Номер справи 220/93/17
Номер провадження 3/220/77/17
09 лютого 2017 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Черновал І.В.
прокурора Нагаєць І.В.
розглянувши матеріали, що надійшли з Управління захисту економіки в Донецької області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжню, працює на посаді виконуючого обов'язки заступника директора Великоновосілківського районного центру зайнятості, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративнихо правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,-
Відповідно до наказу №19-к від 25.01.2016 року директора Донецького обласного центру зайнятості ОСОБА_2, на період тимчасової непрацездатності директора Великоновосілківського районного центру зайнятості ОСОБА_3 та його заступника ОСОБА_4, з 25.01.2016 р. обов'язки директора Великоновосілківського районного центру зайнятості покладено на начальника відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_5
З 2002 року по теперішній час провідним інженером з комп'ютерних систем Великоновосілківського районного центру зайнятості працює чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який відповідно до п 1.3. посадової інструкції провідного інженера з комп'ютерних систем Великоновосілківського районного центру зайнятості від 10.07.2015 р. безпосередньо підпорядковується директору районного центу зайнятості, тобто з 25.01.2016 р. своїй дружині.
Таким чином, ОСОБА_1, будучи суб'єктом, на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи з 25.01.2016 р. на посаді в.о. директора Великоновосілківського районного центру зайнятості, в порушення вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів, зумовленого перебуванням у прямому підпорядкуванні її чоловіка - ОСОБА_6, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1, будучи суб'єктом, на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи з 25.01.2016 р. на посаді в.о. директора Великоновосілківського районного центру зайнятості, в порушення вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписала наказ № 6А від 29.01.2016 р. про преміювання працівників районного центру зайнятості за грудень 2015 року, у тому числі її чоловіка ОСОБА_6, який перебував у неї в прямому підпорядкуванні, тобто допустила суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність і неупередженість при прийнятті нею рішень та вчиненні дій, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Дані обставини підтверджуються:
-протоколами про адміністративне правопорушення від 25.01.2017 року № 10 та № 11;
-копією листа Лівобережного районного у м. Маріуполі Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану від 10.01.2017 р. № 26/15.4-04-30 про наявність актового запису від 05.07.2003 р. про шлюб ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 7);
-копією листа Донецького обласного центру зайнятості від 19.01.2017 р. № 07/177 за підписом директора ОСОБА_2, відповідно до якого повідомлення про конфлікт інтересів та усунення від вчинення дій та прийняття рішень посадовою особою ОСОБА_1 керівництву Донецького обласного центру зайнятості не надходило (а.с. 8);
-копією наказу з особового складу від 25.01.2016 р. № 9 про покладення виконання обов'язків директора Великоновосілківського районного центру зайнятості на начальника відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_1 з 25.01.2016 р. на період тимчасової непрацездатності директора Великоновосілківського районного центру зайнятості та його заступника (а.с. 9);
-поясненням директора Великоновосілківського центру зайнятості ОСОБА_3, відповідно до яких ані ОСОБА_1, ані її чоловік ОСОБА_6 не повідомляли його та керівництво області про наявність у них конфлікту інтересів (а.с. 10-11);
-положенням про Великоновосілківський районний центр зайнятості, відповідно до якого центр є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості і юридичною особою публічного права (а.с. 24-26);
-копією наказу в.о. директора - начальника відділу працевлаштування населення ОСОБА_1 від 29.01.2016 р. № 6А про преміювання працівників районного центру зайнятості за грудень 2015 року (а.с. 27-28);
-копією посадової інструкції провідного інженера з комп'ютерних систем Великоновосілківського районного центру зайнятості, відповідно до п. 1.3 якої провідний інженер з комп'ютерних систем безпосередньо підпорядковується директору районного центру зайнятості (а.с. 29-31);
-табелями обліку робочого часу за січень та лютий 2016 р.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративним правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, не визнала і пояснила, що вона не є державним службовцем та посадовою особою, оскільки не наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями. Додала, що всі співробітники у центрі знають, що вона та її чоловік працюють у Великоновосілківському районному центрі зайнятості. Крім того, вона усно повідомила директора Великоновосілківського районного центру зайнятості про конфлікт інтересів. Зазначила, що вона дійсно підписала наказ про преміювання працівників під час виконання обов'язків директора центру, однак не перевищила процент премії і жодної вигоди з цього не отримала.
Захисник ОСОБА_1 пояснив, що в діях його підзахисної відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вона не є суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, оскільки не є посадовою особою та на неї наказом не було покладено організаційно-розпорядчих функцій.
Прокурор вважав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, доведена в повному обсязі та просив призначити їй адміністративне стягнення за ч.1 ст. 172-7 КУпАП - у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.2 ст.172-7 КУпАП - у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та остаточно призначити стягнення у вигляді 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.03.2015 р. працює на посаді начальника відділу організації працевлаштування населення Великоновосілківського районного центру зайнятості.
Наказом №19-к від 25.01.2016 року за підписом директора Донецького обласного центру зайнятості ОСОБА_2 на період тимчасової непрацездатності директора Великоновосілківського районного центру зайнятості ОСОБА_3 та його заступника ОСОБА_4, з 25.01.2016 р. обов'язки директора Великоновосілківського районного центру зайнятості покладено на начальника відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_5
З представлених суду документів також вбачається, що провідним інженером з комп'ютерних систем Великоновосілківського районного центру зайнятості працює чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_6.
Відповідно до п 1.3. посадової інструкції провідного інженера з комп'ютерних систем Великоновосілківського районного центру зайнятості від 10.07.2015 р. останній безпосередньо підпорядковується директору районного центу зайнятості.
Таким чином з 25.01.2016 р. ОСОБА_6 перебував у прямому підпорядкуванні своєї дружини - ОСОБА_1, яка на той час виконувала обов'язки директора Великоновосілківського районного центру зайнятості, а отже була наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями.
Відповідно до положення про Великоновосілківський районний центр зайнятості центр є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості і юридичною особою публічного права. Директор базового центру зайнятості керує діяльністю центру зайнятості та є персонально відповідний за виконання покладених на нього завдань і функцій, ефективну роботу центру, цільове використання коштів Фонду в межах затвердженого кошторису видатків, належне виконання виділених у розпорядження центру майна та матеріальних цінностей, виконання наказів та доручень Голови Служби та Директора Донецького обласного центру зайнятості.
Наказом № 6А від 29.01.2016 р. за підписом ОСОБА_1 було премійовано працівників районного центру зайнятості за грудень 2015 року, у тому числі ОСОБА_6
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Посилання ОСОБА_1 на те, що в усному порядку повідомила безпосереднього керівника про конфлікт інтересів нічим не підтверджені і спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема поясненнями директорів Великоновосілківського районного центру зайнятості та Донецького обласного центру зайнятості.
Згідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність реального конфлікту інтересів є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, та тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під реальним конфліктом інтересів відповідно до ст. 172-7 КУпАП слід розуміти - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Конфлікт інтересів має місце не лише тоді, коли зазначена суперечність фактично вплинула на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень, а й тоді, коли вона лише може вплинути на них.
Наведені і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1, будучи суб'єктом, на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», порушила вимоги п. 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» - не повідомила у встановленому законом і порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, зумовленого її родинним стосунками та службовими повноваженнями, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та порушила вимоги п. 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» - вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1, зокрема, те, що вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, вчинила адміністративне правопорушення вперше, її діями збитків не завдано, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю необхідним призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальних межах санкції ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що становить 320 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.172-7, 283, 284, 285 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», ст.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення:
-за ч.1 ст.172-7 КУпАП - у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.;
-за ч.2 ст.172-7 КУпАП - у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
На підставі ст.36 КпАП України остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 320 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд Донецької області. За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя О.М. Якішина