07 лютого 2017 року Чернігів Справа № 825/101/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
представників Управління ДСНС України
у Чернігівській області - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника Чернігівської міської ради - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго», за участю третіх осіб на стороні позивача - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до суду інтересах держави з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (далі - ПАТ «Чернігівобленерго»), за участю третіх осіб на стороні позивача - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Чернігівської міської ради про зобов'язання відповідача вжити організаційних заходів щодо приведення сховища №95335, яке знаходиться по вул. Гонча, 40, м. Чернігова, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, згідно вимог Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 №653.
Представником відповідача до суду було подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що за наслідками перевірок ПАТ «Чернігівобленерго», що були проведені 12.04.2014 та 17.02.2015, заступником прокурора м. Чернігова в інтересах держави вже подавалася позовна заява до ПАТ «Чернігівобленерго» про зобов'язання вжити організаційних заходів щодо приведення сховища № 95335, яке знаходиться по вул. Гонча, 40, м. Чернігова, у придатний стан для використання за цільовим призначенням. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2015 припинено провадження у зазначеній справі, у зв'язку з тим, що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частинами 1, 2 статті 99 КАС України.
Представник позивача та представники третіх осіб у судовому засіданні заперечували проти залишення адміністративного позову без розгляду. При цьому, представник позивача зазначила, що порушення є триваючим та після винесення Господарським судом Чернігівської області ухвали від 06.04.2015 позивач не звертався до суду, оскільки вважав, що відповідач самостійно усуне недоліки, вказані в акті перевірки від 17.02.2015.
Заслухавши пояснення представників сторін, надавши оцінку іншим доказам, що стосуються заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід задовольнити, виходячи із наступного.
Стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальні та спеціальні. Загальний строк встановлено частиною другою статті 99, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків необхідне для досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору в даній справі є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: вжити організаційних заходів щодо приведення сховища № 95335, яке знаходиться по вул. Гонча, 40, м. Чернігова, у придатний стан для використання за цільовим призначенням.
Таким чином, у даному спорі встановлюється загальний, шестимісячний строк звернення до суду.
Отже, вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у цій справі необхідно виходити з того, коли саме позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення прав.
З матеріалів справи вбачається, що 12.0.2014 та 17.02.2015 було проведено комплексні перевірки (спеціальний огляд) захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховище, протирадіаційне укриття № 95335 ПАТ «Чернігівобленерго» (а.с. 9-11, 12-14). Відповідно до акту перевірки від 17.02.2015 встановлено, що сховище (захисна споруда) № 95335 згідно вимог Інструкції з утримання захисних споруд цивільного захисту у мирний час оцінюється, як «Обмежено готове» до прийняття осіб, що укриваються. Рекомендовано на виконання вимог законодавчих та нормативних документів та з метою приведення сховища (захисної) споруди № 95335 у готовність до використання за призначенням, виконати у термін до 01.06.2015, всі недоліки указані в акті перевірки (а.с. 12-14).
За наслідками зазначених перевірок заступником прокурора м. Чернігова в інтересах держави було подано позовну заяву до ПАТ «Чернігівобленерго» про зобов'язання вжити організаційних заходів щодо приведення сховища № 95335, яке знаходиться по вул. Гонча, 40, м. Чернігова, у придатний стан для використання за цільовим призначенням.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2015 припинено провадження у зазначеній справі, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та зазначено, що є підстави для вирішення зазначеного спору у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (а.с. 31-31).
Зазначене свідчить про те, що позивачу було відомо про існування спірних правовідносин та про порядок їх вирішення ще у квітні 2015 року, проте до суду останній звернувся лише 31.12.2016 (відповідно до штампу на поштовому конверті).
Суд не знаходить поважними посилання представника позивача на те, що позивач не звертався до суду, оскільки вважав, що відповідач самостійно усуне недоліки, вказані в акті перевірки від 17.02.2015, оскільки вказаним актом був передбачений кінцевий термін їх усунення та вказане не перешкоджало позивачу звернутися до суду в порядку та строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
При цьому, будь-яких об'єктивних перешкод своєчасно звернутися за захистом порушених прав до суду позивач не навів.
У свою чергу, суд зазначає, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріплений в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Відтак, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом прав. Доказів поважності причин тривалого пропуску строку звернення до суду позивач не надав.
Відповідно до вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Крім того, пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не наведено поважних причин пропуску строку на звернення до суду, не вбачається таких причин і з матеріалів справи, а відтак суд приходить до висновку про доцільність застосування наслідків пропуску строку звернення до суду і залишення адміністративного позову без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Д'яков