка №243 від 26.02.2004 р. Підстави вважати цю довідку неправдивою або відкликаною відсутні. За цією довідкою заробіток позивача за роботу в зоні ЧАЕС в липні (9 днів) склав 56,23 руб.; у серпні (28 днів) - 404,55 руб. Таким чином, заробіток позивача за цей період роботи в зоні ЧАЕС є правильним саме за цією довідкою, оскільки він дійсно є заробітком. За довідкою підприємства від 16.10.12 р. ці суми враховані взагалі. Натомість надається інша сума 1100.20 руб., яка є не заробітком, а винагородою, до того ж за інший виплатний місяць - вересень 1986 р.
В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 міститься довідка в/ч 83279 від 28.08.1986 р. про період його роботи в зоні відчуження (з 24.07.86 по 28.08.86 р.). Ця довідка містить повну та об'єктивну інформацію, належним чином завірена. Є необґрунтованим з боку Підприємства вибіркове врахування періоду роботи ОСОБА_1 в зоні ЧАЕС лише 12 днів в серпні 1986 р.
Згідно довідці підприємства №1 від 26.01.12 р. загальна сума заробітку ОСОБА_1 для нарахування пенсії є не тільки іншою 1142,62 руб. від суми зазначеної позивачем 1100,20 руб, але й складові за цими довідками різні. Порівняно з довідкою Підприємства за 2004 р. в довідці Підприємства №1 від 26.01.12 р. від 2012 р. на ім'я ОСОБА_1 були введена додаткова доплата за роботу у вихідні дні безпідставно змінені: посадовий оклад; денна тарифна ставка; кратність; розмір збереженого середнього заробітку; розмір премії.
Але при цьому за розрахунково-платіжною відомістю №1 підприємства від 26.01.12 р. за ці ж 12 робочих днів загальна сума заробітної плати складає вже 1253,58 руб. З цих сум виплачено 400,2 руб. За довідкою 2004 р. приблизно ця сума була виплачена за 28 днів роботи, а не 12. Із суми 1253,58 руб. (станом на 1986 р.), не виплаченою позивачу залишилося 853,38 руб. (станом на 2012 р.) І ця сума з 1986 р. за розумінням підприємства перетворилася на 0,9 коп. в 2012 р., які позивач відмовився отримати.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підтвердження законності нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 1100,20 крб. за період перебування в зоні відчуження з 24.07.86 по 28.08.86 р. відповідно до довідки підприємства №05/2636 від 16.10.12 року.
Крім того, після перевірки законності та обґрунтованості ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо видачі відповідних довідок для призначення або перерахунку пенсії позивачу, та виявлення факту їх неправомірності, УПФ України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою про відшкодування переплати пенсії з вини підприємства в сумі 11533,92 грн. за надання недостовірних даних, які стали підставою для необґрунтованого збільшення виплати пенсії позивача в лютому - червні 2012 р.
Донецький окружний адміністративний суд своєю постановою по адміністративній справі №805/3154/13-а від 09.04.13 р., залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.13 р. і ухвалою Вищого адміністративного суду від 15 травня 2014 року, задовольнив позовні вимоги Управління, та з'ясував всі обставини щодо законності видачі довідок про нарахування зарплати ОСОБА_1 у 2012 р.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом в серпні 2016 року позивач посилається на ті довідки, які вже досліджувались в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, та рішення за порушеними питаннями вже було прийнято судами та набрали законної сили, та ставить питання про поновлення йому виплати пенсії по інвалідності з 05.07.2012р., в чому йому вже було відмовлено.
Як встановлено в судовому засіданні і підтверджується матеріали адміністративної справи, заява позивача від 16.03.2016р. була розглянута та рішення від 25.03.2016 року ОСОБА_1 отримано, тому позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення ПФУ від 14.04.2016р. «Про відмову в переведенні на пенсію по інвалідності» і рішення від 25.03.2016р. «Про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі».
Судом першої інстанції встановлено, що рішення від 14.04.2016 року не приймалось, не надав такого рішення і позивач як суду першої так і апеляційної інстанції. Відповідачем прийнято Рішення про відмову в переведенні на пенсію по інвалідності від 25.03.2016р., яким відмовлено позивачу в переведенні на пенсію по інвалідності згідно статті 54 ЗУ № 796 та ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на вищевказаних підставах (а.с.36-38).
Вимоги щодо здійснення виплати пенсії по інвалідності відповідно до ч. 1 ст. 54 ЗК № 796 є похідними від вимог про скасування рішення відповідача від 25.03.2016 року та поновлення виплати зазначеної пенсії.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2016 року у справі № 235/5101/16-а - залишити без задоволення. Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2016 року у справі № 235/5101/16-а за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії Покровського об'єднаного управління ПФУ щодо відмови у розгляді заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності, зобов'язання поновити виплату пенсії по інвалідності з дня незаконного її припинення 01.07.2012 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 08 лютого 2017 року.
Колегія суддів А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук
Л.В. Ястребова