01 лютого 2017 рокусправа № 331/7695/16-а(2а/331/231/2016)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя
на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 05 грудня 2016 року у справі № 331/7695/16-а (2а/331/231/2016)
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просив
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії;
- зобов'язати УПФУ в Олександрівському районі м.Запоріжжя здійснити йому з 01.05.2016 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії від 05.11.1991 р. №1789-XII) у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області від 26.10.2016 р. №18-860 вих.-16 без обмеження граничного розміру пенсії;
- -стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн. (а.с. 2-6).
Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 05 грудня 2016 року позов задоволено (а.с. 27-29).
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 34-35).
Свої вимоги заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
30 січня 2017 року від позивача на адресу суду надійшли письмові заперечення в яких він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки вважає мотиви та підстави, зазначені в ній безпідставними та необґрунтованими (а.с. 47-46).
Особи, які беруть участь у справі були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність згідно із ч.4 ст.196 КАС України (а.с. 42-44).
У судовому засіданні дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя та з 1999 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми заробітної плати (а.с.17).
26.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з розміру заробітної плати зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області № 18-860 вих.-16 від 26.10.2016 року (а.с. 16).
Листом управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя вих. № 210/Т-9 від 01.11.2016 року позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії (а.с. 17).
Відмова мотивована тим, що з 01.04.2015 року набрав Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213. Пунктом 5 Прикінцевих положень цього Закону у зв'язку з неприйняттям законів щодо норм пенсійного забезпечення осіб, які мали право на призначення пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» який з 01.06.2015 року втратили чинність.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відмова відповідача є протиправною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно із ч. 13 ст. 50-1 вказаного Закону, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ від 08.07.2011 року внесено зміни, зокрема до вказаної статті внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з цим, як встановлено п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам, що регулювався частиною 17 ст. 50-1 Закону № 1789 та в подальшому ч.21 цієї ж статті, у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали.
15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" якого норми Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача до пенсійного органу врегульовано ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", за правилами ч.13 та 20 якої пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України на виконання вимог наведеної норми не було визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
Відповідач, мотивуючи власні доводи щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача посилається на пункт 5 Прикінцевих положень Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213, який набрав чинності 01.04.2015 року, у якому зазначається, що у зв'язку з неприйняттям законів щодо норм пенсійного забезпечення осіб, які мали право на призначення пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» з 01.06.2015 року втратили чинність. Однак, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.
Водночас, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосуються порядку призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 (№ 21-348а13) та від 06.10.2015 (№21-2432/15).
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Постанова № 1013).
Відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови 1013 у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), розміри яких затверджено, в тому числі, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З аналізу положень частин 4 та 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" випливає, що підставою для перерахунку пенсії позивачу є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами. Виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком.
Таким чином, враховуючи те, що ч.13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», доволі чітко визначено, що перерахунок пенсії провадиться на час звернення за перерахунком та враховуючи те, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок його пенсії 26.10.2016 року, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок та виплату пенсії саме з 26.10.2016 року, тобто з моменту звернення позивача з відповідною заявою до управління про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії від 05.11.1991 р. №1789-XII) у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області від 26.10.2016 р. №18-860 вих.-16 без обмеження граничного розміру пенсії, а тому рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови правильно по суті вирішена справа, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, що згідно ст. 201 КАС України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни постанови суду першої інстанції, а саме зазначивши в абзаці третьому резолютивної частини рішення зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, саме: з часу звернення - 26.10.2016 року.
Керуючись ст. ч 3 160, ст.ст. 195, 196, 201, 205, 207, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 05.12.2016 року у справі № 331/7695/16-а (2а/331/231/2016) - змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя здійснити з часу звернення - 26.10.2016 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії від 05.11.1991 р. №1789-XII) у розмірі 90 відсотків від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області від 26.10.2016 р. №18-860 вих.-16 без обмеження граничного розміру пенсії.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст рішення виготовлено - 06 лютого 2017 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова