Справа № 509/3059/16-ц
02 лютого 2017 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Осадченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2,
Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»
про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, по якому просить постановити рішення , яким стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) завдану матеріальну шкоду в розмірі 49 490,00 гривень, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) завдану матеріальну та моральну шкоду в розмірі 246 478,78 грн. (228036,78грн. + 510,00грн. + 1200,00грн. +15000,00грн. +1300,00грн.+432.00грн.), стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 3 454,60 грн.
В обґрунтування заявлено позову позивачем зазначено, що27 липня 2015 року о 23 годин 00 хвилин на автодорозі Дальник Санжійка Одеської області, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортних засобів автомобіля НОМЕР_2, що належав ОСОБА_1 та автомобіля «Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4). В результаті ДТП вказаним автомобілям були завдані механічні пошкодження. Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується Довідкою №4/6660 від 28.07.2015 року. Факт ДТП та вина відповідача, ОСОБА_2 підтверджується Постановами Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.01.2016р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124, ст..130 ч.2. (№№ 509/49/16-п ; 509/277/16-п.). Розмір матеріального збитку, завданого внаслідок вищезазначеної дорожньо - транспортної пригоди, становить 277 526,78 грн. згідно зі Звітом №5481 судового експерта ОСОБА_4 (свідоцтво №851 від 23.08.2016 року). Цивільної - правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «УТСК», поліс НОМЕР_5, ліміт відповідальності 50 000,00 грн. Після дорожньо - транспортної пригоди, 31.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УТСК» з письмовим повідомленням про ДТП та вимогою надати представника страхової компанії для проведення експертної оцінки автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Повідомлена особа на проведення експертної оцінки не з'явився. Крім того, за проведення експертизи позивачем було сплачено 1 200,00 грн., що підтверджується Рахунком НОМЕР_6 та квитанцією від 31.07.2015року. В результаті дій відповідача позивачеві нанесена моральна шкода (фізичне чи психічне страждання), так як позивач не мав можливості використовувати автомобіль після ДТП, в результаті чого виникла необхідність використовувати громадський транспорт та таксі, що істотно вплинуло на спосіб життя позивача. Із-за відсутності коштів на ремонт автомобіля, позивачем було прийнято рішення продати автомобіль у стані після ДТП. Примиритися з думкою, що власний автомобіль відсутній протягом тривалого часу, позивач був змушений шукати вихід з неочікуваної ситуації, що привело до фізичних і моральних страждань, які позивач оцінив у розмірі 15 000 грн. Крім того, за зберігання автотранспорту на спеціальній площадці було сплачено 432,00 грн. та за послуги евакуатора було сплачено 1300,00 грн. 10.03.2016 року ПрАТ «УТСК» отримало заяву про виплату страхового відшкодування з доданими копіями всіх документів, згідно опису. Також, добровільно відшкодовувати заподіяний збиток ОСОБА_2 не бажав.
Представник позивача на ведення справи в суді в судове засідання не з'явилась, згідно наданої суду заяви просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, поважних причин неявки суду не надавав. Згідно ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, поважних причин неявки суду не надавав. Згідно ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Зі згоди представника позивача, на підставі ст.224-225 ЦПК України, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно ст.224 ЦПК України судом справа розглянута в заочному порядку.
Ознайомившись з позовом, дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Як вибачається з матеріалів справи та підтверджується письмовими доказами по справі, 27 липня 2015 року о 23 годин 00 хвилин на автодорозі Дальник Санжійка, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортних засобів автомобіля НОМЕР_2, що належав ОСОБА_1 та автомобіля «Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого транспортний засіб ОСОБА_1 отримав механічні ушкодження.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області встановлено, що зіткнення відбулось з вини відповідача ОСОБА_2, в результаті чого він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Автомобіль «MITSUBISHI PAJERO SPORT» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належить позивачу ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
З метою визначення розміру матеріальної шкоди позивач звернувся до експерта ОСОБА_4, яким складено Звіт №5481 про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, згідно якого матеріальний збиток складає 277 526,78 гривень.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
За приписами п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
На момент ДТП автомобіль «Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 був застрахований в страховій компанії ПрАТ «УТСК». Страхова компанія не відшкодувала позивачеві страхове відшкодування в розмірі страхового ліміту, що становить 50000,00 грн. з урахуванням франшизи 510,00 грн.
У відповідності до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, невідшкодована сума страхового відшкодування становить 49 490,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь позивача та 228036,78 гривень (228036,78грн.=277526,78грн.-49490,00грн.), яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.
Крім того, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати за зберігання автомобіля на спец. площадці у розмірі 432,00 гривень,
витрати за проведення експертизи у розмірі 1200,00 гривень, витрати за послуги евакуатора у розмірі 1300,00 гривень.
Не підлягає стягненню з Пат «Українська страхова компанія» франшиза у розмірі 510,00 гривень, тому що розмір франшизи входить до суми стягнення з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 228 036,78 гривень.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, то відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, з вимог зазначених норм матеріального права встановлено, що неправомірними діями відповідача, пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) позивачу було завдано моральної шкоди, яка знаходиться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідачів і яка підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи, оскільки завдання шкоди було внаслідок правопорушення.
При цьому суд вважає, що розмір моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, є завищеним і підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вищевказане та на те, що ДТП сталася саме з вини відповідача, який порушив вимоги Правил дорожнього руху та через це було пошкоджено власність позивача, зокрема позивач втратив засіб пересування, що призвело до істотних вимушених змін у способі його життя, час та зусилля, необхідні для відновлення транспортного засобу, а також необхідністю витрачання часу для звернення за правовою допомогою та з позовом до суду, на підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України, суд, керуючись принципами розумності та справедливості, вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення моральної шкоди частково в розмірі 10 000 гривень. В задоволенні решти вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Крім того, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені позивачем судові витрати.
Як вказує стаття 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 88 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3454,60 гривень.
Керуючисьст.ст.10,11,60,88,209,214-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.22,23,1166,1167,1187,1188,1190 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ЄДРПОУ 22945712) на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 49490,00 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 240968,78 (двісті сорок тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 78 копійок. (240968,78грн.=228036,78грн. +1300,00грн.+1200,00грн+432,00грн+10000,00грн)
Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 розмір судового збору 3 454,60 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривень) 60 копійок.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області, через Овідіопольський районний суд Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя А.І.Бочаров