Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
"31" січня 2017 р. № 820/4174/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до АК "Харківобленерго"
про зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача відносно надання недостовірної інформації щодо властивостей лічильника МТХ1А10.DF.2LO-Р04; зобов'язати відповідача надати достовірну та офіційну інформацію щодо приладу обліку МТХ1А10.DF.2LO-Р04: підтвердити наявність у вказаному приладі обліку системи телекомунікацій, а якщо такої там немає - надати офіційні документи , що спростовують дані, надані виробником; вказати належним чином та у письмовій формі чи має АК «Харківобленерго» зі свого боку устаткування та потужності для реалізації даного типу зв'язку; надати офіційно завірені документи до даного лічильника-технічний паспорт з відміткою про проходження повірки Держспоживстандарту та акт програмування.
У судовому засіданні позивач та його представник уточнений адміністративний позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що 17.06.2015р. працівниками AT "Харківобленерго" в приміщенні позивача було встановлено електролічильник Matrix АММ МТХ 1A10.DR2LO-P04 серійний номер 0146.01078242.2013. З моменту встановлення даного лічильника виявилися деякі проблеми пов'язані з його функціонуванням, в наслідок чого позивачем було направлено мотивований інформаційний запит до AT "Харківобленерго" з проханням надати інформацію щодо технічних характеристик, властивостей та інших параметрів даного лічильника, а саме про наявність у ньому системи двостороннього зв'язку та віддаленого управління. 13.08.2015р. позивачем було отримано відповідь на даний інформаційний запит у котрому заперечувалося існування даних можливостей у вказаному обладнанні. 02.08.2016р., позивач придбав аналогічний лічильник у неробочому стані за серійним номером 0146.01078475.2013 та після аналізу властивостей даного лічильника та його складових частин, позивачем було встановлено, що відповідач порушив права позивача листом від 13.08.2015р. шляхом надання недостовірної.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні вимог позивачеві відмовити з тих підстав, що надання відповіді на звернення позивача здійснено у відповідності до вимог закону України «Про звернення громадян», оскільки вимоги закону України «Про доступ до публічної інформації» на запитувані позивачем відомості не поширюють.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив наступні обставини.
17.06.2015р. працівниками AT "Харківобленерго" в приміщенні позивача було встановлено електролічильник Matrix АММ МТХ 1A10.DR2LO-P04 серійний номер 0146.01078242.2013.
З моменту встановлення даного лічильника виявилися деякі проблеми пов'язані з його функціонуванням, в наслідок чого позивачем було направлено мотивований інформаційний запит до AT "Харківобленерго" з проханням надати інформацію щодо технічних характеристик, властивостей та інших параметрів даного лічильника, а саме про наявність у ньому системи двостороннього зв'язку та віддаленого управління.
13.08.2015р. позивачем отримано відповідь на даний інформаційний запит у котрому заперечувалося існування даних можливостей у вказаному обладнанні.
02.08.2016р.,перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне позивач придбав аналогічний лічильник у неробочому стані за серійним номером 0146.01078475.2013 та після аналізу властивостей даного лічильника та його складових частин, дійшов висновку, що листом від 13.08.2015р. відповідач порушив його права шляхом надання недостовірної інформації.
02.06.2016 року позивач звернувся до відповідача із інформаційним запитом, відповідь на який йому надано 17.06.2016 року за № 01-460/14-4650
Перевіряючи оскаржувані дії відповідача невідповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI від 13.01.2011; далі - Закон № 2939).
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1. ст. 2 Закону № 2939).
Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (ст. 14 Закону № 2939).
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ст. 19 Закону № 2939).
Як вбачається судом зі змісту відповіді від 17.06.2016 року № 01-460/14-4650 відповідачем повідомлено позивачеві про те, що у період з 01.01.2016 по 07.06.2016 року відключення електроустановки працівниками енергопостачальної організації не проводилося; про укладення між ним та АК «Харківобленерго» договору про користування електричною енергією; величину потужності за договором дорівнює 1,3 кВт.; встановлений 12.06.2015 року прилад обліку типу МТХ обмежує користування електричною енергією у рамках дозволеної потужності за договором та повідомлено, що листом від 13.08.2015 року № 462/41-2561 йому надані роз'яснення стосовно встановленого приладу.
Проте суд зазначає, що із дослідженого в судовому засіданні запиту позивача, встановлено, що ним запитувалася інформація стосовно технічних характеристик лічильника; надати вичерпну інформацію щодо уніфікованих протоколів зв'язку та обміну даних, використаних у вказаному пристрої, для подальшого аналізу можливостей «програмного забезпечення»; повідомити з посиланням на документи чи є вказаний пристрій обладнаним для дистанційного отримання інформації та чи є це погодженим з відповідними державними органами (СБУ); вказати посадових осіб, відповідальних за прийняття рішення щодо встановлення вказаного лічильника та за його поточне дистанційне обслуговування.
Отже, виходячи з аналізу змісту запиту та наданої на нього відповіді суд приходить до висновку, що відповідачем висвітлені не всі питання, за роз'ясненням яких звертався позивач.
У судовому засіданні представник відповідача як на підставу задоволення позовних вимог послався на те, що він не є розпорядником інформації, у розумінні ст.13 Закону № 2939. З цього приводу суд зазначає, що згідно п.4 ч.1 ст.13 вказаного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що суб'єктам господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, делеговані владні управлінські функції бути розпорядником публічної інформації стосовно чіткого кола інформаційних питань, що виділені законодавцем, як суспільно необхідні. До таких інформаційних питань віднесено інформацію щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
З визначення, наведеного в ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», вбачається, що ознаками публічної інформації є наступні: готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання своїх обов'язків; інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень. У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків, та відповідач, в силу свого правового становища, може бути розпорядником лише такої інформації.
Враховуючи, що відповідач є підприємством, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, тобто займає домінуюче становище та є монополістом на цьому ринку, а тому наділений владними управлінськими функціями розпорядника інформації про тарифи на електроенергію, про умови постачання електричної енергії, послуг, пов'язаних із таким постачанням, та цін на них, що відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Суд зазначає, що згідно п.1.2., 3.2, 3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996 року № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" постачання електричної енергії - надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності. Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача надати відповідь на інформаційний запит від 02.06.2016 року, зареєстрований за № А-276 від 02.06.2016 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає, оскільки вимоги поглинаються вимогою про зобов'язання відповідача надати відповідь на інформаційний запит, яка в силу положень ст.ст. 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України має захистити права та охоронювані законом інтереси позивача та гарантувати дотримання і захист прав та інтересів від порушень з боку відповідача, коли ці порушення ще не припинені.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.94 КАС України
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до АК "Харківобленерго" про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати АК "Харківобленерго" надати відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 02.06.2016 року зареєстрований в АК "Харківобленерго" 02.06.2016 року за вхідним № А-276.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.
Стягнути з АК "Харківобленерго" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог в сумі 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 33 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі виготовлена 03 лютого 2017 року.
Суддя (підпис) Спірідонов М.О.
З оригіналом згідно.
Оригінал знаходиться в матеріалах справи.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя