Справа № 265/5988/16-ц
Провадження № 2/265/177/17
(заочне)
30 січня 2017 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненко О.В.,
за участю секретаря Марченко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Сафір Ф.О. звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
В обґрунтування вимог зазначає, що відповідно до укладеного договору б/н від 15 грудня 2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Приєднавшись до Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник погодився, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та в будь-який момент може бути змінений (зменшений або збільшений) банком. Підписання договору є прямою та безумовною згодою позичальника про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складають між ним та Банком Договір, про що свідчить його особистий підпис у заяві. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно із якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У зв'язку з порушеннями відповідачем зобов'язань за кредитним договором, останній має заборгованість, яка станом на 31 серпня 2016 року становить 32809,45 гривень та складається з наступного: 3533,13 гривень - заборгованість за кредитом, 24237,77 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3000 гривень - заборгованість за пенею та комісією. Крім того, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідачці нараховані штрафи - 500,00 гривень - фіксована частина, 1538,55 гривень - процентна складова. На підставі викладеного, посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також судові витрати в сумі 1378,00 гривень.
У п. 3 позовних вимог позивач просить у разі неявки відповідача розглядати справу за відсутності представника Банку та не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Аналогічне прохання містить заява представника позивача за довіреністю Бойко М.С., в якій крім цього остання позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідачу судові повістки про виклик до суду надсилались рекомендованим листом із повідомленням за зареєстрованою адресою його проживання, однак адресат до поштового відділення для отримання кореспонденції не прибув, конверти були повернуті на адресу суду за закінченням строку зберігання.
За наведених обставин, суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, та дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
За правилами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 15 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з одного боку, та ОСОБА_1 з іншого, була досягнута домовленість про надання останньому кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.
Позичальник ОСОБА_1 своїм особистим підписом, що міститься у анкеті-заяві від 15 грудня 2011 року, засвідчив свою згоду із тим, що дана заява з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг. При цьому позичальник також засвідчив своє ознайомлення із переліченими документами, що складають собою договір, а також те, що вони були надані йому у письмовому вигляді, та був проінформований про розміщення Умов і Правил надання банківських послуг на офіційних Web-ресурсах банку, які зобов'язався виконувати, регулярно ознайомлюючись з їх змінами.
Отже, суд вважає встановленим факт укладення між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ихєєвим О.Ф. договору кредиту № б/н від 15 грудня 2011 року.
Частиною другою статті 1050 ЦК України закріплено право Банку вимагати достроково виконання зобов'язання в цілому у разі невиконання позичальником зобов'язання.
Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором систематично не виконує, внаслідок чого станом на 31 серпня 2016 року за ним рахується заборгованість в сумі 32809,45 гривень, яка складається з наступного: 3533,13 гривень - заборгованість за кредитом, 24237,77 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3000 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи в сумі 2038,55 гривень, які були нараховані відповідачу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач ОСОБА_1, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне справо на спростування наведених обставин і доказування належного виконання ним умов договору кредиту, а отже їх не оспорює.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення пред'явленого позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 3533,13 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 24237,77 гривень.
Із заявленою до стягнення сумою пені суд погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 14 жовтня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 20 жовтня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у населених пунктах, де проводилася антитерористична операція, в тому числі й місто Маріуполь, де мешкає відповідач ОСОБА_1
Враховуючи наведені положення, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позичальникові ОСОБА_1 пені з 14 квітня 2014 року.
З доданого до позову розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача з пені станом на 14 квітня 2014 року становить 200 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як така, що нарахована правомірно.
У стягненні пені у розмірі 2800 гривень суд відмовляє, оскільки вказана сума нарахована за період з 14 квітня 2014 року по 31 серпня 2016 року, тобто вже після введення мораторію на нарахування пені та (або) штрафів.
Крім того, виходячи з вищевикладеного вмотивування суд також відмовляє і у стягненні з відповідача штрафів у загальній сумі 1538,55 гривень, нарахованих відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, як таких, що обчислені станом на 31 серпня 2016 року.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати з оплати судового збору пропорційно до суми задоволеного позову у сумі 1378 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за договором кредиту № б/н від 15 грудня 2011 року станом на 31 серпня 2016 року в сумі 27970 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень 90 копійок, з яких 3533,13 гривень - заборгованість за кредитом, 24237,77 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами, 200 гривень - пеня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати з оплати судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя