Справа № 523/393/15-ц
Провадження №2/523/548/17
"06" лютого 2017 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В.В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, -
встановив:
В проваджені суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Одеська міська рада про знесення об'єкту самочинного будівництва, усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 17.04.2015 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу (а.с. 304а Том І).
11.11.2015 року до суду надійшов висновок експерта (а.с. 43 Том ІІ).
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3, та її представник заявили клопотання про призначення додаткової експертизи посилаючись на неповноту проведеного дослідження, зазначивши, що експерт відповідаючи на поставлені питання вказав, що найбільш вірогідною причиною утворення деформацій частини житлового будинку ОСОБА_1 JI.I. є виконання самовільної реконструкції частини житлового будинку, належної ОСОБА_3 Висновок носить ймовірнісний характер, що не виключає існування абсолютно іншого протилежного висновку. Відповідно такий висновок не може бути покладений в обгрунтування рішення суду. Також зазначили, що експерт ОСОБА_5 не є співробітником Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, співпрацює з інститутом на підставі договору, за яким виконує судові експертизи за дорученням інституту. Згідно п. 1.1. договору №5 від 03 січня 2012року ОСОБА_5 повинен виконувати судові експертизи за дорученням інституту. Між тим, відповідного доручення, з якого б вбачалось, що на проведення даної експертизи інститутом був уповноважений саме цей експерт, суду не надано. Отже у 2015 році інститут не мав будь-яких правових підстав для доручення ОСОБА_5 проведення експертизи в даній справі.
Експертом були застосовані ДБН А.2.2-3-2004 «Состав и содержание проектной документации на строительство», ДБН В.2.2-15-2005 «Жильїе здания. Онсовньїе положення», ДБН В. 1.1.7-2002 «Защита от пожара. Пожарная безопасность обьектов строительства», ДБН В.2.6 - 162- 2010 «Каменньїе и армокаменньїе конструкции. Основньїе положення», ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожарная безопасность обьектов строительства», ДБН В. 1.2-2-2006 «Нагрузки и воздействия. Нормьі проектирования», ДБН В.2.5-28-2006 «Естественное и искусственное освещение» (т. 2 а.с. 48).
Вказані державні будівельні норми експертом застосовані для надання відповіді на питання суду про відповідність реконструйованої ОСОБА_3 JI.O. частини домоволодіння вимогам нормативно-правовим актам у галузі будівництва (питання №№1,2,3) (т.2. а.с. 48,49, 52 - 57).
Зважаючи, що реконструкція домоволодіння ОСОБА_3 JI.О. проведена в 2001 році, застосування нормативно-правових актів, прийнятих після проведення реконструкції, суперечить ст. 58 Конституції України.
Під час надання висновку експертом відкинуті та не взяті до уваги декларація про готовність об'єкта до експлуатації частини будинку, що належить ОСОБА_3 J1.0., в якій зазначено рік будівництва як 2001 р. (т. 1 а.с.136) та звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкції на інженерних мереж об'єкта реконструйованого житлового будинку літ. В з прибудовами літ. в,в 1,в 4 в м. Одеса, вул. Я. Гордієнка, 32А, якою також підтверджується, що реконструкція ОСОБА_3 була здійснена у 2001р. (т.2 а.с 37-42 ).
Експертом залишено поза увагою та не спростовано звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта реконструйованого житлового будинку літ. В з прибудовами літ в,в1, в4 по вул. Яші Гордієнка, 32 в м. Одесі, складений ГАП ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 16-17). В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, якими достовірно підтверджувався би технічний стан частини житлового будинку, належного ОСОБА_1, до початку здійснення реконструкції ОСОБА_3 На запит експерта про надання таких доказів, позивач будь-яких доказів не надав, внаслідок чого експертиза була проведена лише за наявними матеріалами, що також с вчить про неповноту такого дослідження. З матеріалів справи вбачається, що у 1961 році вказаний будинок зруйнований до фундаменту, який, в свою чергу, закладено у 1946 році, а потім зведено нову коробку будинку (т. 1 а.с. 104, 187-188).
Рік будівництва фундаменту має важливе значення для встановлення фізичного зносу будинку та можливих причин пошкоджень будинку, однак експерт проігнорував наявні в справі докази щодо року будівництва фундаменту, що робить висновок необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи. Експертом у висновку вказано, що достовірно і об'єктивно проконтролювати якість виконаних ОСОБА_3 робіт і застосованих матеріалів не є можливим (т. 2 а.с. 53). Проте неможливість з'ясувати ці обставини не завадила експерту дійти необгрунтованого висновку про те, що змінився напружений стан основи, а саме в ґрунті під існуючою будівлею виникла додаткова напруга і як результат - осідання фундаменту (т.2. а.с.69). Будь-яких досліджень вимірювання осаду будинку, передбачених Методичними рекомендаціями із встановлення залежності між ремонтно-будівельними роботами та ушкодженнями суміжних приміщень, експертом не проводилось. Навантаження на фундамент будинку експерт не прорахував, як і не склав відомість крену конструкцій будівлі ОСОБА_1 Замокання ґрунтів є однією з причин появи тріщин в експлуатаційний період. Про це прямо вказується в Методиці по встановленні залежності між ремонтно-будівельними роботами і пошкодженнями суміжних приміщень, процитованої експертом у своєму висновку (т. 2 а.с. 63). Експерт не дослідив докази якими підтверджується тривале аварійне замокання грунтів під частиною будинку ОСОБА_1 JI.I., та неперевірив наявність такого тривалого аварійного замокання.
Під час допиту експерт не зміг відповісти на ці питання.
Представник позивача та третьої особи на стороні позивача заперечував проти проведення додаткової експертизи та зазначив, що експертом надані повні та обґрунтовані відповіді на всі питання поставлені судом.
Суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, за наступних підстав.
Так в силу ч. 1 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту.
Разом із тим, частиною другою цієї ж статті визначено, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам)
Таким чином, дослідивши матеріали справи, заяву про проведення додаткової експертизи, висновок експерта та вислухавши пояснення експерта щодо проведеного дослідження, суд приходить до висновку про те, що висновок експерта є необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи, а отже підстав для призначення додаткової експертизи не має. Із заявою про проведення повторної експертизи, особи що приймають участь у справі не зверталися.
Керуючись ст. ст. 150, 168, 210, 293 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_7 про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає але заперечення на неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя: