ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 лютого 2017 року м. Київ № 826/17638/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомСолом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
довідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві
проскасування рішення,
Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій просить суд скасувати постанову від 25.10.2016 ВП№51757975 про стягнення виконавчого збору.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач був позбавлений можливості своєчасно виконати рішення в строки визначені постановою про відкриття виконавчого провадження ВП№51757975, а тому звертався до відповідач з відповідною заявою про продовження строків на добровільне виконання постанови. Зазначив, що його заява розглянута не була, а тому оскаржувана постанова є передчасною та підлягає скасуванню.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень та витребуваних копій матеріалів виконавчого провадження ВП№51757975 не надав.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м.Києві від 25.07.2016 відкрито виконавче провадження ВП№51757975 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2016 №826/27193/15.
25.10.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м.Києві прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП№51757975.
Позивач не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору від 25.10.2016 ВП№51757975, звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно пункту 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою також такі виконавчі документи, як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
З наведеного вбачається, що боржник має право отримати постанову про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, вчинити дії щодо добровільного виконання рішення або відмовитися від добровільного виконання з повідомленням причин невиконання або без будь-якого повідомлення таких причин.
Обов'язковою умовою вчинення дій державним виконавцем з примусового виконання рішення є обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження.
Боржник має право самостійно виконати рішення та лише невикористання такого права є підставою для його примусового виконання.
Державний виконавець на час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору повинен встановити, що має місце свідоме невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Контроль за отриманням поштової кореспонденції, якою направляється постанова про відкриття виконавчого провадження, є засобом встановлення факту ухилення від виконання рішення, а не засобом контролю за діями боржника.
Згідно частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
25.07.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №51757975 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2016 №826/27193/15.
Суд наголошує, що відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві на порушення приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано копії матеріалів виконавчого провадження ВП №51757975.
Згідно тверджень позивача, які не спростовані відповідачем, постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2016 ВП№51757975 Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація отримала 01.08.2016, а тому останній день для добровільного виконання виконавчого листа є 08.08.2016.
З метою виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2016 ВП№51757975 Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до стягувача ОСОБА_1 з листом від 03.08.2016 №108-12073, в якому просила надати додаткові документи для подальшого їхнього розгляду на засіданні комісії з оцінки майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї та з проведення щорічного моніторингу сукупного доходу громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку при Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації з метою вирішення питання про зарахування ОСОБА_1 на соціальний квартирний облік.
Окрім того, 03.08.2016 Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація направила до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві листа №108-12076, в якому просила продовжити термін для самостійного виконання рішення суду та винести відповідну постанову.
Статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Згідно тверджень позивача, на адресу Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві постанова про відкладення виконавчих дій не надходила.
Окрім того, 30.09.2016 Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація листом №108-15211 повідомила відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про те, що на момент складання даного листа ОСОБА_1 не надала витребуваних листом від 03.08.2016 №108-12073 документів, а термін дії раніше поданих ОСОБА_1 документів закінчився, відтак у Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації відсутня можливість виконати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2016 ВП№51757975.
Також, в листі від 30.09.2016 №108-15211 містилось прохання стосовно того, що у разі подальшого перешкоджання з боку стягувача виконанню рішення суду, повернути виконавчий документ стягувачеві.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа
Згідно доводів позивача, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві не відреагував і на вище зазначений лист Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
03.10.2016 відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві направив позивачеві вимогу державного виконавця, в якій просив виконати рішення суду протягом 10 днів, а у разі невиконання без поважних причин державним виконавцем буде винесена постанова про накладення штрафу.
Суд наголошує, що позивачем не надано доказів оскарження бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо не винесення постанови про відкладення виконавчих дій та вимоги державного виконавця від 03.10.2016 в судовому порядку.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація листом від 13.10.2016 №108-15972 повідомила відповідача про прийняте 11.10.2016 відповідною комісією при Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації рішення №8, яким рекомендувала зарахувати на соціальний квартирний облік ОСОБА_1 та включити її до списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житла.
Листом від 18.10.2016 №108-16260 Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація направила на адресу відповідача копію розпорядження від 17.10.2016 №760 про прийняття на соціальний квартирний облік за місцем проживання ОСОБА_1
Отже, суд приходить до висновку, що рішення суду позивачем виконано 17.10.2016, тобто поза межами строку на добровільне виконання, який встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, доказів надання ОСОБА_1 у період серпень-жовтень 2016 року повторно витребуваних Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією документів для виконання рішення суду, позивачем суду не надано, а відтак в матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості вчинити відповідні дії в межах строку на добровільне виконання, тобто до 08.08.2016.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Враховуючи зазначене та те, що позивачем не виконано рішення суду у строк зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження, то суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволені позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Літвінова А.В.